Рішення

від 28.05.2013 по справі 901/1533/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2013Справа № 901/1533/13 Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МСК-Інвест», м. Макіївка

до відповідача - Гаспринської селищної ради Автономної Республіки Крим, смт. Гаспра

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Кудінової О.А.

про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним

представники:

Від позивача - Гончарова С.І., довіреність № б/н від 08.04.2013, представник.

Від відповідача - Карташова С.І., довіреність № 42/2-14 від 15.01.2013, представник.

Від третьої особи - не з'явився.

У судовому засіданні брали участь: Гончарова С.І., Карташова С.І.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «МСК-Інвест»звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Гаспринської селищної ради Автономної Республіки Крим про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,2511 га кадастровий номер 0111946200:01:003:1104, що розташована за адресою Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Гаспра, шосе Алупкінське, будинок 68 в недійсним та стягнення 252 096, 36 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 28.05.2013 року

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані наявністю обмежень у використанні земельної ділянки, про які позивачеві стало відомо вже після підписання договору. Крім того, позивач вважає, що Гаспринський селищний голова не мав повноважень на підписання договору з боку продавця.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи свої заперечення обізнаністю позивача щодо наявності обмежень у використанні земельної ділянки ще до підписання договору та наявністю у голови ради повноважень на підписання договору згідно з вимогами Закону.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, вимоги суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання сповіщена належним чином, що підтверджується довідкою з офіційного сайту Укрпошта.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

02.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МСК-Інвест» та Гаспринською селищною радою укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 2511 га, кадастровий номер 0111946200:01:003:1104, що розташована за адресою Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 68в. ( а.с. 11-17).

В пункті 1.2 договору сторони погодили, що цільове призначення земельної ділянки : для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів.

Так, однією з підстав для визнання вищенаведеного договору купівлі-продажу недійсним, позивач зазначає ту обставину, що після підписання договору йому стало відомо, що на земельній ділянці безстроково встановлені обмеження та обтяження. Площа земельної ділянки, на яку поширюється дія обмежень : 0, 0149 га, 0,0002 га, 0,0001 га, 0,0138 га, 0,0001 га, 0,0002 га, 0,0004 га, 0,0001 га,0,0001 га, 0,0001 га, 0,0001 га,0,0002 га, 0,0001 га, 0,0017 га, 0,0001 га, 0,0007 га,0,008 га,00239 га, 0,001 га, 0,0097 га, 0,002 га. Підстава для виникнення обмеження у використанні Закон України «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України».

Як твердить пункт 1 статті 626 Цивільного кодексу України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами пункту 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до пункту 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, як того вимагає стаття 638 Цивільного кодексу України.

Вказуючи, що наявність обтяжень в користуванні земельною ділянкою стала відома позивачеві вже після укладання договору, останній вводить суд в оману, з огляду на те, що продавець надав покупцеві відомості про обтяження, що чітко вбачається з пункту 1.8 договору , відповідно до якого сторони погодили наявність обмежень на площі 0, 0149 га, 0,0002 га, 0,0001 га, 0,0138 га, 0,0001 га, 0,0002 га, 0,0004 га, 0,0001 га,0,0001 га, 0,0001 га, 0,0001 га,0,0002 га, 0,0001 га, 0,0017 га, 0,0001 га, 0,0007 га,0,008 га,00239 га, 0,001 га, 0,0097 га, 0,002 га на підставі Закону України «Про затвердження правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України».

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Отже процес укладання договору є тривалим у часі - коли сторони готують проект, домовляються стосовно умов договору, які були б найбільш вигідними для кожної з них. Позивач мав можливість надати оцінку майбутньому договору, отже вважав його умови прийнятними для себе.

Покупець добровільно погодився з тим, що перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень у її використанні, підписавши договір.

Таким чином, доводи позивача стосовно необізнаності щодо існування обмежень спростовуються безпосередньо самим договором.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції, позивач покладає ту обставину, що Гаспринський селищний голова не мав необхідного обсягу належних повноважень для підписання договору.

У відповідності до пункту 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як передбачено статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Підпункт 16 пункту 4 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» закріплює, що сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Стаття 26 названого Закону регламентує виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, в яку не входить підписання договорів від імені ради.

Законодавство не вимагає закріплення повноважень голови ради, які чітко прописані в Законі, додатково рішенням ради або будь-яким іншим документом.

У відповідності до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Позивачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представлено доказів припинення повноважень голови Земляного Олега Ігоровича. Крім того, позивач і не оспорює, що станом на момент підписання договору саме зазначена особа була головою Гаспринської селищної ради, ставлячи питання про перевищення повноважень лише на підставі відсутності будь-якого спеціального документую який би підтверджував їх надання.

Відповідно до частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства: особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Відповідно до частин 1-2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Позивачем, всупереч вимогам діючого процесуального законодавства не надано доказів на підтвердження своїх доводів. Навпаки, матеріали справи свідчать про безпідставність та необґрунтованість позиції позивача стосовно спірного договору.

Враховуючи безпідставність вимог в частині визнання договору недійсним, відсутні підстави й для задоволення позову в частині стягнення 252 096, 36 грн. авансу, оскільки необхідність повернення грошової суми мотивована саме недійсністю договору, на підставі якого вказана сума була перерахована відповідачеві.

У судовому засіданні 28.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складене та підписане 28.05.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя А.М. Гризодубова