Рішення

від 27.05.2013 по справі 901/782/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2013 Справа № 901/782/13-г

За позовом Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн»

про стягнення 130 802,00 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Доморникова Ю.А., довіреність № 3 від 03.01.2013, представник;

Від відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД») Полєтаєва Г.І., довіреність № б/н від 15.04.2013, представник;

Від відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн») не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 130 802, 00 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих пошкодженням причалу № 1 на косі «Південна». Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідшкодування відповідачем збитків, заподіяних позивачу внаслідок аварійної морської пригоди риболовецького судна «Мудрий» біля причалу на косі «Південна» оз. Донузлав.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 до участі в справі в якості другого відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн».

16 травня 2013 року відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД» до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за вих. № б/н від 14.05.2013, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені вимог до його підприємства (а. с. 88).

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав; надав за вих. № б/н від 26.05.2013, у якій просить застосувати солідарну відповідальність до відповідачів.

Представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД») у судове засідання з'явився, проти позову заперечував.

Представник відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн») у засідання суду призначені на 16.05.2013 та 27.05.2013 не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн») виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн») був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн»), оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД», суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

09 квітня 2012 року між Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» (Портом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каурі-Керч» (Судновласником) був укладений договір № 80, відповідно якому Порт здійснює приймання риболовецького судна Судновласника р/с «Мудрий» (стяг - Україна) на причалах порту Євпаторія,

Згідно пункту 5.1. договору - договір починає діяти з моменту його підписання та по 31 грудня 2012 року, а у частині взаєморозрахунків до виконання сторонами взятих на себе обов'язків за договором.

Як визначили сторони договору у пункті 4.1. - Судновласник несе відповідальність за забруднення акваторії та причалів порту, за недотримання норм екологічної безпеки; у всіх випадках, коли невиконання умов договору тягне за собою збитки, у тому числі пов'язані з нещасним випадком, пожежею пригодою з вини Судновласника або пов'язаного з його діяльністю при зупинці у причалу або на акваторії Порту, вантажно-розвантажувальних роботах, які виконуються силами Судновласника та інше, а також обов'язки сплати штрафу.

19 грудня 2012 року за штормових умов в озері Донузлав, після неодноразових ударів об причал, р/с «Мудрий» затонуло. Про пригоду Судновласнику було повідомлено своєчасно, але його представники для огляду судна не прибули.

26.12.2012 Портом на адресу Судновласника було надіслано лист з пропозицією в термін до 01.03.2013 повідомити порт про наміри Судновласника на підйом судна.

03.01.2013 року на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД» була надіслана претензія про сплату на користь Порту 130 802 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих пошкодженням причалу № 1 на косі «Південна» затонулим судном з додатком - кошторисна документація по ремонту ПЧ 1.

Службою інженера Порту відділом гідротехнічних та інженерних споруджень було розроблено локальний кошторис № 2-1-1 для ремонтних робіт по відновленню причалу ПЧ-1 (ремонт) з договірною ціною, згідно якому, на відновлення пошкодженого об'єкту - причалу ПЧ-1 на косі «Південна» оз. Донузлав після неодноразових ударів об причал р/с «Мудрий» необхідно виконати ремонтні роботи, сума яких складає 130 802 грн.

Статтею 348 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що судновласник відповідає за своїми зобов'язання майном, що йому належить, на яке згідно з чинним законодавством України може бути звернено стягнення.

Згідно частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2, 5 статті 1187 Цивільного кодексу України визначено, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- та вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з положеннями статті 15 Кодексу торговельного мореплавства України торговельне судно в цьому Кодексу означає самохідну чи несамохідну плавучу споруду, що використовується, зокрема, для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі. Риболовне судно в цьому кодексі - це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу.

Відповідно статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником у цьому Кодексі визначається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах. Власником судна є суб'єкт права власності або особа, яка здійснює відносно закріпленого за нею судна права, до яких застосовуються правила про право власності.

Як визначає стаття 203 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами (стаття 204 Кодексу торговельного мореплавства України).

Стаття 205 Кодексу торговельного мореплавства України передбачає, що у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні та експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

Власником судна «Мудрий» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ-Експорт ЛТД», що підтверджено свідоцтвом про право власності на судно серії PV № 02038 (а. с. 21).

08 червня 2012 року між Судновласником (Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич ІМ-Експорт ЛТД») та Фрахтувальником (Товариство з обмежено відповідальністю «Блек Си-Борн») був укладений договір бербоут-чартера.

За актом приймання-передачі судна від 08.06.2012 Судновласник (Товариство з обмеженою відповідальністю Славутич ІМ-Експорт ЛТД») здав, а Фрахтувальник (Товариство з обмежено відповідальністю «Блек Си-Борн») прийняв риболовне судно «Мудрий», реєстраційний номер 1-550047.

Таким чином, згідно з приписами статті 20 Кодексу торговельного мореплавства України, судновласником за договором бербоут-чартеру з 08.06.2012 є Товариство з обмежено відповідальністю «Блек Си-Борн».

Статтею 349 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що судновласник відповідає за заподіяння шкоди у зв'язку з плаванням або експлуатацією судна шкоди особам, або майну, що не знаходилися на судні.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Одним з видів збитків є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Сума збитків підтверджена локальним кошторисом № 2-1-1 на суднопідйомні роботи та ітоговою відомістю до локального кошторису № 2-1-1 на суднопідйомні роботи (а. с. 99,101).

Виходячи викладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме - у частині стягнення збитків в розмірі 130 802,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн», як судновласника на момент спричинення шкоди судном.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн». Крім того, з позивача підлягає додатково стягненню до державного бюджету 18,00 грн. судового збору, у зв'язку з тим, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судового збору в розмірі 2600,00 грн., тоді як за подання до господарського суду заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

В судовому засіданні 27 травня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 28 травня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Си-Борн» (вул. Шевякова, 95, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300, Україна; р/р 26008110000142 в «ВЕЙБІ БАНК», МФО 380537, ЗКПО 37252702, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (майдан Моряків,1, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416, Україна; ЗКПО 01125583, р/р 26002000132751 ПАТ ЧБРР, МФО 384577, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 130 802,00 грн. відшкодування збитків, а також 2618,00 грн. судового збору.

Стягнути з Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (майдан Моряків,1, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416, Україна; ЗКПО 01125583, р/р 26002000132751 ПАТ ЧБРР, МФО 384577, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК, код бюджетної класифікації - 22030001 (судовий збір), код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, банк отримувача - Головне управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, банк отримувача 824026, рахунок 31211206783002, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 18,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог позивача до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич ІМ - Експорт ЛТД», - відмовити.

Суддя С.І. Чонгова