Постанова

від 21.05.2013 по справі 823/1088/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року cправа № 823/1088/13-а

11 год. 17 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Круглової Н.І.,

відповідача - Коваля К.М., Шостака М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнікс" подало позов, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані Золотоніською ОДПІ, форми "В2" від 08.01.13р. № 7/0000011600, форми "В4" від 08.01.13р. № 8/1600 та форми "Р" від 08.01.13р. № 6/0000021501.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки № 1720/1501/36354852 від 26.12.12р., якого позивач не підписував та не отримав. Позивачем отримано та підписано акт № 1720/1600/36354852 від 26.12.12р. У рішенні про результати розгляду скарги Державної податкової служби у Черкаській області від 18.03.13р. № 5080/10-210, надано пояснення щодо розбіжності між номерами акту перевірки, де вказано, що дана помилка виникла в результаті того, що головний податковий ревізор-інспектор відділу оподаткування юридичних осіб Золотоніської ОДПІ, що проводив перевірку, занесений до відділу по коду 1501, а не 1600, як зазначено в номері акта перевірки, що не може слугувати аргументом, оскільки існуючі розбіжності істотно впливають на законність прийнятих рішень.

Оскільки акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, а на його підставі виноситься податкові повідомлення - рішення, відповідно до абзацу 2, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, то оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту, якого не існує, а отже не законно.

Податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08.01.13р. №6/0000021501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41736 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 20868 грн., винесено неправомірно і безпідставно, оскільки відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому Податковим кодексом України; а відповідно до п. 87.1 ст. 87 абз. 2 сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

ТОВ "Корнікс" надіслало запит від 11.01.13р. вих.№11/01-13 до Золотоніської ОДПІ про залишок сум з податку на додану вартість на картці особового рахунка ТОВ "Корнікс", що ведеться Золотоніською ОДПІ, на який отримано роздруківку стану розрахунків з бюджетом, де вказано, що станом на 01.10.12 року на картці обліковується сума передплати з ПДВ 117852 грн. 20 коп.

Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року у визначений податковим кодексом строк, де ТОВ "Корнікс" самостійно визначене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 78005 грн. (що підтверджується у акті перевірки, тобто не завищене і тим більше не занижене податкове зобов'язання), а при наявності від'ємного значення попереднього періоду 36269 грн. сума, яка підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету становить 41736 грн. Враховуючи, що на карточці особового рахунку, яка ведеться Золотоніською ОДПІ, на 01.10.12 року вже існує переплата з податку на додану вартість в сумі 117852 грн. 20 коп., тому грошове зобов'язання, яке виникло у вересні 2012 року погашається за рахунок переплати з ПДВ, та зменшується в картці особового рахунку.

Правомірність даного рішення підтверджується п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, де вказано що сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Крім того, оскільки, перевіркою не встановлено заниження визначених ТОВ "Корнікс" податкових зобов'язань та завищення податкового кредиту, що тягне за собою недоплату до бюджету податків, а видане податкове повідомлення-рішення № 8/1600 від 08.01.2013р. зменшує суму переплати з податку на додану вартість на картці особового рахунку, а повідомленням-рішенням від 08.01.13р. № 7/0000011600 сума 83323 грн. зараховується на особовий рахунок позивача для зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів - в результаті нічого не міняє, а збільшення суми грошового зобов'язання призведе до подвійного оподаткування, а штрафні санкції нараховані неправомірно і безпідставно.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що розбіжність між номером акта перевірки, який отриманий позивачем, та акта перевірки, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення, стосується лише коду структурного підрозділу податкової інспекції, однак вказана розбіжність ніяким чином не зачіпає прав та обов'язків позивача.

Крім того, в результаті перевірки податковим органом встановлено, що позивач в порушення пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не включав до бюджетного відшкодування (рядок 23 декларації) від'ємного значення податку на додану вартість, фактично сплаченого ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, а відносив його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації).

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечили повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнікс", як юридична особа, зареєстроване Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.01.2009 року, взяте на облік Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією 30.01.2009 року, ідентифікаційний код 36354852.

З 13.12.2012 по 19.12.2012 року на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Корнікс" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за березень - жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт № 1720/1600/36354852 від 26.12.2012 року.

В акті зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ "Корнікс" від'ємного значення з ПДВ у деклараціях (рядок 19) за березень 2012 року у сумі 34312 грн., за квітень 2012 року у сумі 59295 грн., за червень 2012 року у сумі 14258 грн., за липень 2012 року у сумі 87135 грн., за серпень 2012 року у сумі 36269 грн., за жовтень 2012 року у сумі 153822 грн.

Однак, на порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України ТОВ "Корнікс" занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у деклараціях за квітень 2012 року на 34312 грн., за травень 2012 року на 34753 грн., за липень 2012 року на 14258 грн.

На порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Корнікс" занижено суму податку на додану вартістю, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумки поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у декларації за вересень 2012 року на 41 36 грн.

На порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України ТОВ "Корнікс" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на загальну суму 83323 грн., в тому числі: за квітень 2012 року на суму 8427 грн., за травень 2012 року на суму 59712 грн., за липень 2012 року на суму 15184 грн.

