Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/5075/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5075/13 20.05.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУДБУДТОРГ"

до: Публічного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "КИЇВБУДКОМ"

про: стягнення 25.719,71 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники:

позивача: Зюзік А.О. - представник за довіреністю від 28.02.2013 № 28/02-3;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 10.05.2012 № 10/05-12, товариство з обмеженою відповідальністю "НЕРУДБУДТОРГ" поставило, а публічне акціонерне товариство "Київська будівельна компанія "КИЇВБУДКОМ" отримало товар загальною вартістю 28.650,00 грн. Проте, відповідач, порушуючи права позивача та умови укладеного договору, отриманий ним товар на користь останнього оплатив лише частково в сумі 8.100,40 грн., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 20.549,60 грн.

Отже, з огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього та стягнути з відповідача 25.719,71 грн., з яких: 20.549,60 грн. - основна заборгованість; 2.225,09 грн. - пеня; 445,02 грн. - 3 % річних та 2.500,00 грн. - збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5075/13, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення, яке міститься у матеріалах даної справи.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, від відповідача обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки його представника до суду не надійшло. Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "НЕРУДБУДТОРГ", як постачальником, (далі - позивач) та приватним акціонерним товариством «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ», як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 10.05.2012 № 10/05-12 (далі - Договір).

Згідно предмету Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити наступну продукцію: щебінь гранітний фракцій 20-40 мм, 40-70 мм, 0-5 мм (відсів гранітний), пісок річковий (далі - товар).

Відповідно п. 1.2 Договору позивач зобов'язується протягом дії Договору поставляти відповідачеві товар за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами Договору у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахування відповідачем повної суми вартості товару в безготівковій формі на банківський рахунок позивача (5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що відповідач здійснює повну попередню оплату товару, що буде поставлений позивачем згідно заявки відповідача, або зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання цієї партії за накладною.

Як передбачено п. 5.3 Договору, оплата здійснюється на підставі Договору та/або рахунку (накладної).

З п. 7.2 Договору вбачається, що закінчення строку дії Договору, не звільняє сторін від обов'язку належним чином завершити виконання взятих на себе обов'язків за Договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 28.650,00 грн. Зазначений факт підтверджується наступними видатковими накладними: від 18.05.2012 № РН-0000277, від 24.05.2012 № РН-0000278, від 25.05.2012 № РН-0000279, від 31.05.2012 № РН-0000289, від 01.06.2012 № РН-0000357, від 07.06.2012 № РН-0000358, від 08.06.2012 № РН-0000359, від 09.06.2012 № РН-0000360, від 11.06.2012 № РН-0000361. Належним чином засвідчені копії згаданих видаткових накладних наявні у матеріалах даної справи.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в порушення прав позивача та умов передбачених пунктом 5.2 Договору, отриманий ним товар оплатив на користь позивача лише частково, в сумі 8.100,40 грн. Таким чином, таке неналежне виконання зобов'язань за Договором з боку відповідача призвело до виникнення в останнього заборгованості перед позивачем у розмірі 20.549,60 грн.

Частиною 1 ст. 692 унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту повного погашення відповідачем перед позивачем заборгованості, сторонами даного спору до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, виходячи з наведених вище обставин, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягає задоволенню повністю в розмірі 20.549,60 грн.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно п. 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за Договором сторони несуть відповідальність визначену чинним законодавством, Договором та додатками до нього.

У разі порушення строків остаточної оплати відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення (п. 8.5 Договору).

Отже, з огляду на те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором та на його підставі, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, розмір якої згідно розрахунку позивача становить 2.225,09 грн. та 3 % річних у сумі 445,02 грн.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Однак, відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд, дослідивши розрахунок пені, визнав його арифметично невірним, оскільки строк нарахувань зазначеної санкції виходить за межі строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 1.546,85 грн., за наступним розрахунком суду:

Видаткова накладнаСума заборгованості (грн.)Період простроченняКількість днівРозмір подвійної облікової ставки НБУ з 23.03.2012Сума пені (грн.) від 18.05.2012 РН-0000277 2.010,00з 24.05.2012 по 07.06.2012 15 15 % 12,36 від 24.05.2012 РН-0000278 3.480,00з 30.05.2012 по 07.06.2012 9 15 % 12,84 від 25.05.2012 РН-0000279 1.740,00з 31.05.2012 по 07.06.2012 8 15 % 5,70 від 31.05.2012 РН-0000289 870,40з 06.06.2012 по 07.06.2012 2 15 % 0,71 869,60з 08.06.2012 по 02.12.2012 178 15 % 63.44 від 01.06.2012 РН-0000357 1.740,00з 07.06.2012 по 03.12.2012 180 15 % 128.36 від 07.06.2012 № РН-0000358 8.970,00з 13.06.2012 по 09.12.2012 180 15 % 661.72 від 08.06.2012 № РН-0000359 1.740,00з 14.06.2012 по 10.12.2012 180 15 % 128.36 від 09.06.2012 № РН-0000360 3.480,00з 15.06.2012 по 11.12.2012 180 15 % 256.72 від 11.06.2012 № РН-0000361 3.750,00з 19.06.2012 по 15.12.2012 180 15 % 276.64 Всього: 1.546,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 445,02 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Водночас позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним збитки, які полягають у витратах по сплаті юридичних послуг у сумі 2.500,00 грн.

Суд, розглянувши зазначену вище вимогу позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

По-перше: витрати по оплаті юридичних послуг (послуг адвоката) не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 (ч. 1 вказаної постанови) (далі - Постанова).

По-друге: відповідно п. 6.3 Постанови відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

До матеріалів даної справи позивачем додано договір про надання юридичних послуг від 26.02.2013 № 28-26/02, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "НЕРУДБУДТОРГ", як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Айріна», в особі директора Пшик І.М., як виконавцем (далі - юридична компанія).

Предметом названого договору є надання юридичною компанією позивачеві консультаційних та юридичних послуг щодо складання позовної заяви, проведення розрахунку заборгованості, подачі позовної заяви та представництво інтересів позивача у Господарському суді міста Києва за позовом ТОВ «НЕРУДБУДТОРГ» до ПАТ «Київська будівельна компанія «Київбудком» (п. 1.1 договору від 26.02.2013 № 28-26/02).

З п. 4.1 договору від 26.02.2013 № 28-26/02 вбачається, що за наведені вище послуги позивач сплачує юридичній компанії винагороду в розмірі 2.500,00 грн.

Також в матеріалах даної справи наявна належним чином засвідчена копія довіреності від 28.02.2013 вих. № 28/02-2, згідно з якою позивач уповноважив Пшик І.М. представляти його інтереси в судових органах України у спорі між сторонами даної справи.

Таким чином, з наведених вище документів та матеріалів даної справи не прослідковується жодних доказів того, що послуги були надані позивачеві саме адвокатом, а також суду не надано жодного документу, що підтверджує сплату юридичних послуг в сумі 2.500,00 грн.

Отже, враховуючи викладене вище, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків пов'язаних з оплатою юридичних послуг у сумі 2.500,00 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на приватне акціонерне товариство «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ».

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київська будівельна компанія «КИЇВБУДКОМ» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, буд. 10; код ЄДРПОУ: 24934463, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУДБУДТОРГ" (04107, м. Київ, вул. Пугачова, буд. 11/15, квартира 20; код ЄДРПОУ: 36353052, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 20.549,60 (двадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 60 коп. - основного боргу; 445,02 (чотириста сорок п'ять) грн. 02 коп. - 3 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013 року.

Суддя С.В. Балац