Рішення

від 18.02.2009 по справі 27/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  27/36

18.02.09

За позовом     

Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАНБУД»

провідшкодування збитків у сумі  11 836, 53 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Штангуй С.Ю. –представник за довіреністю б/н від 14.01.2009 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНБУД»про відшкодування останнім шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу у розмірі 11 836, 53 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.01.2009 року.

У судове засідання 29.01.2009 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/36 від 25.12.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Позивач у судове засідання 29.01.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги. Крім того, позивач клопотав про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також на всі поточні рахунки відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2009 року заяву Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення,  відкладено розгляд справи до 04.02.2009 року.

У судове засідання 04.02.2009 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено до 18.02.2009 року.

Представник позивача у судове засідання 18.02.2009 року з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 18.02.2009 року не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0661402.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, то суд дійшов висновку, що справа на підставі ст.75 ГПК України може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

19.04.2006 року між Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія»(надалі - страховик) та Левчуком Ігорем Володимировичем (надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 26 (надалі - Договір)

Відповідно умов Договору об'єктом страхування є автотранспортний засіб –Mercedes-Benz, д.н. 999-25 КЕ, 1999 року випуску, номер кузову WDB1240221С111438 Седан.

30.03.2007 року у м. Києві по вул. Столичне шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes-Benz, д.н. 999-25 КЕ, 1999 року випуску, яким керував Левчук Ігор Володимирович та автомобіля Камаз-53213, д.н. 219-84 КА, що належить відповідачу та яким керував Миракян Олександр Сейранович.

Частина 1 ст. 1188 ЦК України встановлює, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України встановлює, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не вважається володільцем джерела  підвищеної  небезпеки і не несе відповідальності  за  шкоду  перед  потерпілим   особа,   яка управляє джерелом  підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Під час розгляду справи суд встановив, що водій Миракян Олександр Сейранович перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1 ст. 1172 ЦК України).

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 26.04.2007 року у справі № 3-13584/18 визнано винним у скоєні дорожньо-транспортної пригоди Миракяна Олександра Сейрановича.

Рішення  суду  з цивільної  справи,  яке набрало законної сили,  є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і що мають  значення  для  вирішення  спору. (ст. 35 ГПК України).

Рішення суду з цивільної справи № 3-13584/18 набрало законної сили, а тому встановлені у ньому факти, що мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом.

Згідно висновку спеціаліста автотовароведа № 177 від 06.04.2007 року та розрахунку витрат на ремонт, які були складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський», вартість витрат на ремонт автомобіля Mercedes-Benz, д.н. 999-25 КЕ, 1999 року випуску, складає 12 128, 58 грн.

Згідно ч.1 ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до Договору добровільного страхування позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 11 836, 53 грн., за вирахуванням франшизи передбаченої вищевказаним договором, у розмірі 292, 05 грн.

В якості доказу, що підтверджує витрати позивача у розмірі 11 836, 53 грн., останній надав суду видатковий касовий ордер від 13.06.2007 року.

На підставі вищезазначеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 11 836, 53 грн. доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу,  ст.ст. 525, 526, 993, 1187,1188 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНБУД»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код ЄДРПОУ 25405583), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, 2 поверх; код ЄДРПОУ 21130899) збиткиь у розмірі  11 836 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 00 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.