Постанова

від 24.02.2009 по справі 17/б-878

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/Б-878

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 24 лютого 2009 р.                                                                                    № 17/Б-878  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуТернопільської ОДПІ  

на ухвалу

на постанову

господарського суду Тернопільської області  від 11.09.2008Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008

у справі господарського суду№ 17/Б-878Тернопільської області

за заявою Тернопільської ОДПІ  

доПМП "Ніколя"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.09.2008 у справі №17/Б-878 (суддя Андрусик Н.О.)  затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ПМП "Ніколя"  ліквідовано, як юридичну особу, згідно з п. 3 ухвали господарського суду  з Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції стягнуто  на користь арбітражного керуючого ( ліквідатора)  Туранової А.Ю. оплату послуг   16 106,77 грн., видано наказ , провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 року (судді: Михайлюк О. В., Новосад Д. Ф., Мельник Г. І.) ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.09.2008 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами,  Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.09.2008 року в частині оплати послуг ліквідатора та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 року скасувати.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій п. 12 ст. 31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судами не прийнято до уваги, що причиною продовження ліквідаційної процедури банкрута стало  невиконання ліквідатором покладених на нього обов'язків, не враховано відсутність будь-якої роботи ліквідатора за період з червня 2007 по лютий 2008 року.  

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27.02.2007 року за заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції порушено провадження у справі №17/Б-878 про банкрутство ПМП "Ніколя" на підставі ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

 Постановою господарського  суду Тернопільської області від 12.03.2007 року у справі №17/Б-878 боржника - ПМП "Ніколя"  визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ПМП "Ніколя" арбітражного керуючого Туранову А.Ю.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.09.2008 затверджено оплату послуг ліквідатору приватного малого підприємства " Ніколя"  Турановій Аліні Юріївні  в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень , тобто, з 12 березня 2007 року.

Відповідно до вимог ч. 12 ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з вимог ч. 14 ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала господарського суду  про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого може бути оскаржена у встановленому порядку.

Судом першої інстанції в ухвалі від  11 вересня 2008 року встановлено, що, на момент затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу  ухвала господарського суду від 02.09.2008 у встановленому законом порядку, кредиторами не оскаржена.   

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами розгляду ліквідаційного балансу підприємства-банкрута, майна та коштів,  що належить  боржнику не виявлено.

11.09.2008  ліквідатором Турановою А.Ю.  додатково подано до суду  розрахунок  розміру оплати праці за період здійснення нею обов'язків ліквідатора по справі № 17/Б-878, згідно якого загальний розмір  оплати праці ліквідатора  з 12 березня 2007 року по 12 серпня 2008 року становить 16106,77 грн. , яку ліквідатор просив стягнути на підставі  п.п.10,12.ст.31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала господарського суду Тернопільської області від 11 вересня 2008 року, в частині  стягнення   оплати праці ліквідатора в сумі 16106,77 грн. ,  мотивована тим, що провадження у даній справі здійснювалося за особливою процедурою, в порядку ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", поданий арбітражним керуючим Турановою А.М. розрахунок оплати послуг за період виконання повноважень ліквідатора боржника у даній справі в мінімальному розмірі,  суд визнав достатнім  та належним доказом для відшкодування таких витрат з ініціюючого кредитора –Тернопільської ОДПІ в розмірі, затвердженому ухвалою від 02.09.2008 з 12.03.2007 по 12.08.2008 , що становить 16106 грн. 77 коп., виходячи з системного аналізу п.п. 4,10,12  ст. 3-1 ст.25,52  Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та враховуючи неможливість  стягнення витрат за рахунок банкрута, через відсутність будь-яких активів.

Постанова  Львівського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2008 року  мотивована тим, що  згідно з ч. 10 ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків,  здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оскільки відшкодування витрат ліквідатора у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків за рахунок банкрута  є неможливим ( відсутність активів), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що господарський суд обґрунтовано задовольнив вимоги ліквідатора , в розмірі, затвердженому ухвалою від 02.09.2008.

Колегія суддів Вищого господарського  суду України вважає, що суди попередніх інстанцій надали вірну правову оцінку вимогам ліквідатора, в частині оплати його послуг, виходячи з норм спеціального Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Тернопільської області від 12 березня 2007 року про визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону, встановлено, що Тернопільською ОДПІ подано клопотання, щодо призначення ліквідатором боржника  арбітражного керуючого Туранову А.Ю., яка має ліцензію  серії АБ № 271770, клопотання судом першої інстанції в постанові було задоволено.

Відповідно до вимог ч. 2 п.10 ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

    Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ст. 52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з особливостей спрощеної процедури банкрутства відсутнього боржника ,  не передбачає  імперативного обов'язку  створення комітету кредиторів боржника.

    В даному випадку, судами встановлено, що за результатами роботи ліквідатор встановив, що у банкрута відсутнє будь-яке майно для погашення заборгованості  перед кредиторами.

    Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій зробили обгрунтований правовий висновок про необхідність  оплати  послуг ліквідатора банкрута за рахунок ініціюючого кредитора.

    Інші кредитори у справі про банкрутство за спрощеною процедурою,  при відсутності майна боржника для задоволення їх  грошових вимог, не повинні нести витрати, у вигляді оплати послуг ліквідатора.

    Доводи заявника касаційної скарги не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги, в зв'язку з тим, що, як вбачається з матеріалів справи,   факт неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків,  у судовому порядку, шляхом подання скарги на дії ліквідатора на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заявником касаційної скарги доведений не був.

    Але, при здійсненні касаційного перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 , колегією суддів Вищого господарського суду України встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи,  Тернопільська ОДПІ в апеляційній скарзі  від 02.10.2008  просила скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 11.09.2008 , в частині стягнення з ініціюючого кредитора оплати послуг ліквідатора у сумі 7881,83 грн. за період з червня 2007 року по лютий 2008 року.

    Відповідно до вимог ч. 2 ст.4-1 ГПК України  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

    В даному випадку, ініціюючий кредитор, оскаржив в апеляційному порядку, ухвалу господарського суду, в частині , яка стосується окремих, самостійних  процесуальних дій у справі про банкрутство.

     Суд апеляційної інстанції в постанові від 03.11.2008 залишив ухвалу господарського суду Тернопільської області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а також про припинення провадження у справі про банкрутство та стягнення з ініціюючого кредитора  суми оплати послуг ліквідатора  без змін -  у повному обсязі, в той час, як в мотивувальній частині постанови взагалі відсутні правові висновки щодо правомірності  закінчення господарським судом  процедури банкрутства ПМП " Ніколя" та припинення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.          

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2008 року у справі № 17/Б-878 змінити.

Викласти резолютивну частину постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03 листопада 2008 року у справі № 17/Б-878 в наступній редакції:

"Апеляційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду  Тернопільської області від 11.09.2008 у справі № 17/Б-878,  в частині стягнення з Тернопільської Об'єднаної Державної податкової інспекції м. Тернопіль на користь ліквідатора Туранової Аліни Юріївни  оплати послуг в розмірі 16106 грн. 77 коп. залишити без змін."

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                                   А.О. Заріцька

          Л.В. Продаєвич