Рішення

від 15.05.2013 по справі 905/2699/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.05.2013р. Справа № 905/2699/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

до Приватного підприємства "СЮЇТА-ПЛЮС" м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 365400,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №б/н від 07.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимога до Приватного підприємства "СЮЇТА-ПЛЮС" м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 365400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу промислового обладнання №б/н від 20.12.2012р., позивач зобов'язався передати у власність відповідача мультимарочний автомобільний сканер LAUNCH X-431 Diagun, а відповідач прийняти у власність та оплатити обладнання. Відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 365400,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 15, 16, 526, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 45, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

26.04.2013р. відповідач через канцелярію господарського суду Донецької області надав відзив на позовну заяву №б/н та б/д, в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Також, 26.04.2013р. відповідач через канцелярію господарського суду Донецької області надав клопотання №б/н від 25.04.2013р., в якому просить розглянути справу за його відсутністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.12.2012р. між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Продавець) та Приватним підприємством «СЮЇТА - ПЛЮС» (Покупець) укладено договір купівлі - продажу промислового обладнання.

Відповідно до п.1.1 Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити мультимарочний автомобільний сканер LAUNCH X-431 Diagun.

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна обладнання: 24360 грн. 00 коп. за одиницю обладнання.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що кількість одиниць обладнання: 15 шт.

Загальна сума договору: 365400 грн. 00 коп. (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста грн. 00 коп.)

Відповідно до п. 4.1 Договору, поставка обладнання, здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №б/н від 20.12.2012р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору №б/н від 20.12.2012р., на підставі накладної №б/н від 27.12.2012р. на суму 365400,00 грн., яка підписана повноважними представниками обох сторін та скріплена печаткою відповідача, позивачем був поставлений товар відповідачу на суму 365400,00 грн.

Сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 365400,00 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 20.12.2012р., який підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений печаткою відповідача.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 365400,00 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "СЮЇТА-ПЛЮС" (83008, м. Донецьк, вул. Умова, б. 1, ЄДРПОУ 35650742) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 365400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 7308 (сім тисяч триста вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.05.2013р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу