Рішення

від 17.02.2009 по справі 11105-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11105-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2009Справа №2-23/11105-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр Спартак», м.Симферополь

До  відповідача Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку», м.Сімферополь

про спонукання до виконання певних дій

                                                                                                                     Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Єлесеєва О.А., представ. за довір. від 11.04.2008р.

Від відповідача – не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про усунення перешкод у праві розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку №2600530132536, шляхом спонукання ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку» виконати платіжне доручення  позивача №962 від 19.10.2008р.  про перерахування 41000,00 грн. з рахунку №2600530132536 на розрахунковий рахунок Держбюджету м.Сімферополя – №31114029700002.

          Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, повідомивши, що тимчасовим адміністратором ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було прийняте рішення про повернення на рахунки платників коштів, списаних з їхніх рахунків з 2 по 6 жовтня 2008р., але не перерахованих за призначенням, з подальшим їх разблокуванням на поточних рахунках, як зобов'язання банку, строк виконання якого наступив до введення мораторію згідно ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, вважає, що у зв'язку з тим, що сума коштів у розмірі 41261,70грн., яка була на поточному рахунку позивача, знаходилася на день подачі платіжного доручення №962 та знаходиться під мораторієм, тому ця сума коштів не може вважатися вільним залишком на поточному рахунку, у зв'язку із чим у оплаті платіжного доручення  позивачу було відмовлено. Також у відзиві на позов вказує, що згідно ст.85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк у період дії тимчасової адміністрації має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, просить у позові відмовити.

          28.01.2008р. представником позивача було надано заперечення на відзив відповідача в якому він наполягає на задоволенні позовних вимог оскільки вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на зобов'язання, строки виконання яких виникли до призначення тимчасової адміністрації, таким чином мораторій розповсюджується не на грошові кошти, як вказує відповідач,  а на зобов'язання по перерахуванню грошових коштів. Зобов'язання по виконанню платіжного доручення №962 від 29.10.2008р. виникло вже після призначення тимчасової адміністрації, тому дія мораторію на нього не розповсюджується.

           Крім того, представник позивача  надав уточнення до позовної заяви в якому просить: зобов'язати  ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку» виконати своє зобов'язання за договором банківського рахунку №4536 шляхом примусового перерахування 41000,00 грн. з рахунку ТОВ «Розважальний центр Спартак» №2600530132536 на розрахунковий рахунок Держбюджету м.Сімферополя – №31114029700002.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача,  суд

Встановив :

           Товариством з обмеженою відповідальністю  «Розважальний центр Спартак» та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку» був укладений договір банківського рахунку №4536.

           Згідно п.1.2 Договору банк відкриває позивачу поточні та інші рахунки у різних видах валют у порядку, встановленому діючим законодавством, здійснює проведення операцій по ним після отримання повідомлення податкового органу про взяття на облік цих рахунків та надає послуги, вказані у додатках №1 (перелік послуг у національній валюті) та №2 (перелік послуг в іноземній валюті) до цього договору.

          03.10.2008р. на підставі вищевказаного договору позивачем було доручено відповідачу перерахувати з рахунку №2600530132536 грошові кошти на суму 41 261,70грн. згідно платіжних доручень: №928 від 03.10.2008р. на суму 2730,00грн., №929 від 03.10.2008р. на суму 8985,42грн., №930 від 03.10.2008р. на суму 18617,50грн., №931 від 03.10.2008р. на суму 2700,00грн., №932 від 03.10.2008р. на суму 2522,92грн. та №934 від 03.10.2008р. на суму 5705,86грн.

          22.10.2008р. усі кошти за вищевказаними дорученнями були повернуті відповідачем на рахунок позивача №2600530132536.

          29.10.2008р. позивач звернувся до відповідача для проведення розрахункової операції про переказ грошових коштів у розмірі 41000,00грн. до Держбюджету м.Сімферополя згідно платіжного доручення №962 від 29.10.2008р.

          Однак, у здійсненні цієї операції позивачу було відмовлено на підставі п.1.9 Інструкції  від 21.01.2004р. №22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» та п.5 постанови Правління Національного банку України  від 07.10.2008р. №308 «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство)» у зв'язку з накладеним мораторієм.

          Суд вважає доводи позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

          За своєю правовою природою договір №4536 відноситься до договорів  банківського рахунку.  Позивач та відповідач відносяться до господарюючих суб'єктів та на їх правовідносини поширюються норми Господарського кодексу України, а також норми Цивільного кодексу України.  

           Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського  характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

          Відповідно до частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.        

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно статей 193, 202 ГК  господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання  не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд  вважає, що невиконання розпорядження позивача, як клієнта банку, про перерахування коштів клієнта за призначенням із посиланням на рішення тимчасового адміністратора суперечить чинному законодавству, з огляду на наступне.      

