Рішення

від 28.05.2013 по справі 914/1300/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа №914/1300/13

за позовом : Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави, в особі

позивача: Комунального підприємства «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр», м.Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД, м.Львів

про стягнення заборгованості у сумі 6'841,35 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.

Представники:

від позивача: Любінець І.О.;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області заступником прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави, в особі позивача Комунального підприємства «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД про стягнення заборгованості у сумі 6' 841,35 грн.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. було порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.04.2013р. 16.04.2013р. та 13.05.2013р. розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання відповідача.

В судовому засіданні 28.05.2013р. прокурор та позивач позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просять суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 6' 841,35 грн. - заборгованості (в т.ч. 6' 096,97 грн. - основного боргу, 123,50 грн. - 3% річних за користування чужими коштами та 620,88 грн. - пені).

У судові засідання 16.04.2013р., 13.05.2013р. та 28.05.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.08р. за № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» та відповідно до п.2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в Інформаційних листах від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

01.01.2010р. між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, в особі комунального підприємства Івано-Франківської міської ради «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» (уповноважений орган, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД (розповсюджувач зовнішньої реклами, відповідач у справі) було укладено договір №45/01-10 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Івано-Франківська (надалі по тексту - договір), відповідно до п.2.1 якого уповноважений орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування місця для розміщення рекламного засобу на підстав оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надані місця відповідно до Порядку розміщення зовнішньої реклами в м.Івано-Франківську та здійснює оплату за їх користування.

Місця для розміщення рекламних засобів зазначаються у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п.2.2 договору).

У додатку до договору №1 визначено перелік рекламних конструкцій відповідача, які знаходяться по вулицях Вовчинецька-Івасюка та Незалежності-Микитинецька. На розміщення даних об'єктів зовнішньої реклами видано дозволи №146 та №232.

Відповідно до п.4.1 договору розмір плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів встановлюється виконавчим органом Івано-Франківської міської ради та складається з плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на площу рекламної поверхні рекламних засобів та коефіцієнт зональності. Розмір плати вказується в додаткових угодах до договору. У додатку до договору №1 визначено, що розмір плати за тимчасове розміщення кожної із конструкцій становить 204,00 грн.

Підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами плати є договір та відповідні додатки до нього (п.4.2 договору). Розрахунки за договором здійснюються розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно не пізніше 25-го числа поточного місяця на розрахунковий рахунок, зазначений в рахунках на плату (п.4.3 договору).

Відповідно до п.7.4 договору за несвоєчасне або неповне внесення плати розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу.

Сторони домовилися, що відносно стягнення штрафних санкцій за договором строк позовної давності складає 3 (три) роки. Сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за договором нараховуються протягом всього строку позовної давності (п.п.10.4,10.5 договору).

Відповідно до п.4.9 договору у разі зміни виконавчим органом Івано-Франківської міської ради розміру плати, а також інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, уповноважений орган повідомляє про це розповсюджувача зовнішньої реклами протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення. При цьому сторони погодили, що на протязі 30- календарних днів з дня отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами такого повідомлення, він зобов'язаний підписати з уповноваженим органом додаткову угоду про коригування розміру плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів. У разі, якщо до закінчення тридцятиденного терміну з дня надходження відповідного повідомлення, на адресу уповноваженого органу не надійде підписана розповсюджувачем додаткова угоду, що передбачає коригування розміру за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів або письмова відмова розповсюджувача зовнішньої реклами сплачувати новий розмір плати, це визнається сторонами як безумовна згода розповсюджувача зовнішньої реклами на новий розмір плати.

У відповідності до вимог п.4.9 договору позивач надіслав відповідачу претензію, у якій зазначив про наступне. Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №806 від 21.12.2011р. змінено тарифи, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів. У зв'язку з цим з 1 січня 2012 року плата за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів підлягає збільшенню шляхом внесення відповідних змін до додатку №1 до договору №45/01-10 від 1 січня 2010 року на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Івано-Франківська. Позивач надіслав відповідачу для підписання 2 (два) примірники належним чином оформленої, підписаної та скріпленої печаткою додаткової угоди №2 до договору для ознайомлення та підписання в порядку, визначеному п.4.9 договору. Направлення претензії підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 05.01.2012р. Таким чином, позивач з 01.02.2012р. почав нарахувати відповідачу орендну плату в розмірі 435,20 грн. за місяць.

Відповідач систематично не виконував свого обов'язку по сплаті орендної плати, з вимогам про погашення якої звертався позивач у претензіях від 16.11.2011р. №02-328, від 18.05.2012р. №02142/1 від 21.02.2013р. №02-35.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 6' 096,97 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання згідно умов договору, тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами у сумі 123,50 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Відповідно до п.п.7.4,10.4,10.5 договору позивач нарахував відповідачу 620,88 грн. пені (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Згідно частини шостої ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У пункті 10.5 договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що штрафні санкції за договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, тобто протягом передбачених у пункті 10.4 договору трьох років, а тому нарахування позивачем пені є правомірним.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача з плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів та штрафних санкцій.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ч.3 ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Згідно з п.2 ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 193, 218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11,509,526, 610, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД (79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19165672) на користь Комунального підприємства «Івано-Франківський міський рекламно-інформаційний центр» (76000, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36732773) 6' 096,97 грн. - основного боргу, 123,50 грн. - 3% річних за користування чужими коштами та 620,88 грн. - пені

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона» ЛТД (79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 44, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19165672) в доход Державного бюджету України 1' 720,50грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.05.2013р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 28.05.2013р.

Суддя Яворський Б.І.