Рішення

від 27.05.2013 по справі 916/997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2013 р.Справа № 916/997/13

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Приватного підприємства "Книга Плюс"

про стягнення заборгованості у сумі 20 547,68 грн.,

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю б/н від 10.04.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Книга Плюс», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у розмірі 14 884,85грн., індекс інфляції у розмірі 109,60грн., 20 % річних в розмірі 1 500,72 грн., пеню в розмірі 1 125,54 грн., штраф у розмірі 2 976,97 грн., а всього - 20 547,68 грн., поклавши на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ПП «Книга Плюс» умов укладеного між сторонами по справі Договору поставки №2 від 21.08.2012р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 15.04.2013р. було порушено провадження у справі №916/997/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні 13.05.2013р.

Ухвалою суду від 13.05.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, неподання відповідачем витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено до 27.05.2013р.

Позивач у судовому засіданні 27.05.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач - ПП „Книга Плюс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.14), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи про те, що вказано неповну адресу (а.с.24-28, 34-37), враховуючи, що саме така адреса зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2012р. між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Книга Плюс» був укладений договір поставки №2 (а.с.8-11), відповідно до п.1.1. якого ФОП ОСОБА_1 (Продавець) зобов'язався передати у власність ПП «Книга Плюс» (Покупцеві) товар, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Крім того, 21.08.2012р. між сторонами по справі було укладено специфікацію №1 до Договору поставки №2 від 21.08.2012р.

Відповідно до п.9.1. Договору сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та його скріплення печатками сторін (за їх наявності) та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору.

Згідно п. 1.2. Договору Найменування товару, одиниця виміру та кількість товару, ціна за одиницю та загальна вартість товару, що підлягає передачі покупцю по даному договору, зазначаються в Специфікаціях (додатках), що підписуються уповноваженими представниками та є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що поставка товару Покупцю здійснюється на умовах, що зазначаються сторонами у специфікаціях (додатках) до даного Договору. Місце призначення (передачі) товару погоджується сторонами окремо та зазначається в специфікаціях (додатках) до даного Договору.

Відповідно до п. 4 Специфікації до Договору поставка товару здійснюється протягом 5 календарних днів з дати отримання замовлення.

Згідно п.п. 2.5.,2.8. Договору, датою поставки партії товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Підписання продавцем видаткової накладної є підтвердженням відсутності у нього до Продавця претензій щодо кількості та якості товару. При отриманні товару уповноважена особа Покупця повинна пред'явити продавцю довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Також, в п. 4.2. Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату товару на умовах та строки, що зазначаються в специфікаціях (додатках) до даного Договору.

Як вбачається із п. 2 Специфікації до Договору, укладеної між сторонами, покупець оплачує товар згідно даної специфікації на протязі 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір поставки №2 від 21.08.2012р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 було поставлено на користь ПП „Книга Плюс" товар на суму 30 614,85 грн., про що свідчить підписана Постачальником і Покупцем та скріплена їх печатками видаткова накладна №21/08-1 від 21.08.2012р. (а.с.12), оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні 13.05.2013р. (а.с.31-32).

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав не у повному обсязі, а саме: 25.09.2012р. сплатив грошові кошти за поставлений товар у сумі 15 730 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с.23), у зв'язку із чим у ПП „Книга Плюс" виникла заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 у розмірі 14 884,85 грн. (30 614,85грн. - 15 730 грн.).

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 14 884,85 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 125,54 грн. та штрафу у розмірі 2 976,97 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Відповідно до п.6.2. Договору у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості товару, згідно п.4.2. даного договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми, за кожний день прострочення оплати. При порушенні строку оплати вартості товару більше, ніж на 10 календарних днів, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі 3% від простроченої суми, за кожний день прострочення оплати, а також одноразово штраф в розмірі 20% від простроченої суми.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 9.04.2012р. у справі №20/246-08, які є обов'язковими для суду при прийнятті рішення, відповідно до ст. 82 та ст. 111-28 ГПК України, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок штрафу, наведений позивачем у розрахунку (а.с.19), вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Однак, при перевірці розрахунку пені позивача, судом було встановлено його помилковість, у зв'язку з неправильним визначенням позивачем періоду нарахування пені. З урахуванням наведеного, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

З урахуванням вищевикладеного судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок суми пені за період з 03.10.2012р. по 03.04.2013р., згідно з яким її розмір становить 1116,36 грн.

Розрахунок пені

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14 884,85 03.10.2012 - 03.04.2013 183 7,5000% 0.041% 1116.36

Щодо вимог позивача про стягнення індексу інфляції у розмірі 109,60грн. та 20 % річних в розмірі 1 500,72 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони скористалися своїм правом, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та відповідно до п.6.3. Договору погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати товару згідно п.4.2. даного договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проценти в розмірі 20% річних від простроченої суми боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції.

При перевірці судом розрахунку позивача (а.с.19) встановлена його методологічна помилковість, судом, з урахуванням вищезазначених приписів чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон" було зроблено власний розрахунок інфляції та 3 процентів річних.

Розрахунок індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 03.10.2012 - 05.04.2013 14884.85 1.002 29.72 14914.57

Отже, сума індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача становить: 29.72грн.

Розрахунок 20% річних

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 14884.85 03.10.2012 - 05.04.2013 185 20% 1508.88

Приймаючи до уваги межі заявлених вимог, судом задовольняються вимоги про стягнення 20% річних в сумі 1 500,72 грн.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Книга Плюс" (65012, м. Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд. 22, ідентифікаційний код 36611437) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 14 884 /чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири/ грн. 85 коп., пеню в розмірі 1116 /одна тисяча сто шістнадцять/ грн. 36 коп., штраф у розмірі 2 976,97 грн., індекс інфляції у розмірі 29 /двадцять дев'ять/ грн. 72 коп., 20 % річних в розмірі 1 500,72 грн., судовий збір в розмірі 1 717 /одна тисяча сімсот сімнадцять/ грн. 23 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.05.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.