Рішення

від 23.05.2013 по справі 906/439/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" травня 2013 р. Справа № 906/439/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Мошківській В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Шаповал Д.В. дов. від 31.12.2012р.

від відповідача: Педан Т.Г. - директор

від третьої особи: Педан Т.Г.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Яровіт" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська М'ясо-Молочна Компанія" (с.Красногірка Володарсько-Волинський район Житомирська область)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи Педан Тамари Григорівни.

про стягнення 435000,00грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 435000,00грн. заборгованості.

Предметом спору є стягнення коштів за договором №2 від 20.12.2012р. про відступлення права вимоги, стороною якого є Педан Т.Г., суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичну особу Педан Тамару Григорівну.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Ухвалою суду від 16.05.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичну особу Педан Тамару Григорівну.

В судовому засіданні 16.05.2013р. представник позивача подав суду заяву про затвердження мирової угоди від 16.05.2013р. (вх. №7715/13).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Суд перевіривши повноваження представників сторін на укладання мирової угоди та предмет угоди, приходить до висновку, що мирова угода від 16.05.2013р. не підлягає затвердженню виходячи з наступного.

В пункті 2 мирової угоди від 16.05.2013р. (а.с. 114-117) сторони дійшли згоди замінити розмір заборгованості, який становить 435000,00грн., новим зобов'язанням. За домовленістю сторін грошове зобов'язання відповідач зобов'язується виконати на користь позивача у строки, визначені цією угодою, шляхом передачі йому у власність визначеного цією угодою майна відповідача, а саме цілісний майновий комплекс, який належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, видане виконкомом Поромівської сільської ради Володарсько-Волинського району 25.08.2010р.

Як вбачається з Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська М'ясо-Молочна Компанія" (а.с. 234-247), директор відповідача має право вчиняти будь-які угоди та інші юридичні акти, підписувати будь-які документи, довідки, контракти, договори, інші документи від імені товариства та видавати відповідні доручення на здійснення (підписання) таких угод, контрактів, договорів, довідок, актів та інших документів від імені Товариства, проте на суму, яка не перевищує 25 мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 63 статуту).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", установити у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривень.

Отже, директор відповідача відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська М'ясо-Молочна Компанія" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" має право підписувати мирову угоду, умови якої не перевищують 28675,00грн. (1147 х 25).

Таким чином, у директора відповідача відсутні повноваження на підписання мирової угоди від 16.05.2013р.

Крім того, умови мирової угоди стосуються розпорядження майном, яке не було предметом спору.

В судовому засіданні 23.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2013р. подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 23.05.2013р. третя особа на стороні відповідача надала усні пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 14.10.2011р. по 25.09.2012р. між Фізичною особою Педан Тамарою Григорівною - позикодавець (третя особа у справі на стороні відповідача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська М'ясо-Молочна Компанія" - позичальник (відповідач у справі) було укладено договори про надання безвідсоткової поворотної позики: №ЗФД/11-6 від 14.10.2011р.; №ЗФД/11-7 від 16.10.2011р.; №ЗФД/11-8 від 17.10.2011р.; №ЗФД/11-9 від 18.10.2011р.; №ЗФД/11-10 від 21.11.2011р.; №ЗФД/11-11 від 22.11.2011р.; №ЗФД/12-06 від 22.03.2012р.; №ЗФД/12-07 від 23.03.2012р.; №ЗФД/12-08 від 30.03.2012р.; №ЗФД/12-11 від 14.05.2012р.; №ЗФД/12-12 від 25.05.2012р.; №ЗФД/12-13 від 15.06.2012р.; №ЗФД/12-15 від 20.06.2012р.; №ЗФД/12-16 від 04.07.2012р.; №ЗФД/12-17 від 06.07.2012р.; №ЗФД/12-19 від 09.07.2012р.; №ЗФД/12-20 від 17.07.2012р.; №ЗФД/12-22 від 20.08.2012р.; №ЗФД/12-24 від 20.08.2012р.; №ЗФД/12-25 від 21.08.2012р.; №ЗФД/12-28 від 13.09.2012р.; №ЗФД/12-29 від 19.09.2012р.; №ЗФД/12-31 від 25.09.2012р. (а.с.40-108).

Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до п. 1.1 вищезазначених договорів, третя особа на стороні відповідача надала відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, визначеному договорами, а відповідач зобов'язався повернути їх третій особі у визначені договорами строки.

На виконання умов вищезазначених договорів третя особа на стороні відповідача надала грошові кошти в сумі 435000,00грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, квитанціями та банківськими виписками (а.с. 206-220).

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2012р. між Фізичною особою Педан Тамарою Григорівною - кредитор (третя особа у справі на стороні відповідача) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Яровіт" - новий кредитор (позивач у справі) був укладений договір відступлення права вимоги №2 (а.с. 10-14).

Відповідно до умов п. 2.1 договору відступлення права вимоги №2 від 20.12.2012р., третя особа передала позивачу, а позивач набув право вимоги грошових коштів в обсязі 435000,00грн, яке належить третій особі згідно договорів безпроцентної позики укладеними між третьою особою та відповідачем.

Відповідно до п. 4.1 договорів про надання безвідсоткової поворотної позики, позика повертається відповідачем частинами або повністю не пізніше, ніж через сім днів з моменту пред'явлення позикодавцем відповідної письмової вимоги про повернення позики. Сторони домовились, що повернення позики може відбуватись частинами у розмірі в якому надавалась позика.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України та на виконання договорів, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) претензію №9 від 28.12.2012р. (а.с. 22-24) щодо повернення суми боргу 435000,00грн. на поточний рахунок позивача протягом 7 днів з моменту отримання даної претензії, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, рекомендованим повідомленням та поштовою квитанцією (а.с. 25, 27). Вказана претензія отримана відповідачем 08.01.2013р., про що свідчить поштове повідомлення №0101107674714 (а.с 26).

В порушення умов договорів, відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 435000,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач суму боргу визнав (відзив а.с. 230), також вказана сума заборгованості підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 15.05.2013р. вих.№20, який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств (а.с. 205).

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведених вище норм відповідач не подав до суду доказів проведення розрахунків з позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 435000,00грн. заборгованості.

Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 1046 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська М'ясо-Молочна Компанія", 12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, с.Красногірка, хутір Красногірський, ідентифікаційний код 36899274 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній Яровіт", 10020, м.Житомир, проспект Миру, 12, ідентифікаційний код 38267180 - 435000,00грн. заборгованості, 8700,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.05.13

Суддя Шніт А.В.

1-до справи; 2-відповідачу (рек. з повід.).