Постанова

від 15.05.2013 по справі 5028/12/74/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2013 р. Справа№ 5028/12/74/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Завалко С.І. (дов. №б/н від 04.02.2013р.)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Шестак О.В. (наказ № 12/01-п від 12.01.2012р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013р.

у справі № 5028/12/74/2012 (суддя: Лавриненко Л.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент"

про стягнення заборгованості 14 224 065, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (позивач) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент", в якому просив стягнути солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007р. в загальній сумі 13 214 310, 50 грн., до складу якої входить: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 193 741, 79 грн.; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів в сумі 12 285 766, 72 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 531 913, 48 грн.; поточна заборгованість за нарахованими процентами в сумі 190 943, 30 грн.; пеня за простроченим кредитом та процентами в сумі 11 945, 21 грн. Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 643 80, 00 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013р. у справі №5028/12/74/2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" на користь публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 393 741, 79 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 743 314. 99 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 170 485, 09 грн. поточної заборгованості з нарахованими процентами; 830 756, 68 грн. пені за простроченим кредитом та процентами та 68 820 грн. судового збору. В задоволені позовних вимог до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Фірма "Вена", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013р. по справі № 5028/12/74/2012 скасувати, прийняти нове рішення по справі № 5028/12/74/2012, яким в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 807 449, 34 грн. за період з 21.12.2011р. по 09.08.2012р. відмовити. Стягнути з позивача судовий збір у розмірі 8 074, 49 грн. за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р. у справі №5028/12/74/2012, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 25.04.2013р.

16.04.2013р., через відділ документального забезпечення суду від представника ПАТ "Банк Форум" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18.04.2013р. через відділ документального забезпечення суду від ПАТ "Банк Форум" надійшло клопотання, в якому останній просить здійснювати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

25.04.2013р. в судове засідання, представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 15.05.2013р.

15.05.2013р. у судове засідання представник відповідача 1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідач 1 був повідомлений належним чином.

Колегія суддів зазначає, що в позовній заяві зазначена поштова адреса ТОВ «Фірма «Вена» (14000, місто Чернігів, вул. Князя Чорного,4), в апеляційній скарзі адреса ТОВ «Фірма «Вена» зазначена (14000, місто Чернігів, вул. Князя Чорного,4), крім того відповідно до Витягу з единого держанвого реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зазначено місцезнаходження ТОВ Фірма «Вена» також (14000, місто Чернігів, вул. Князя Чорного,4)(т.1 а.с.59). Слід зазначити, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2013р., яка була направлена на адресу (14000, місто Чернігів, вул. Князя Чорного,4) повернулась у зв'язку з закінченням терміну зберігання (т.4 а.с.73). Крім того, Київським апеляційним господарським судом була надіслана ухвала про відкладення від 25.04.2013р. на адресу яку надсилав Господарський суд Чернігівської області ТОВ Фірма «Вена» (14000, м. Чернігів, вул.. Толстого,18), також ухвала була повернута до суду з довідкою за зазначеною адресою не існує.(т. 4 а.с.75 )., інша адреса ТОВ Фірма «Вена» в матеріалах справи відсутня.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача 1, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.10.2007 року між акціонерним комерційним банком „Форум" (позивачем), правонаступником якого є позивач відповідно до вступної частини Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ „Банк „Форум" 04.04.2012 року (протокол №1/2012), погодженого Національним банком України 11.05.2012 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 28.05.2012 року, № запису 10671050213000829 та відповідачем-1 (товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена") було укладено кредитний договір № 0007/07/27-KLMVI (т.1 а.с.13).

За умовами договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати позичальнику (відповідачу-1) кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 9 000 000,00 грн. 00 коп. на строк по 24.10.2008 року зі сплатою за користування кредитними коштами плати (процентів) в розмірі: 17% річних за користування кредитними коштами в гривні; 13% річних за користування кредитними коштами в доларах США (п. 1.4. договору).

