Рішення

від 27.02.2009 по справі 20/365-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/365-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"27" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 20/365-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Закритого акціонерного товариства „Макрохім”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства „Стиролбіотех”, м. Обухів

про стягнення 49781,99 грн.   

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Смагіна Г.Ю., довір. № 57 від 22.01.2008 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство „Макрохім” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Стиролбіотех” (далі - відповідач) про стягнення 49781,99 грн. заборгованості.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 01.01.2008 р. договору поставки № 188/22 із ВАТ „Стиролбіотех”, згідно якого ЗАТ „Макрохім” зобов'язувалося передати хімічну продукцію, а відповідач –прийняти та оплатити її.

Згідно умов договору позивач здійснив передачу продукції відповідачеві на загальну суму 141611,80 грн., яка товариством була сплачена частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 42956,80 грн. основного боргу, 3202,06 грн. пені, 1334,18 грн. 10% річних, 2288,95 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 497,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач у судових засіданнях 27.01.2009 р. та 27.02.2009 р. позовні вимоги підтримав.

          Відповідач у судові засідання 09.01.2009 р., 27.01.2009 р. та 27.02.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством „Макрохім” (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Стиролбіотех” (покупець) було укладено договір поставки № 188/22, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити хімічну продукцію (продукція) в асортименті, кількості та за цінами, викладеними в додатках до цього договору, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 3.1 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих покупцем та погоджених постачальником заявок на поставку продукції.

Відповідно до п. 3.5 договору датою поставки є дата передачі продукції покупцю, зазначена в товарно-супровідних документах на продукцію.

Пунктом 6.1 договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції в строк, що не перевищує 5 банківських днів з дати поставки продукції.

Згідно з п. 6.2 договору оплата поставленої продукції здійснюється покупцем шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, а п. 6.4 договору визначено, що датою оплати продукції вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених покупцем за поставлену партію продукції, на поточний рахунок постачальника.

У відповідності з приписами п. 10.3 договору у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно з п. 10.4 договору передбачено, що покупець на вимогу постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10% річних від простроченої суми.

ЗАТ „Макрохім” у відповідності до умов договору № 188/22 від 01.01.2008 р. поставило товар ВАТ „Стиролбіотех”, що підтверджується видатковими накладними № М0028990 від 11.07.2008 р. на суму 51000,00 грн., № М0032013 від 28.07.2008 р. на суму 25672,09 грн., № М0032683 від 08.08.2008 р. на суму 2935,20 грн., № М0033549 від 21.08.2008 р. на суму 20400,00 грн., № М0033801 від 26.08.2008 р. на суму 13260,00 грн., № М0035451 від 04.09.2008 р. на суму 9180,00 грн., № МХ000178 від 05.09.2008 р. на суму 1611,60 грн., № МХ001289 від 15.09.2008 р. на суму 1850,00 грн., № МХ001288 від 15.09.2008 р. на суму 340,00 грн., № М0036215 від 21.10.2008 р. на суму 11760,00 грн.

Відповідачем було оплачено частину поставленого товару, що підтверджується виписками з банківського рахунку ЗАТ „Макрохім” на загальну суму 98655,00 грн.

Станом на 19.12.2008 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 42956,80 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у сумі 42956,80 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 10.3 договору № 188/22 від 01.01.2008 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 10.3 договору у випадку порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від несплаченої суми за кожний день прострочки.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 3202,06 грн., у тому числі згідно видаткової накладної № М0032013 від 28.07.2008 р. за період з 05.08.2008 р. до 26.08.2008 р. у сумі 423,48 грн., з 23.10.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 1457,51 грн., згідно видаткової накладної № М0032683 від 08.08.2008 р. за період з 16.08.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 243,18 грн., згідно видаткової накладної № М0035451 від 04.09.2008 р. за період з 12.09.2008 р. до 22.10.2008 р. у сумі 247,48 грн., з 23.10.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 197,74 грн., згідно видаткової накладної № МХ000178 від 05.09.2008 р. за період з 13.09.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 103,85 грн., згідно видаткових накладних № МХ001289 та № МХ001288 від 15.09.2008 р. за період з 23.09.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 126,72 грн., згідно видаткової накладної № М0036215 від 21.10.2008 р. за період з 29.10.2008 р. до 19.12.2008 р. у сумі 402,10 грн.

Наведені вимоги ЗАТ „Макрохім” щодо стягнення пені у розмірі 3202,06 грн. є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Також позов ЗАТ „Макрохім” містить вимоги про стягнення штрафу та інфляційних втрат.

Як зазначалося вище, згідно з 10.4 договору передбачено, що покупець на вимогу постачальника, у випадку несвоєчасної оплати продукції, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням 10% річних від простроченої суми.

Розмір 10% річних від простроченої суми визначений позивачем, становить 1334,18 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 2288,95 грн., у тому числі згідно видаткової накладної № М0033801 від 26.08.2008 р. у сумі 373,76 грн., згідно видаткової накладної № М0035451 від 04.09.2008 р. у сумі 336,53 грн., згідно видаткової накладної № М0036215 від 21.10.2008 р. у сумі 176,40 грн., згідно видаткової накладної № М0032013 від 28.07.2008 р. у сумі 1133,32 грн., згідно видаткової накладної № М0032683 від 08.08.2008 р. у сумі 128,01 грн., згідно видаткової накладної № МХ000178 від 05.09.2008 р. у сумі 70,29 грн., згідно видаткових накладних № МХ001289 та № МХ001288 від 15.09.2008 р. у сумі 70,64 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ЗАТ „Макрохім” у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Стиролбіотех” (08702, Київська обл., Обухівський р-н, м. Обухів, вул. Київська, 127, код 04688648) на користь Закритого акціонерного товариства „Макрохім” (01133, м. Київ, печерський р-н, вул. Верхня, 3, код 24720905) –42956 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 80 коп. основного бору, 3202 (три тисячі двісті дві) грн. 06 коп. пені, 1334 (одну тисячу триста тридцять чотири) грн. 18 коп. 10% річних, 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 95 коп. інфляційних втрат, 497 (чотириста дев'яносто сім) грн. 82 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –05.03.2009 р.

           Суддя                                                               Бабкіна В.М.