Згідно статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти  права рівні перед законом.

Відповідно до статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління банку (ради директорів) переходить до тимчасового адміністратора.

Стаття 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає права та обов'язки тимчасового адміністратора, зокрема, в частині першій вказаної статті визначено, що тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення  зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку, а також активів та документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50 відсотків.  Відповідно до частини другої вказаної статті протягом одного місяця з дня призначення тимчасовий адміністратор зобов'язаний провести інвентаризацію  банківських активів і пасивів  та скласти баланс.

За статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність"  мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:  

1)  забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;  

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання  грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Частиною 4 статті 85 Закону  передбачено,  що мораторій не поширюється, зокрема, на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.  

Суд вважає,  що доводи відповідача на те, що сума грошового переказу позивача 41000,00грн. підпадає під дію мораторію, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки,  як вказано вище, постановою Правління НБУ №308 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а позивач до таких не відноситься: виходячи з виду договірних відносин, позивач є клієнтом банку, але не кредитором у розумінні чинного законодавства.  

Такий висновок суду ґрунтується на аналізі приписів ряду законів. Зокрема,  стаття 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність"  дає визначення термінів, та зазначає, що кредитор банку – юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.  

Суд вважає,  що позивач є клієнтом банку, який за визначенням у статті 2 вказаного Закону –це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

           Відповідно до преамбули Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Відповідно до приписів статті 5 вказаного Закону позивач та відповідач є відповідно учасником та членом платіжної системи,  та відносини між ними, як між суб'єктами переказу, регулюються на підставі договору, укладеного між ними з урахуванням вимог законодавства України.

           Судом встановлено, що правовідносини  між сторонами ґрунтуються на умовах договору №4536  банківського рахунку, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю  «Розважальний центр Спартак» є клієнтом банку.    

Таке визначення його як учасника договору банківського рахунку відповідає  приписам  глави 72 Цивільного кодексу України.  Зокрема, в статті 1066 ЦК України вказано,  що  за договором банківського рахунка банк зобов'язується  приймати і зараховувати на рахунок,  відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та  проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 статті 1068 ЦК України  визначено обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти  в день надходження  до банку відповідного  розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором  банківського рахунка або законом.    

Пунктами 2.4.4, 2.4.5 договору передбачено, що розрахункові документи, які надійшли у банку операційний час, виконуються у той же самий день, а які надійшли у післяопераційний час – наступного робочого дня. Доручення клієнта, які знаходяться у його розрахункових документах, виконувати у строки, вказані у п.2.4.4 договору, але не пізніше трьох робочих днів з моменту прийняття банком розрахункових документів. Однак, ці зобов'язання банком виконані не були.

Згідно статті 78 Закону України “Про банки і банківську діяльність” повноваження правління банку переходять  до тимчасового адміністратора.  Суду не подано доказів внесення змін до договору банківського рахунка №4536 в частині обмеження розпорядження коштами на рахунку позивача – клієнта банку.  А стаття 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”  та постанова Правління НБУ № 08 від 07.10.2008 року чітко визначає, на які  зобов'язання поширюється мораторій та  вчинення яких дій забороняється протягом дії мораторію.

         В статті 13 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” вказано, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Лист за підписом тимчасового адміністратора не відноситься до нормативно-правових актів.

        Закон у кожній ситуації визначає правила поведінки, яких повинні дотримуватися всі учасники та суб'єкти правовідносин.

         Відповідно до частини першої статті 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

          Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

         Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку,  додержуючись вимог законодавства.  А згідно частини  2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана  утримуватися від дій,  які  могли  б порушити права інших осіб.     За статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими  коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.           Суду не подано доказів наявності такого  судового рішення.

         На підставі аналізу наведених норм суд дійшов висновку про безпідставність невиконання Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» розпорядження позивача – клієнта банку по перерахуванню коштів в сумі 41000,00грн. з його поточного рахунку в установі банку за призначенням, вказаним клієнтом.   

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу також підлягають  стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

         Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

         За згодою представника позивача в судовому засіданні 17.02.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 23.02.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49,82,84,85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку», м. Сімферополь виконати своє зобов'язання за договором банківського рахунку №4536 шляхом перерахування 41000,00 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр Спартак» №2600530132536 на розрахунковий рахунок Держбюджету м.Сімферополя – №31114029700002.

3.           Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Кримського центрального відділення «Промінвестбанку» (95011, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 10, МФО 324430, ЄДРПОУ 09324431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр Спартак» (пошт. адреса: 95000, м.Сімферополь, вул.Пушкіна, 9; юр. адреса: 95000, м.Сімферополь, вул. Будьонного, 24, кор.3, рахунок №26004499541631, у КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м.Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 32840981) 85,00грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.