Пунктом 7.3. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, на виконання взятих на себе зобов"язань по кредитному договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року банком було надано відповідачу 02.11.1997р. кредит в сумі 1782000 доларів США на підставі заяви відповідача-1 від 01.11.2007р., що підтверджується меморіальним ордером № 175 від 02.11.2007р. та випискою з позичково рахунку, які додані до матеріалів справи.(т.1 а.с.53)

В подальшому зміни та доповнення до кредитного договору неодноразово вносились додатковими договороми 1-15 (т. 1 а.с. 18-41)

Позивач зобовзяння по кредитному договору виконав в повному обсязі, однак, станом на 09.08.2012р. заборгованість відповідача 1 по кредиту становила 1392000 доларів США, а по процентах за користування кредитом за період 30.09.2011р. по 08.08.2012р. - 147 552 доларів США, оскільки відповідач 1 в порушення взятих на себе зобов'язань кредит та проценти за його користування в повній сумі не сплатив

Як свідчать матеріали справи, 09.08.2012р. між публічним акціонерним товариством „Банк „Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена" (позичальник) було укладено додатковий договір № 16 від 09.08.2012 року до кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року. (т.1 а.с.42-50) За умовами якого сторони вирішили провести реструктуризацію кредитної заборгованості кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року на наступних умовах:

п.1.1.: Заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором, а саме за основною сумою боргу, яка становить 1 392 000,00 доларів США та заборгованість за нарахованими та не сплаченими процентами, яка становить 147 552,00 доларів США - вважати строковою починаючи з 09.08.2012 року.

п. 1.2.: В день підписання цього додаткового договору банк встановлює ліміт кредитної лінії в розмірі 26 000 000 грн. та надає позичальнику транш з цільовим призначенням на купівлю іноземної валюти (долари США) з метою погашення заборгованості в доларах США за основною сумою боргу та нарахованими, але не сплаченими процентами за кредитним договором. Загальна сума траншу не повинна перевищувати суму еквіваленту в національній валюті основній заборгованості та нарахованим, але не сплаченим процентам в доларах США за курсом НБУ на дату видачі траншу.

Для цього відповідна сума грошових коштів в гривні, необхідна для придбання іноземної валюти в розмір 1 539 552,00 долари США, для погашення основної заборгованості за кредитним договором та заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами, з внутрішньобанківського рахунку перераховується на поточний рахунок позичальника з метою придбання іноземної валюти (долар США), необхідної для погашення основної заборгованості та нарахованими, але несплаченими процентами за кредитним договором.

На кінець операційного дня 09.08.2012 року залишок заборгованості за кредитним договором не повинен перевищувати суму 1 539 552 долари США, за курсом НБУ на день проведення операції.

П. 2.: Після здійснення реструктуризації кредитної заборгованості, кредитні кошти позичальнику за кредитним договором не надаються, а форма кредитної лінії з мультивалютної відновлювальної кредитної лінії змінюється на невідновлювальну відкличну кредитну лінію у гривні, тому сторони вирішили внести наступні зміни до кредитного договору:

П. 1.1.: банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у гривні з максимальним лімітом заборгованості 26 000 000,00 грн. для поповнення обігових коштів; на купівлю іноземної валюти (долари США) в розмірі 1 539 552 долари США з метою погашення заборгованості в доларах США за основною сумою боргу та нарахованими, але не сплаченими процентами за кредитним договором. На кінець операційного дня 09.08.2012 року максимальний ліміт кредитної лінії не повинен перевищувати фактичну заборгованість у гривні, що еквівалентна 1 539 552 долари США за курсом НБУ, встановленого станом на 09.08.2012 року.

Відповідно до п. 7, цей додатковий договір (№ 16 від 09.08.2012 року) набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення їх підписів печатками сторін, а в частині встановлення ліміту заборгованості в розмірі, передбаченому абз. 2 п. 1.1. кредитного договору та порядку його погашення - після здійснення реструктуризації кредитної заборгованості на умовах, передбачених п. 1 даного додаткового договору.

