Рішення

від 05.03.2009 по справі 218-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

218-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2009Справа №2-9/218-2009

За позовом ТОВ "Чіо-Вольф Україна" м. Київ

До відповідача Приватного підприємства "Кенгуру", м. Сімферополь

Про стягнення 127 529,47 грн.

Суддя ГС  АР  Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Чуйко А.О., пред-к., дов. пост.  №113 від 02.02.2009р.

Від відповідача – не з'явився

         Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом,  у  якому просить стягнути з відповідача 127 529,47грн. заборгованості, у тому числі  89900,19 грн. основного боргу, 3769,94 грн. пені, 18% річних у сумі 2822,17грн., 1211,23грн. індексу інфляції, 29825,94 грн. штрафу.

Відповідач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника позивача суду не відома.  

Справа розглядається по наявним у неї матеріалам, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслуховує пояснення представника позивача,   суд –

В с т а н о в и в:

02 січня 2007 року між сторонами був укладений договір поставки № 02-07.

У відповідності п. 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався своєчасно сплатити його вартість, відповідно до умов договору.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що Відповідач зобов'язався здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію Товару банківським безготівковим переказом на розрахунковий (поточний) рахунок Позивача протягом 30 календарних днів з дати, вказаної у витратній накладній.

Підставою для проведення оплати, відповідно до п. 5.1 Договору є видаткова накладна.

Даний товар був одержаний відповідачем згідно видаткових накладних, прикладених до позову.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач оплату за одержаний товар повністю не провів, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 89900,19 грн.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями  525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

На день розгляду справи, відповідач частково погасив борг у розміру 6000грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків за станом на 03.03.2009р., а також платіжними дорученнями №1368 від 20.01.2009р., №1388 від 21.01.2009р., №1393 від 22.01.2009р., №1401 від 23.01.2009р., №11412 від 26.01.2009р., №1427 від 27.01.2009р., №1432 від 28.01.2009р., №1449 від 02.02.2009р., №1449 від 02.02.2009р., №1449 від 02.02.2009р., №1449 від 02.02.2009р., №1477 від 09.02.2009р., №1487 від 10.02.2009р., №1505 від 17.02.2009р.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 83900,19 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків за станом на 03.03.2009р.  

У частині стягнення з відповідача боргу у розміру 6000 грн. провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що у разі прострочення розрахунку відповідач повинен сплатити позивачу 18% річних від простроченої суми за користування коштами відповідача за кожен день прострочення.

Позовні вимоги  позивача в частині стягнення 1211,23грн. індексу інфляції за листопад 2008р. та 18% річних у сумі 2822,17 грн. за період з 23.10.2008р. по 05.01.2009р. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3769,94 грн. пені та 29825,94 грн. штрафу.

Статтею   610   ЦК   України   невиконання   або   неналежне   виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.8.3 договору у разі несвоєчасної оплати товару відповідач  сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Розрахунок пені позивачем був проведений з урахуванням діючих облікових ставок НБУ відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно п.8.3 договору за прострочення оплати товару відповідач  сплачує позивачу штраф у розміру 30% суми від несплаченої суми.

Таким чином, позовні вимоги позивача у частині стягнення з відповідача 3769,94 грн. пені та 29825,94 грн. штрафу обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст.  49  ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано  05.03.2009 р.

З огляду на викладене,  керуючись ст. ст.  33, 49, 75, п.1-1 ст.80, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Кенгуру" (95022, м. Сімферополь, вул. Лугова, 6 будівля 109, р/р 26007326098001 в КРУ КБ «Приватбанк» м. Сімферополь МФО 384436, Код ЄДРПОУ 31095569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіо-Вольф Україна" (02068, м. Київ, пр-т. Бажана, 1-м, оф.22, р/р 26008000317000 ВАТ «Калион Банк Україна» МФО 300379 у м. Києві Код ЄДРПОУ 30107943) 83900,19 грн. основного боргу, 3769,94 грн. пені, 3% річних у сумі 2822,17грн., 1211,23грн. індексу інфляції, 29825,94 грн. штрафу, 1275,30 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної чинності.

3.          В частині стягнення з відповідача боргу у розміру 6000 грн. провадження по справі припинити відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.