Рішення

від 26.02.2009 по справі 17/1/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" лютого 2009 р.                                                 Справа №  17/1/09

м. Миколаїв                                           

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з'явились,

від відповідача –не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1/09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, 26-В (фактична адреса: м. Київ, вул. Радистів, 73-А),

До товариства з обмеженою відповідальністю «Ніком - Юг», м. Миколаїв, вул. Спаська, 43/74,

про: стягнення забогованості за договором зберігання № 148/206 в/з від 20.06.2006 року у розмірі 8 508 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» (надалі - позивач) звернулося  до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніком - Юг»(надалі - відповідач) про стягнення забогованості за договором зберігання № 148/206 в/з від 20.06.2006 року у розмірі 8 508 грн.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:  

20.06.2006 року  між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Ніком - Юг» було укладено договір відповідального зберігання № 148/206 в/з.

За договором Позивач передав на відповідальне зберігання Відповідачеві пневматичні шини для вантажного автотранспорту (далі Продукція), а Відповідач прийняв Продукцію та, відповідно до п. 3.4.2. Договору, зобов'язався повернути її в дводенний термін за першою вимогою.

11.07.2008 року Позивач направив Відповідачу Вимогу за № 478 про повернення Продукції в належному стані, або за неможливості такого повернення, сплатити вартість Продукції у сумі 8 508 грн.

Відповідач товар не повернув і відповіді на вимогу не дав.

Згідно п. 5.3. Договору, у випадку втрати, псування, приведення продукції в стан не придатний для подальшого цільового використання, що відбулося з вини Зберігача, останній відшкодовує Власникові її повну вартість.

Аналогічну норму містить ст. 951 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Як зазначає ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позивач вважає, що своїми діями Відповідач грубо порушив як умови Договору, так і норми чинного законодавства, а тому такі дії підлягають відшкодуванню у розмірі вартості Продукції Позивача.

Враховуючи вищевикладене позивачем, останній просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судових засідань, у судові засідання не з'явився відзив на позов не надав, позовні вимоги не оспорив. При цьому, направлені на юридичну адресу відповідача ухвали суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернуті органами зв'язку з позначкою „адресат не з'явився”.

  Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то суд примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначкою „адресат не з'явився”, з урахуванням конкретних обставин цієї справи, вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення позивача про вчинення судом певних процесуальних дій.

Позивач направив на адресу суду телеграму з клопотанням про розгляд справи без участі представника товариства.

Таким чином, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Відповідно до умов спірного договору позивач передав на зберігання певну кількість товару, а відповідач прийняв його на зберігання та відповідно до п. 3.4.2. спірного договору, зобов'язався повернути його за першою вимогою в дводенний термін.

11.07.2008 року  позивач направив йому відповідну вимогу, але відповідач товар не повернув, відповівіді на вимогу не надав.

Відповідно до приписів ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України, згідно якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ» задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніком - Юг», м. Миколаїв, вул. Спаська, 43/74 (код 34234811)  вартість втраченого товару в сумі 8 508 грн., держмито в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ», Київська область, м. Бровари, вул. Богунська, 26-В (фактична адреса: м. Київ, вул. Радистів, 73-А), код 33212540.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.  84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                  С.М. Коваль

Рішення підписано 03.03.2009 року

   Суддя                                                        С.М.Коваль