На виконання кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року та додаткового договору №16 від 09.08.2012 року до кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року, банком було надано позичальнику 12 485 766 грн. 72 коп. кредиту, факт надання якого підтверджується меморіальним ордером №225483 від 09.08.2012 року (т.1 а.с.54), копія якого додана до матеріалів справи та банківською випискою по особовому рахунку позичальника за період з 09.08.2012 по 10.08.2012.

Відповідно до банківських виписок із особових рахунків щодо обліку кредиту та процентів (т.1 а.с.96-98), надані кредитні кошти в сумі 12485766,72 грн. були направлені купівлю іноземної валюти та в подальшому на погашення заборгованості, яка виникла станом на 09.08.2012р. по кредиту в сумі 1392000 доларів США та по процентах в сумі 147 552 доларів США за користування кредитом за період 30.09.2011р. по 08.08.2012р. Залишок коштів в сумі 6258 грн. 21 коп. були направлені на погашення кредиту, виданого 09.08.2012р.

За умовами п. 1.2.1. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року), позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом відповідно до наступного графіка погашення заборгованості за кредитом: по 31.10.2012 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 30.11.2012 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 31.12.2012 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 31.01.2013 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 28.02.2013 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 31.03.2013 року (включно) - 200 000,00 грн.; по 30.04.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 31.05.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 30.06.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 31.07.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 31.08.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 30.09.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 31.10.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 30.11.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; по 30.12.2013 року (включно) - 1 311 111,00 грн.; але в будь-якому випадку, заборгованість за кредитом має бути повністю погашена не пізніше кінцевого терміну, встановленого згідно з п. 1.2. цього договору.

Кінцевий термін, до настання якого (включно) мають бути повністю повернуті кредитні кошти, відповідно до п. 1.2. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року), встановлюється 30.12.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 1.4. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року), за користування кредитними коштами встановлюється плата (проценти) в розмірі: 20% річних.

У відповідності з п. 2.4. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року), проценти за користування кредитними коштами сплачуються в порядку, передбаченому п. 2.6. цього договору.

Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленого п. 2.6. цього договору є підставою для вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення банком стягнення на заставлене майно.

В свою чергу пунктом 2.6. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року),передбачено, що проценти за користування кредитним коштами сплачуються позичальником самостійно в валюті кредиту, за перший місяць користування кредитним коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа місяця, на рахунки погашення кредиту та процентів: - для сплати процентів за користування кредитним коштами №29093308063700 в ПАТ „Банк Форум", код банку 322948, код ЄДРПОУ позичальника 14245188 (ТОВ „Фірма „Вена"). Якщо останній день місяця, в якому позичальник має сплатити проценти, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти за користування кредитом позичальник сплачує у перший робочий банківський день після вихідних, святкових або неробочих днів. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами (всієї суми кредиту або траншу кредиту) позичальник сплачує в день повернення кредиту (траншу).

Як вбачається з матеріалів справи, за період користування кредитом з 09.08.2012 року по 20.12.2012 року, позичальник - товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена" зобов'язано було сплатити 913 800 грн. процентів за користування кредитом. В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач- 1 проценти за користування кредитом починаючи з 09.08.20012р. по 20.12.2012р. не сплачував, прострочена заборгованість за нарахованими процентами складає 743 314,99 грн. та поточна заборгованість за нарахованими процентами - 170 485,09 грн.

Відповідно до п. 5.2.1. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року) при настанні випадку порушення зобов'язань банк, на свій розсуд, має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків, тощо протягом 7 робочих днів від дати відправлення банком відповідного письмового повідомлення.

01.10.2012 року банком було направлено на адресу позичальника - товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена" рекомендованим листом з повідомленням вимогу про усунення порушення вих.№5368/4.1.2.(т.1 а.с.55), яка була відповідно отримана ТОВ „Фірма „Вена" 04.10.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400800213837 (т.1 а.с.56). Згідно зазначеної вимоги банк просить позичальника повернути основну суму кредиту в розмірі 12 479 508,51 грн.; заборгованість за поточними процентами в розмірі 163 665,69 грн.; заборгованість за простроченими процентами в розмірі 115 929,86 грн. та 760,20 грн. пені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги, щодо дострокового повернення кредитних коштів є обґрунтованими, оскільки відповідач 1, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та п.5.2.1 кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року), в добровільному порядку вимогу банку, щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування, не виконав і заборгованість не сплатив.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 393 741,79 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 12 085 766,72 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів, а також 743 314,99 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами та 170 485,09 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами, згідно кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року (в редакції додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року) правомірно були визнані судом першої інстанції правомірними та обґрунтованими.

