Постанова

від 15.05.2013 по справі 2а-16630/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16630/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Трейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Сан Трейд» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати нечинним і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004732202 від 14.06.2012, № 5277/10/12-114 від 27.08.2012, № 4620/0/61-12/10-2115 від 02.11.2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2011 позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування рішень № 5277/10/12-114 від 27.08.2012 та № 4620/0/61-12/10-2115 від 02.11.2012; в частині позовних вимог щодо визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004732202 від 14.06.2012 відкрито провадження у справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Трейд» за результатами якої 28.05.2012 складено акт № 310/22-2/30860330 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37046350) за період з 01.02.2011 по 30.06.2011 та ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) за період з 01.07.2011 по 30.11.2011.

Актом перевірки встановлено порушення ст. 185, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 491 513 грн. за періоди: лютий 2011 року - 89083 грн., березень 2011 року - 18546 грн., квітень 2011 року - 98812 грн., травень 2011 року - 44864 грн., червень 2011 року - 100509 грн., липень 2011 року - 29227 грн., серпень 2011 року - 25100 грн., вересень 2011 року - 11737 грн., жовтень 2011 року - 51624 грн., листопад 2011 року - 22011 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004732202 від14.06.2012, яким за порушення ст. 185, п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, 201.10 статті 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 526 439 грн., в тому числі основний платіж - 491 513 грн. та штрафні санкції - 34 926 грн.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що угоди між позивачем та ТОВ «Авитек Груп ЛТД» та ТОВ «Декос Альянс» є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ним правомірно.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованим та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (постачальник) укладені договори поставки від 04.05.2011 № АГЛ052011, від 01.04.2011 № АГЛ042011, від 01.02.2011 № 02211 відповідно до яких, постачальник зобов'язується у встановлені строки передати у власність, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість, ціна та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору.

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, в якому сказано, що від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано службову записку від 31.05.2011 № 6512/26-06/51, в якій повідомлено, що в ході відпрацювання підприємств «Ймовірних податкових ям», що доведені ДПА України, встановлено та опитано директора ТОВ «Авитек Груп ЛТД» ОСОБА_3, який пояснив, що не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Декос Альянс» (постачальник) укладені договори поставки від 01.09.2011 № ДА09-11, від 03.10.2011 № ДА10-11, від 02.11.2011 № ДА11-11, від 01.12.2011 № ДА12-11 відповідно до яких, постачальник зобов'язується у встановлені строки передати у власність, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість, ціна та інші характеристики товару визначені в додатках до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу допиту свідка від 09.11.2011, отриманого старшим о/у відділу БКОЗ УСБУ в Полтавській області капітаном Супоніним В.В., допитаний засновник та директор ТОВ «Декос Альянс» громадянин ОСОБА_5 повідомив наступне:

«В квітні 2011 року, я намагався отримати в банківських установах м. Кременчук кредит на побутові потреби, разом з тим, мені всюди відмовляли, мотивуючи це тим, що я не маю місця постійного заробітку та неплатоспроможній. В цей період, до мене звернувся мій давній знайомий - ОСОБА_6 та запропонував мені свою допомогу у вирішенні питання щодо отримання банківського кредиту. Зокрема, ОСОБА_6 повідомив мені, що у нього в м. Києві є впливовий знайомий, який може мені допомогти отримати кредит. Після чого я повинен буду заплатити йому певну грошову винагороду у розмірі чотирьох тисяч гривень. На вказану пропозицію я відповів згодою. В подальшому, я та ОСОБА_6 пішли до його знайомого нотаріуса, де оформили усі необхідні для цього документи. Після цього, ОСОБА_6 забрав вказані документи та повідомив мені, що їх потрібно передати в м. Київ, а також, що на вирішення мого питання потрібен певний час. Приблизно через два тижні він зник, на мої телефонні дзвінки не відповідав.

Про те, що я являюсь директором підприємства ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) мені стало відомо у вересні 2011 року, після того, як мені зателефонувала незнайома мені особа та представилась працівники податкової міліції.

Підприємство ТОВ «Декос Альянс» (код ЄДРПОУ 37505731) я не реєстрував, своєї згоди на призначення мене на посаду директора та головного бухгалтера даного товариства я не давав. Будь - яких статутних документів щодо реєстрації ТОВ «Декос Альянс» я не підписував, банківські рахунки не відкривав, фінансово-господарські документи від імені даного товариства не підписував, податкову звітність до контролюючих органів не здавав і нікому не доручав»

На підтвердження реальності здійснення господарських операції з ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (код ЄДРПОУ 37046350) та ТОВ «Декос Альянс» позивачем подано до суду першої інстанції копії договорів, виписані рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з до п. 199.1 ст.199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За змістом пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 05.03.2012, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що контрагенти позивача, податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Сан Трейд» податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Отже, висновок про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у ТОВ «Сан Трейд» податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що не було встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно - правового акта, а про визнання протиправним - акта індивідуальної дії.

Отже, позивач безпідставно просить у позовній заяві визнати нечинним податкове повідомлення - рішення, яке є актом індивідуальної дії, що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, положення якої слід застосовувати з урахуванням вимог п. 1 ч. 2 ст. 162 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалене незаконенне та необгрунтоване рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав до суду належні докази, що підтверджують факт правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0004732202 від 14.06.2012.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлено 20.05.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.