8 січня 2013 року на підставі акту № 1720/1501/36354852 від 26.12.2012 року Золотоніською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення № 6/0000021501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 62604 грн., №7/0000011600 про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 83323 грн., та № 8/1600 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 83323 грн.

За результатами адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення від 08.01.13р. № 7/0000011600, від 08.01.13р. № 8/1600 та від 08.01.13р. № 6/0000021501 залишені без змін, а скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Корнікс" - без задоволення.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п. 5 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, реєстрація актів (довідок) документальних перевірок здійснюється в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, який ведеться структурними підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби.

При цьому в акті перевірки на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта (довідки) перевірки та номер акта (довідки) перевірки, який складається із порядкового номера єдиного журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду ЄДРПОУ платника податків.

Розбіжність між номерами акта перевірки, який вручений позивачу та номером акта перевірки, який зазначено у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях виникла внаслідок того, що на момент формування податкових повідомлень-рішень в АРМі "Аудит" працівник відділу оподаткування юридичних осіб, що проводив перевірку занесений до відділу по коду 1501, а не 1600, як зазначено в номері акта перевірки. З метою розподілу донарахованих сум ПДВ за підрозділами, оформлення матеріалів перевірок здійснюється за кодом 1600. Однак в даному випадку не співпадає не сам номер акта перевірки, а код структурного підрозділу, працівник якого проводив перевірку, що на думку суду не свідчить про порушення права позивача.

Щодо визначення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 62604 грн. (в тому числі 41736 грн. основного платежу та 20868 грн. штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4. ст. 200 вказаного Кодексу передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Досліджуючи податкові декларації з податку на додану вартість, суд встановив, що позивачем в березні 2012 року задекларовано податковий кредит в сумі 77323 грн. Вперше задекларовано від'ємне значення в сумі 34312 грн. (рядок 19 декларації).

В квітні 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит в сумі 99901 грн., з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9036305658 від 25.06.2013 (+205 грн.) та № 9078673361 від 14.12.2012 (+212 грн.). Задекларовано від'ємне значення в сумі 59712 грн. (рядок 19 декларації) з урахуванням уточнюючих розрахунків № 9036305658 від 25.06.2013 (+205 грн.) та № 9078673361 від 14.12.2012 (+212 грн.). Податковий кредит березня 2012 року в сумі 77323 грн., повністю оплачений постачальником товарів, а тому від'ємне значення в сумі 34312 грн., підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за квітень 2012 року, тобто включенню в рядок 23 цієї декларації.

У травні 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит в сумі 38010 грн., з урахуванням уточнюючого розрахунку № 9036305702 від 25.06.2012 (+721 грн.). Задекларовано позитивне значення в сумі 30531 грн. (рядок 18 декларації). З урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 65284 грн. (квітень 2012 року) та повністю оплаченого постачальникам податкового кредиту квітня 2012 року, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2012 року, тобто включенню в рядок 23 цієї декларації, становить 34753 грн. (65284 - 30531). З урахуванням заявленого за результатами перевірки до відшкодування від'ємного значення, станом на 01.06.2012 року залишок від'ємного значення попередніх звітних періодів складає 0 грн.

У червні 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит в сумі 73234 грн. Задекларовано від'ємне значення в сумі 14258 грн. (рядок 19 декларації).

У липні 2012 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 193514 грн. Задекларовано від'ємне значення в сумі 87135 грн. (рядок 19 декларації). Податковий кредит червня 2012 року повністю оплачений постачальникам, в зв'язку з цим 14258 грн. від'ємного значення червня 2012 року підлягає відшкодуванню по декларації за липень 2012 року, тобто включенню в рядок 23 цієї декларації.

У серпні 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення в сумі 36269 грн. (рядок 19 декларації). Задекларовано бюджетне відшкодування в сумі 87135 грн., яке підтверджено перевіркою (акт від 19.11.2012 №1527/1600/36354852).

У вересні 2012 року задекларовано позитивне значення в сумі 78005 грн. (рядок 18 декларації). З урахуванням від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду в сумі 36269 грн., належить до сплати в бюджет 41736 грн.

Податок в сумі 41736 грн. вважається донарахованим податковим зобов'язанням в зв'язку з тим, що проведеною перевіркою товариству зменшено від'ємне значення попередніх звітних періодів, оскільки позивач в порушення пп. "а" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не включав до бюджетного відшкодування (рядок 23 декларації) від'ємного значення податку на додану вартість, фактично сплаченого ним у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, а відносив його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації).

Щодо наявності у позивача переплати по податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платників податку є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позичка (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надмірну сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Визначення грошового зобов'язання платника податків наведено в пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 41736 грн. ТОВ "Корнікс" самостійно не декларувалося і, відповідно, не сплачувалось. Вказане податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначене позивачу Золотоніською ОДПІ за результатами документального позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6, п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно п. 56.18 ст. 58 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Сума грошового зобов'язання, визначена позивачу у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.10.2013р. №6/0000021501, на даний час не набула статусу узгодженої, не занесена в облікову картку платника податку на додану вартість, а тому посилання позивача на те, грошове зобов'язання, яке виникло у вересні 2012 року погашається за рахунок переплати з ПДВ, та зменшується в картці особового рахунку, є помилковим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 27.05.2013р.