Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/4407/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4407/13 20.05.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ.ТІ.ЕЛ"

про: стягнення 43.158,93 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники:

позивача: Повіланський О.О. - представник за довіреністю від 16.08.13, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між сторонами даного спору договору від 13.03.2012 № ДК-2183/12, товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" поставило, а товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖИ.ТІ.ЕЛ» отримало товар загальною вартістю 472.735,05 грн., але останній своїх грошових зобов'язань перед позивачем у повному обсязі не виконав, сплативши отриманий товар лише в сумі 435.215,58 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 37.519,47 грн.

Отже, з огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього та стягнути з відповідача 43.158,93 грн., з яких: 37.519,47 грн. - основна заборгованість, 2.111,71 грн. - пеня та 3.527,75 грн. - 25 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4407/13, а її розгляд призначено на 15.04.2013, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення суду, яке міститься в матеріалах даної справи.

За клопотанням позивача, Господарський суд міста Києва, в порядку встановленому ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 15.04.2013 продовжив строк вирішення даного спору. Крім того, зазначеною ухвалою суд відклав розгляд справи на 20.05.2013, про що відповідач також повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення поштового зв'язку про вручення йому поштового відправлення суду.

Проте, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився. Від відповідача обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не надійшло.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав суду документи, які свідчать про часткове погашення відповідачем своєї заборгованості перед позивачем в сумі 1.000,00 грн.

У судовому засіданні 20.05.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДЖИ.ТІ.ЕЛ», як покупцем, укладено договір від 13.03.2012 № ДК-2183/12 (далі - Договір).

Відповідно предмету Договору позивач зобов'язується в порядку і терміни, встановлені Договором, передати у власність відповідача товар, в певній кількості, відповідної якості, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених в Договорі (п. 1.1 Договору).

Кількість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення відповідача, яка є невід'ємною частиною Договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється (п. 1.2 Договору).

Відповідач, як передбачено п. 2.5 Договору, проводить оплату товару на умовах відстрочення платежу:

- за форматний і факсів папір протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня;

- зі комп'ютерні аксесуари протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня;

- за канцелярські товари протягом 30 (тридцяти) календарних днів;

- за пакувальні матеріали і скотч на умовах передоплати,

з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок позивача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 472.735,05 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах даної справи.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач, в строки встановлені пунктом 2.5 Договору, отриманий ним товар на користь позивача сплатив лише частково у сумі 435.215,58 грн., що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 37.519,47 грн.

Частиною 1 ст. 692 унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивач надав суду виписку з розрахункового банківського рахунку останнього, з якої вбачається, що відповідач 13.03.2013 в погашення своєї заборгованості перерахував на користь позивача 1.000,00 грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, беручи до уваги часткове погашення відповідачем своєї заборгованості у розмірі 1.000,00 грн. вже після звернення позивачем до господарського суду за захистом своїх порушених прав, суд вважає за можливе припинити провадження в частині стягнення основного боргу у справі № 910/4407/13 за відсутністю предмету спору в цій частині.

Таким чином, з урахуванням викладеного факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально обґрунтований, тому, підсумовуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений та неоплачений у повному обсязі товар визнаються судом такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 36.519,47 грн.

Позивач, окрім зазначеної вище позовної вимоги, заявив вимогу про застосування до відповідача грошової відповідальності за невиконання умов оплати передбачених пунктом 2.5 Договору.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення оплати, а також сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 25 % річних.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з викладеного, вимога позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 2.111,71 грн. за неналежне виконання зобов'язань за Договором - є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 25 % річних в сумі 3.527,75 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖИ.ТІ.ЕЛ.".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖИ.ТІ.ЕЛ.» 1.000,00 грн. - основної заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ.ТІ.ЕЛ." (03148, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35755742, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44; код ЄДРПОУ: 36295682, на будь який його рахунок виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 36.519,47 (тридцять шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 47 коп. - основного боргу; 2.111,71 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 71 коп. - пені; 3.527,75 (три тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 75 коп. - 25 % річних; 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті удового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.05.2013 року.

Суддя С.В. Балац