Крім того, судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги в частині стягнення пені, яка була розрахована позивачем, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, а саме стягнуто з відповідача 1 830 756,68 грн. пені, яка включає в себе 5445 грн. 53 коп. пені за прострочку повернення кредиту за період з 01.11.2012р. по 03.12.2012р., 17861,81 грн. пені за прострочку сплати процентів за період з 03.09.2012р. по 03.12.2012р., 807 449 грн. 34 коп. пені за прострочку повернення кредиту в доларах США за період з 03.10.2011р. по 09.08.2012р. та процентів в доларах США за період з 01.11.2011р. по 09.08.2012р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами пункту 4.1. кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем 1 (позичальником) були порушенні зобов'язання щодо повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, і позивачем розмір пені розрахований з дотриманням вимог ч.6 ст.232, ст. 343 Господарського кодексу України, ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", отже вимоги позивача щодо стягнення 830 756,68 грн. пені, яка включає в себе 5445 грн. 53 коп. пені за прострочку повернення кредиту за період з 01.11.2012р. по 03.12.2012р., 17861,81 грн. пені за прострочку сплати процентів за період з 03.09.2012р. по 03.12.2012р., 807 449 грн. 34 коп. пені за прострочку повернення кредиту в доларах США за період з 03.10.2011р. по 09.08.2012р. та процентів в доларах США за період з 01.11.2011р. по 09.08.2012р. є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо вимог апеляційної скарги про те, що у позивача після підписання додаткового договору №16 від 09.08.2012р. в силу внесених у основний кредитний договір змін та вимог ст. 653 ЦК України були відсутні підстави щодо пред'явлення вимог по сплаті пені за порушення строків виконання зобов'язання ТОВ «Фірма «Вена» з погашення заборгованості за кредитним договором в редакції Додаткового договору № 13 від 02.03.2011року, оскільки вказані умови щодо строку повернення коштів вже не діяли.

Колегія суддів вважає зазначені доводи безпідставними, оскільки як видно з умов договору про внесення змін №16 від 09.08.2012р. в ньому вказано дату з якої зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту та процентів вважається строковим. Зобов'язання апелянта, які виникли до 09.08.2012р. та не були виконанні належним чином до 09.08.2012р. були простроченими, починаючи з дати, наступниї після встановленого строку їх виконання, а отже у позивача існувало право на нарахування та стягнення пені через порушення відповідачем ТОВ «Фірма «Вена» цих зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи, в забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена" взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року та додаткових договорів до нього між акціонерним комерційним банком „Форум" (позивачем), правонаступником якого є позивач відповідно до вступної частини Статуту, затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ „Банк „Форум" 04.04.2012 року (протокол №1/2012), погодженого Національним банком України 11.05.2012 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 28.05.2012 року, № запису 10671050213000829 та відповідачем-2 - товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент" (поручитель), який виступає відповідачем-2 по даній справі було укладено договір поруки від 02.03.2011 року. (т.1 а.с.51)

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, і відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Отже, забезпечувальний механізм поруки полягає в залученні додаткового боржника, який поряд з основним відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання.

Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога, виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у то му ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами п. 1.1. договору поруки від 02.03.2011 року сторони визначили, що поручитель - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент" поручається перед кредитором (банком) за виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена"" зобов'язань за кредитним договором № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року, укладеного між кредитором та боржником у повному обсязі, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути кредиторові кошти в розмірі 11 048 721,60 грн. (заборгованість 1 392 000,00 доларів США) з кінцевим терміном повернення 01.03.2012 року, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 12% річних в доларах США та 25% річних в гривні і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором.

