28/53/09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.02.09 Справа № 28/53/09
Суддя Яцун О.В.
За позовом: Упроваджувального науково-виробничого малого приватного підприємства “Планета-2”, м.Харків
До відповідача: Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м.Запоріжжя
Суддя О.В. Яцун
Представники:
від позивача: Осадчий Є.В. –директор, наказ №8/03 від 01.12.2003р.
від відповідача: Косаревська О.М. –представник на підставі довіреності №164/1 від 16.05.2008р.
22.12.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»20962грн.50коп. основного боргу за поставлений товар натрій тріполіфосфату харчового у кількості 1075кг.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.12.2008р. порушено провадження у справі №28/53/09, судове засідання призначено на 10.02.09р.
За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування технічної фіксації судового процесу.
Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.
Представник відповідача проти боргу у розмірі 20962грн.50коп. не заперечує. Разом з тим, представник відповідача просить суд розстрочити виконання судового рішення на чотири місяця, оскільки на підприємстві відповідача склалося скрутне фінансове становище.
Представник позивача проти розстрочення виконання судового рішення заперечує.
Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого у відповідності до ст.85 ГПК України представникам сторін за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.
Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався здійснити передачу товару (натрій тріполіфосфат харчовий), а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити отриманий товар.
Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою спірний правочин є угодою купівлі-продажу.
Положеннями ст.ст. 638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.
Частина 1 ст.656 ЦК України передбачає, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Виконання зобов'язань з боку позивача, а саме передача відповідачу товару –«натрій тріполіфосфат харчовий»у кількості 1075 кг. на загальну суму 20962грн.50коп., що підтверджується видатковою накладною №304 від 23.10.2008р. та довіреністю №204 від 23.10.2008р. на ім'я Щербак С.М.
Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію, в повному обсязі не здійснив.
В зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання 24.11.2008р. на адресу відповідача була направлена претензія №24/11 з проханням перерахувати суму заборгованості за отриманий товар протягом 7-ти днів
Зазначена претензія залишилася без відповіді.
Таким чином, сума боргу за отриманий товар на момент розгляду справи становить 20962грн.50коп.
Факт наявності заборгованості у розмірі 20962грн.50коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 20962грн.50коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на чотири місяці залишено без задоволення, оскільки відповідач документально не підтвердив наявність обставин, що ускладнює виконання рішення.
Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів» (69084, м.Запоріжжя, вул. Димитрова, буд.50, р/р 2600730134907 в філії відділення ПІБ м.Дніпропетроськ, МФО 305437, код ЄДРПОУ 32875438) на користь Упроваджувального науково-виробничого малого приватного підприємства “Планета-2” (61045, м.Харків, вул. Ота кара Яроша, 7/21, р/р 26003820489370 в ХФ АКБ “Укрсоцбанк” м.Харків, МФО 351016, код ЄДРПОУ 21238421) 20962(двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві)грн.50коп. заборгованості, 209(двісті дев'ять)грн.63коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 11 лютого 2009р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2009 |
Оприлюднено | 19.03.2009 |
Номер документу | 3143040 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Яцун О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні