Рішення

від 05.03.2009 по справі 2-23/10552-2008 (14/4)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-23/10552-2008 (14/4)

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.03.09 р.                                                                                                       Справа № 2-23/10552-2008 (14/4)                               

за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство

                     водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”,

                     ЄДРПОУ 20671506, м.Сімферополь

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Побутова хімія”,

                          ЄДРПОУ 00204435, м.Донецьк

про стягнення 2664 грн. 95 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Волков В.В.-по дов.

від відповідача: Кожемяка Є.В.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                     Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                     оголошувалась перерва з 18.02.2009р. по 05.03.2009р.,

                                                     05.03. з 11.26 год. до 11.36 год. 15.03.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь, позивач, звернувся до  господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Побутова хімія”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації 2664,95 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2008р. справа №2-23/10552-2008 за позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь до Відкритого акціонерного товариства „Побутова хімія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації 2664,95 грн. надіслана за підсудністю до господарського суду Донецької області.

05.02.2009р. до господарського суду Донецької області надійшла заява від 24.02.2009р. Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь про збільшення позовних вимог.

Виходячи зі змісту вказаної заяви, плата за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації має у повному обсязі оподатковуватися податком на додану вартість.

Як вказує позивач, згідно рахунку №273 від 31.12.2008р. податок на додану вартість складає 532,99 грн., внаслідок чого заявлена до стягнення сума плати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації збільшена позивачем до 3197,94 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до  прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зміна предмету позову фактично означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Одночасно, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача. Так, основа позову видозмінюється шляхом посилок на нові обставиниі додаткового пред'явлення нових доказів в підтвердження наведених фактів.

Як встановлено судом, первісно позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації 2664,95 грн.

При цьому, у рахунках №№273 від 26.01.2007р. на загальну суму 2664,95 грн., які виставлялись позивачем відповідачу, було зазначено, що стягнення податку на додану вартість не передбачено.

Таким чином, за висновками суду, заявою  від 24.02.2009р. Кримським республіканським підприємством „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь було змінено одночасно як предмет позовних вимог (збільшено заявлену до стягнення суму), так і підстави для заявлення останніх.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що діючим Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право позивача одночасно змінювати предмет й підстави позову, заява від 24.02.2009р. Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь судом до розгляду не приймається та фактично розглядаються вимоги, викладені у позовній заяві.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на встановлення ним факту перевищення відповідачем рівня забруднюючих речовин, зокрема, виявлення у контрольному колодязі №1 перевищення допустимої концентрації аніонних (синтетичних) поверхневих активних речовин (АПАР) та біохімічної потрібності в кисні за 5 днів (БСК 5).

Відповідач в судовому засіданні 03.02.2009р. проти позовних вимог заперечував, посилаючись на ті обставини, що в акті звірки взаємних розрахунків, який був підписаний між сторонами, не відображено суми, яка є предметом розгляду по цій справі. Крім цього, відповідачем було заявлене клопотання про застосування строків позовної давності та звернено увагу суду на ті обставини, що позивачем неправильно вказано місце знаходження та банківські рахунки відповідача.

В судовому засіданні 18.02.2009р. відповідач також стверджував про неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій за період з листопада 2006р. по січень 2007р., враховуючи, що договір №273 від 17.05.2006р. відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2006р. по справі №2-30/14407-2006 укладений з моменту набрання цим рішенням законної сили, тобто з 01.12.2006р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач житлово-комунальних послуг зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2006р. по справі №2-30/14407-2006 було зобов'язано відповідача укласти договір №273 від 17.05.2006р. на водопостачання із комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію в редакції Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.

Відповідно до вказаного рішення відповідач зобов'язаний підписати договір протягом 10 днів від дня рішення суду.

При цьому, згідно з судовим рішенням від 20.11.2006р. по справі №2-30/14407-2006 у випадку не підписання договору, він вважається прийнятим з моменту набрання рішенням законної сили.

Як встановлено судом за поясненнями сторін, відповідачем договір №273 від 17.05.2006р. підписано не було, внаслідок чого відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2006р. по справі №2-30/14407-2006 договір №273 є укладеним з моменту набрання цим рішенням законної сили, тобто з 01.12.2006р.

Згідно з п.1.1 статуту Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь останнє є правонаступником Сімферопольського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства на підставі постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005р. №540.

Відповідно до п.2.1 договору №273 від 17.05.2006р. позивач прийняв на себе зобов'язання відпускати відповідачу питну холодну воду при наявності води в джерелах та проводити водовідведення, а відповідач зобов'язався споживати надані послуги.

В п.7.5 договору №273 від 17.05.2006р. передбачено, що кількість стічних вод, які скидаються відповідачем, та умови їх приймання в каналізацію повинні відповідати: в м.Сімферополі – „Правилам приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя”, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Викид відповідачем стічних вод з перевищенням припустимих кількості та концентрації сплачується за збільшеними тарифами з моменту виявлення факту забруднення та (або) перевищення кількості стічних вод, що скидаються, до письмового повідомлення відповідачем про усунення забруднення, а також зменьшення викиду стічних вод до каналізації та перевірки позивачем фактів усунення забруднень та (або) зменьшення кількості викиду стічних вод до припустимого.

Збільшений тариф застосовується у відповідності з кратністю перевищення допустимих концентрацій за одним видом забруднення. Максимальний розмір збільшеного тарифу визначається у відповідності з вимогами Правил приймання стічних вод підприємств до комунальних та відомчих систем каналізацій міст та селищ України, а також: в м.Сімферополі – у відповідності з „Правилам приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя”.

За приписом п.17.3 „Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України за №65 від 01.07.1994р., водоканал має право у будь-який час самостійно (попередивши абонента) або за участю відповідального представника абонента відбирати проби води з контрольного колодязя й проводити її хімічний аналіз, що оформлюється актом.

Пунктом 7.5 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., передбачено право водоканалу контролювати витрати та якість стічних вод, що скидають підприємства.

Згідно п.7.9 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., з метою контролю якості стічних вод водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Як встановлено судом, 11.01.2007р. за участю уповноваженого представника відповідача представниками позивача були відібрані проби в контрольному колодязі №1, розташованому за адресою: м.Сімферополь, вул.Г.Васильєва, 29, та складений акт відбору проб №273(5), який підписаний відповідачем без будь-яких зауважень або заперечень.

Одночасно, 11.01.2007р. представниками позивача та відповідача також складений акт №273(5), згідно якого кількість стічних вод відібрана в контрольному колодязі №1 складає 90% від загального водоспоживання. Цей акт також підписаний відповідачем без будь-яких зауважень або заперечень.

Таким чином, посилання відповідача на складання позивачем двох актів за номером 273(5) є безпідставними, враховуючи, що вказані вище акти за своїм змістом не є тотожніми. Одночасно, відповідачем не вказано норми права, якій би протирічило надання позивачем вказаним актам однакового номеру.

Лабораторією очисних каналізаційних споруджень с.Укромне Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя” була проведена перевірка якості стічних вод, які скидаються відповідачем та встановлено перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічніх водах, зокрема, аніонних (синтетичних) поверхневих активних речовин (АПАР) в розмірі 10,66 мг/дм3 замість 2,28 мг/ дм3 та біохімічної потрібності в кисні за 5 днів (БСК 5) в розмірі 224 мг/дм3 замість 174,00 мг/дм3.

Відповідачем факт перевищення встановленої кількості забруднюючих речовин не спростований.

За змістом п.8.10 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., період, за який стягується плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установленим разовим аналізом, визначається згідно з цими Правилами, але не більше трьох календарних місяців (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

За приписом п.8.11 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., плата за скид стічних вод підприємств у систему каналізації м.Сімферополя вноситься підприємством згідно з розрахунками водоканалу та виставленими ним рахунками на розрахунковий рахунок водоканалу у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно п.4.2.1 договору №273 від 17.05.2006р. оплата рахунку, виставленого позивачем за перевищення допустимих концентрацій забруднень, здійснюється відповідачем протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунка.

Як встановлено судом, на підставі п.8.11 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., позивачем проведене нарахування та направлено на адресу відповідача рахунки №№273 від 26.01.2007р. на загальну суму 2664,95 грн.

Зокрема, згідно з вказаними рахунками позивачем:

-          за листопад 2006р. нараховано відповідачу плату в сумі 1101,93 грн.;

-          за грудень 2006р. нараховано відповідачу плату в сумі 797,05 грн.;

-          за січень 2007р. нараховано відповідачу плату в сумі 765,97 грн.

Направлення позивачем вказаних рахунків на адресу відповідача підтверджується поштовим повідомленням від 30.01.2007р.

Відповідач проти нарахування позивачем плати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації за період з листопада 2006р. по січень 2007р. заперечує, посилаючись на ті обставини, що договір №273 від 17.05.2006р. є укладеним між сторонами з 01.12.2006р.

Суд частково приймає до уваги вказані твердження відповідача та вважає неправомірним нарахування позивачем плати позивачу за листопад 2006р. враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, зобов'язання між позивачем та відповідачем виникли з моменту укладання договору №273, тобто, з 01.12.2006р.

Таким чином, нарахування позивачем згідно Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., плати відповідачу за листопад 2006р., тобто, до моменту виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків є неправомірним.

Відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2006р. по справі №2-30/14407-2006, укладення договору №273 від 17.05.2006р. на водопостачання із комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію є обов'язковим.

Як вказувалось вище, в п.7.5 договору №273 від 17.05.2006р. передбачено, що кількість стічних вод, які скидаються відповідачем, та умови їх приймання в каналізацію повинні відповідати: в м.Сімферополі – „Правилам приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя”, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради.

Відповідно до п.1.6 цих правил останні є обов'язковими для всіх підприємств, яким водоканал надає послуги з водовідведення та які розташовані на території Сімферопольської міської ради та Сімферопольської державної районної адміністрації республіки Крим.

При цьому, п.6.1 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., також передбачено, що приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.

Як вказувалось вище, в п.8.10 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., встановлено, що підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта.

Проте, у зв'язку з відсутністю у листопаді 2006р. між сторонами договірних відносин, відсутнє й відповідне право відповідача взагалі скидати стічні води до каналізації та, як наслідок, обов'язок позивача приймати ці стоки.

За таких обставин, застосування позивачем Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., при проведенні нарахування плати за листопад 2006р., тобто, до моменту виникнення у сторін відповідних правовідносин, є неправомірним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації за листопад 2006р. в сумі 1101,93 грн. є неправомріним, внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає залишенню без задоволення.

Одночасно, свої зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати заборгованості за перевищення встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин за період з грудня 2006р. по січень 2007р. в сумі 1563,02 грн. всупереч вимогам ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно з п.2.3 Правил приймання стічних вод в систему каналізації м.Сімферополя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №469 від 26.03.2004р., передбачено право відповідача звертатися до господарського суду з оскарженням неправомірно (за його думкою) виставлених рахунків та вимагати проведення контрольного аналізу стічних вод підприємства.

Як встановлено судом, відповідачем будь-яких дій щодо оскарження, за його думкою, неправомірно виставлених позивачем рахунків вчинено не було.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності судом до уваги не приймаються, з огляду на таке:

Згідно із ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.

За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вказувалось вище, згідно п.4.2.1 договору №273 від 17.05.2006р. оплата рахунку, виставленого позивачем за перевищення допустимих концентрацій забруднень, здійснюється відповідачем протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунка.

Згідно з претензією №335 від 29.01.2007р. позивачем на адресу відповідача були направлені рахунки №№273 від 26.01.2007р., які отримані відповідачем 31.01.2007р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 31.01.2007р.

Таким чином, з урахуванням умов договору №273 від 17.05.2006р. право позивача на позов виникає з 04.02.2007р.

Виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 19.11.2008р. (згідно з поштовим штампом на конверті), судом встановлено, що позивачем дотримано встановлений ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності.

Інші заперечення відповідача проти позовних вимог судом також до уваги не прийняті як безпідставні.

Зокрема, посилання відповідача на відсутність у підписаному між сторонами акті звірки взаємних розрахунків суми, яка є предметом розгляду у цій справі, є безпідставними, враховуючи, що за своєю природою акт звірки взаємних розрахунків не є документом, який носить обов'язковий характер та тягне за собою певні наслідки, а лише є внутрішнім бухгалтерським документом, за допомогою якого сторони звіряють взаємні розрахунки.

Одночасно, невірне визначення позивачем адреси та банківських реквізитів відповідача також не є підставою для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, виходячи з того, що позов в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1563,02 грн. доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації за грудень 2006р.-січень 2007р. в сумі 1563,02 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь до Відкритого акціонерного товариства „Побутова хімія”, м.Донецьк про стягнення заборгованості з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації в сумі 2664 грн. 94 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Побутова хімія”, м.Донецьк на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь заборгованість з оплати за перевищення встановлених допустимих концентрацій стічних вод до міської каналізації в сумі 1563 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 59 грн. 83 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. 21 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Сімферополя”, м.Сімферополь до Відкритого акціонерного товариства „Побутова хімія”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 05.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.03.2009р.

               Суддя