У відповідності до п. 2.1. договору поруки від 02.03.2011 року поручитель зобов'язується в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитором погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, відсотки по простроченій позиці (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Отже, законодавчо обсяг відповідальності поручителя визначено як розмір платежів, що належить до сплати при порушенні зобов'язання боржником.

Як вбачається з пояснень, відповідач-2 (ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент") останній посилається на те, що відповідно до ч.1. ст. 559 Цивільного кодексу України, порука була припинена 09.08.2012р., тобто з моменту укладення між ПАТ „Банк Форум" та ТОВ „Фірма „Вена" додаткового договору №16 до кредитного договору, відповідно до умов якого були внесені зміни до п.1.1. кредитного договору та збільшено суму основного кредитного зобов'язання до суми еквівалентної 1 539 552 дол. США з кінцевим терміном повернення 30.12.2013 р. Про збільшення основного зобов'язання за кредитним договором ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент" повідомлено не було та відповідні зміни до договору поруки не вносились.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача стосовного того, що п.3.4. договору поруки від 02.03.2011 року передбачена можливість зміни умов кредитного договору, зобов'язання за яким забезпечені порукою відповідача-2, без додаткового повідомлення та укладення окремої угоди, є необгурунтованими, з наступних підстав:

З матеріалів спарви вбачається, що додатковим договором № 16 від 09.08.2012 року (т. 1 а.с.42-50) до кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством „Банк „Форум" та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена" (позичальник) було змінено п.1.1 кредитного договору та встановлено, що банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у гривні з максимальним лімітом заборгованості 26 000 000 грн. На кінець операційного дня 09.08.2012р. максимальний ліміт кредитної лінії не повинен перевищувати фактичну заборгованість у гривні, що еквівалентна 1539552 долари США, за курсом міжбанківського валютного ринку України, встановленого станом на 09.08.2012р.

Як вбачається із наданої банком заявки про купівлю іноземної валюти від 09.08.2012р., курс купівлі складав 8,106 грн. Відповідно сума в гривнях еквівалентна 1539552 долари США становила 12479608 грн. 51 коп.

Відповідно до меморіального ордеру № 225483 від 09.08.2012р. банком були надані позичальнику кредитні кошти в сумі 12485766,72 грн.(т.1 а.с.54). Залишок заборгованості по кредиту станом на кінець операційного дня 09.08.2012р. становив 12479508 грн. 51 коп.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, у зобов'язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення суми кредитних коштів навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови у договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення між позивачем та позичальником (відповідачем-1) додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року (т.1 а.с.42-50) до кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року і надання кредитних коштів на виконання цієї угоди, збільшило суму основного кредитного зобов'язання до суми еквівалентної 1 539 552 дол. США, на що поручитель (відповідач-2 ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент") не надавав згоди, в результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, що відповідно до положення статті 559 Цивільного кодексу України, є підставою для припинення поруки.

Таким чином, поруку слід вважати припиненою у її повному обсязі з моменту укладення додаткового договору № 16 від 09.08.2012 року (т.1 а.с.42-50) до кредитного договору № 0007/07/27-KLMVI від 29.10.2007 року.

Припинення поруки тягне за собою припинення відповідальності поручителя (відповідача-2 ТОВ "КУА Експерт Ессет Менеджмент") перед позивачем (кредитором позичальника), що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з позичальника - відповідача-1 (товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Вена") 393 741,79 простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів; 12 085 766,72 грн. поточної заборгованості по поверненню кредитних коштів; 743 314,99 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 170 485,09 грн. поточної заборгованості за нарахованими процентами та 830 756,68 грн. пені за простроченим кредитом та процентами. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами "Експерт Ессет Менеджмент", вул. Войкова, 3, м. Чернігів, 14005 (ідентифікаційний код 34338907, відомості про банківські реквізити відсутні) відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013 року у справі № 5028/12/74/2012, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" на рішення господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013 року у справі № 5028/12/74/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 26.02.2013 року у справі № 5028/12/74/2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5028/12/74/2012 повернути господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.