Постанова

від 10.02.2009 по справі 6/454/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/454/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.02.09                                                                                       Справа №6/454/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Федоров І.О. судді  Мойсеєнко Т. В.    , Хуторной В.М.

при секретарі Лола Н.О.

за участю представників:

позивача: ОсіннійІ.Г., наказ № 1 від 01.07.2005 року, директор;

відповідача: Рісованний В.В., протокол б/н від 18.05.2005 року, директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 6/454/08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія», м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. у справі № 6/454/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім», м.Бровари Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія», м.Запоріжжя

про стягнення суми

Встановив:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. у справі №6/454/08 (суддя Місюра Л.С.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія», м.Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім», м.Бровари Київської області основний борг у сумі 118 130,00 грн., штраф у розмірі 5 906,50 грн. Судові витрати покладено на відповідача.

Рішення суду прийнято з посиланням на ст. 526 Цивільного кодексу України та мотивовано тим, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення суд першої інстанції відмовив, посилаючись на те, що відповідач на надав доказів, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду від 08.12.2008 року по справі № 6/454/08 змінити, стягнути з відповідача борг у сумі 124 036,50 грн., з яких: 118 130,00 грн. – основний борг, 5 906,50 грн. – штраф за невиконання умов договору, а також 1 240,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з наданням відповідачеві розстрочки виконання рішення суду терміном на 6 місяців.  

          Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення нормативно необґрунтованим через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального права. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при винесення рішення суд першої інстанції не врахував того факту, що виробництво підприємства відповідача постраждало внаслідок світової фінансової кризи: обслуговуючий банк зупинив процес кредитування, виробничі потужності підприємства скоротилися в 4 рази, підприємство працює на підтримання виробничих потужностей та недопущення росту заборгованості з заробітної платні, недопущення вивільнення працівників тощо. Заявник вважає ігнорування прохання відповідача по розстроченню заборгованості на 6 місяців з боку господарського суду Запорізької області фактом неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує на скрутній фінансовій ситуації свого підприємства. Зазначає, що у зв'язку з різким погіршенням фінансово-економічного стану промисловості України ТОВ «Торговий дім «Нафтахім» останнім часом змушене значно скоротити виробничі програми, а по ряду проектів взагалі призупинити роботи. При цьому товарообіг за грудень 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року зменшився в 1,87 разів, а прогнозований товарообіг за січень 209 року у відношенні до фактичного показника за січень 2008 року зменшився в 3,43 рази. При цьому, як зазначає позивач, ними вживаються різноманітні заходи по виживанню підприємства: за останні 3 місяці штат працівників зменшився на 24%, посадові оклади зменшено в середньому на 30%. Головною причиною даного становища підприємства позивача є різке зростання дебіторської заборгованості внаслідок порушення строків оплати їх продукції. Вважає доводи апеляційної скарги нормативно та документально необґрунтованими. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. у справі №6/454/08 залиши без змін, апеляційну скаргу відповідача – без задоволення.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 грудня 2008 року у справі № 6/454/08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 10 лютого 2009 року.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 222 від 10.02.2009 року справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Федоров І.О., суддів Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М., якою і прийнято постанову.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 29.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім» укладено договір № 29/11. Відповідно до умов останнього продавець (позивач у справі) зобов'язується продати, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити на умовах даного договору вартість цинку металевого марки ЦВО відповідно до ГОСТу 3640-94 (надалі товар) у кількості та за ціною відповідно до Специфікацій, оформлених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що оплата товару відбувається шляхом перерахунку грошових засобів на розрахункових рахунок продавця на підставі рахунку-фактури протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець зобов'язаний надати продавцю не пізніше 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки, письмову заявку із зазначенням обсягів поставки на запланований місяць, вимоги до товару, строки поставки, відгрузочні інструкції. Умови поставки товару вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 5.2. Договору).

Даний договір вступає у силу з моменту підписання та діє до 31.12.2008 року, а в частині розрахунків – до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 11.1 Договору).

Пунктом 4 Специфікації № 10 до договору № 29/11 від 29.11.2007 року (а.с. 11) передбачені умови оплати: 100% оплати на підставі рахунку продавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару.

11.08.2008 року на адресу відповідача було поставлено цинк металевий марки ЦВО на загальну суму 158 130,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0003544 від 11.08.2008 року до договору № 29/11 від 29.11.2007 року (а.с. 12), а також довіреністю на отримання зазначеного товару серії НБІ № 208036 від 07.08.2008 року на ім'я Волкова Олега Павловича (а.с. 22).

Позивач при передачі товару виставив відповідачу для оплати товару рахунок- фактуру  № СФ -000135 від 11.09.08р. на суму 158 130,00грн. Вказаний рахунок відповідач оплатив частково  на суму 40 000,00грн., про що свідчить платіжне доручення № 653 від 11.09.2008 року (а.с.69). Решта заборгованості за отриманий товар до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

Доказів оплати заборгованість у сумі 118 130,00 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодекс України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 118 130,00грн. основного боргу нормативно обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, тому колегія суддів погоджується з висновком суду про стягнення цієї суми боргу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нафтахім» у своїй позовній заяві також заявило вимоги про стягнення штрафу за порушення відповідачем умов оплати.

Так, відповідно до пункту 8.1. договору, у випадку порушення умов оплати, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 5% від вартості відвантаженої партії товару на підставі розрахунку, наданого постачальником. Факт порушення умов договору щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару доведений матеріалами справи та не заперечується відповідачем. У своїй апеляційній скарзі та у судовому засіданні представник відповідача зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія» повністю визнає борг, що також підтверджується наявними у матеріалах справи підписаним у двосторонньому порядку актом звіряння взаємних розрахунків за договором № 29/11 від 29.11.2007 року (а.с.61) та відзивом на позовну заяву (а.с.62).

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5 906,50 грн. законним і обґрунтованим.

Доводи відповідача (заявника апеляційної скарги) щодо необґрунтованої відмови у задоволенні його клопотання про відстрочку виконання рішення спростовуються наступним.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

Тобто підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим.

Відповідно до роз'яснень Президії ВАСУ від 12.09.1996 року № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 ГПК України», господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання  рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на як і вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та надати відповідні докази.

Відповідач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції ніяких доказів у підтвердження своїх доводів щодо надання розстрочки виконання рішення та наявності  обставин, які ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим.

Отже, в даному випадку, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок господарського суду Запорізької області щодо відмови відповідачу у задоволенні зазначеного клопотання.    

Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Однак, ГПК України не обмежує право відповідача певною кількістю звернень до суду про розстрочку виконання рішення, тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, заявник апеляційної скарги не позбавлений можливості, повторно в порядку ст.121 ГПК України, звернутися до місцевого господарського суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, додавши до заяви усі документи, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українська електротехнічна компанія», м. Запоріжжя залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.12.2008р. у справі №6/454/08 залишити без змін.  

Головуючий суддя Федоров І.О.

 судді  Мойсеєнко Т. В.  

 Хуторной В.М.