Рішення

від 25.02.2009 по справі 2/24-12507-5020-3/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

2/24-12507-5020-3/327

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" лютого 2009 р. справа № 2/24-12507-5020-3/327

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю

                              “Автотранспорте підприємство777”

                    (95001, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 27 А)

до відповідача:           Приватного підприємства “Сервіс АПК Логистика”

                    (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 536, кв. 432)

про стягнення заборгованості в сумі 12 817,14 грн.,

Суддя В.О. Головко

Представники сторін:

позивач –Безруков Д.В., довіреність № 179 від 14.01.08, ТОВ “Автотранспортне підприємство 777”;

відповідач –не з'явився, ПП “Сервіс АПК Логістика".

СУТЬ СПОРУ:

09.12.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю “Автотраспортне підприємство 777” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства “Сервіс АПК Логистика” про стягнення заборгованості в сумі 11 462,53 грн.

          Ухвалою від 15.12.2008 позовні матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотраспортне підприємство 777” до Приватного підприємства “Сервіс АПК Логистика” про стягнення заборгованості в сумі 11 462,53 грн., відповідно до ч. 2 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.12.2008 порушено провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих транспортних послуг.

В процесі розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 12 817,14 грн., з яких сума основного боргу –11 300 грн., індекс інфляції –1 254,30 грн., 3% річних –262,84 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову; явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі. До того ж юридична особа не обмежена колом представників, яких вона може призначити для захисту своїх прав та законних інтересів у господарському суді.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рахунків № 36 від 15.01.2008, № 37 від 19.01.2008, № 38 від 22.01.2008;  актів про надання транспортних послуг № 124 від 22.02.2008, № 130 від 28.02.2008, № 167 від 07.02.2008 позивач надав відповідачеві транспортні послуги на суму 15 750,00 грн.     (арк. с. 8-13)

Відповідачем було здійснено оплат за надані послуги на суму 4 450 грн. Таким чином не оплачено надані транспортні послуги у сумі 11 300 грн.

Усього заборгованість станом на 25.02.2009 з урахуванням поточної, що склалась на день подачі позову у розмірі 11 300 грн., становить 12 817,14 грн.

Заборгованість в добровільному порядку не погашена, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частина 1 статті 639 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявна заборгованість в розмірі 11 300 грн. підтверджена матеріалами справи, зокрема, рахунками на оплату №37 від 19.01.2008, №38 від 22.01.2008, актами про надання послуг №124 від 22.02.2008, №167 від 07.03.2008 (арк. с. 9-11, 13).

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотраспортне підприємство 777” щодо стягнення основного боргу в сумі 11 300,00 грн., у зв'язку з чим вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України, статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

За розрахунком позивача, здійсненим станом на 25.02.2009, з відповідача підлягає стягненню: 1254,30 грн. – сума збитків від інфляції та 262,84 грн. –3% річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що в основному від відповідає наведеним вище нормам, хоча і має певні недоліки.

За розрахунками суду 3% річних від простроченої суми за період з 19.05.2008 по 25.02.2009 становить 261,91 грн., збитки від інфляції –1073,50 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 635,41 грн., з яких: 11 300,00 грн. –основний борг, 1 073,50 грн. –сума збитків від інфляції, 261,91 грн. –3% річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

          Таким чином, з позивача в доход Державного бюджету підлягає стягненню недоплачене державне мито в сумі 11,35 грн.

Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані із розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає: витрати по сплаті державного мита в сумі 126,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Сервіс АПК Логистика”(99059,                    м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 536, кв. 432, ЄДРПОУ 33280060, п/р 26001220001001у ВАТ КБ “Надра” КРИМ РУ м. Сімферополь, МФО 384823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспорте підприємство777” (95001, м. Сімферополь,               вул. Комунальна, 27 А, ЄДРПОУ 33280060, п/р 260052248101 у Філії КРУ “Фінанси і кредіт”, м. Сімферополя, МФО 384889) заборгованість у розмірі 12 635,41 грн., з яких:       11 300,00 грн. –основний борг, 1 073,50 грн. –сума збитків від інфляції, 261,91 грн. –3% річних від простроченої суми; а також витрати по сплаті державного мита в сумі 126,35 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 116,32 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспорте підприємство777” (95001, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 27 А, ЄДРПОУ 33280060,       п/р 260052248101 у Філії КРУ “Фінанси і кредіт”, м. Сімферополя, МФО 384889) в доход Державного бюджету (р/р № 31113095700007 в ГУ ДКУ м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200, одержувач –Ленінський район) недоплачене державне мито в сумі 11,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

06.03.2009

РОЗСИЛКА:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю

  “Автотранспорте підприємство777”

   (95001, м. Сімферополь, вул. Комунальна, 27 А)

2. Приватне підприємство “Сервіс АПК Логистика”

   (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, 536, кв. 432)

3. Справа

4. Наряд