Рішення

від 28.05.2013 по справі 914/1478/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.13 Справа №914/1478/13

за позовом : Приватного акціонерного товариства «Український інститут меблів», м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі», м.Львів

про стягнення заборгованості у сумі 33' 278,00 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.І.

Представники:

від позивача: Антонюк В.Б.;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Український інститут меблів» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі» про стягнення заборгованості в сумі 33' 278,00 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2013р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 14.05.2013р.

14.05.2013р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду. У судовому засіданні 28.05.2013р. оголошувалася перерва для надання можливості представнику позивача подати докази через канцелярію суду.

20.05.2013р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить накласти арешт на кошти відповідача, які обліковуються на рахунку 2600200002148 у Львівській філії АТ «Укрексімбанк», у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат на суму 34' 998,50 грн.

У судовому засіданні 28.05.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить їх задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 33' 278,00 грн. та судовий збір у розмірі 1' 720,50 грн. Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову підтримав.

У судові засідання 14.05.2013р. та 28.05.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

24.02.2010р. між ТзОВ «Добрі меблі» (замовник, відповідач по справі) та ЗАТ «Український інститут меблів» (виконавець, відповідач у справі) було укладено договір №1016, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе проведення випробувань з метою сертифікації комплектів та наборів м'яких меблів різної комплектації та окремих виробів м'яких меблів, у т.ч.: дивани-ліжка кутові - 16 один., дивани-ліжка тримісні - 31 один., крісла - 27 типів та окремі вироби: бенкети «Пуерто» і «Патрік», матраци - 3 типи, диван «Перлина», крісло «Трінідад». Строк виконання роботи березень-квітень 2010р. Зміст і строки виконання окремих етапів (розділів, частин) роботи визначається календарним планом (п.1.1-1.2 договору №1016). Вартість робіт визначена у п.2.1 договору і становить 19'890,00 грн. Після закінчення роботи замовник протягом 10 днів з дня отримання акта зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт. Якщо протягом зазначеного терміну до виконавця не надійде від замовника оформлений в установленному порядку акт, то робота вважається прийнятою (п.2.3-2.4 договору). Договір діє до повного виконання сторонами взаємних розрахунків (п.6.1 договору). 24.02.2010р. сторони підписали додаток №1 до договору - протокол погодження договірної ціни, у якому погодили договірну ціну у розмірі 19'890,00 грн., та додаток №2 - календарний план робіт. 15.04.2010р. сторони підписали протокол №30 про те, що результати фізико-механічних випробувань продукції представник заявника отримав. 21.04.2010р. виконавець склав акт №62 здачі-приймання роботи за договором №1016 на суму 19'890,00 грн.

25.02.2010р. між ТзОВ «Добрі меблі» (замовник, відповідач по справі) та ЗАТ «Український інститут меблів» (виконавець, відповідач у справі) було укладено договір №10-171/6, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе проведення робіт з сертифікації меблів (набори м'яких меблів - 35 наборів, матраци 6074,6074.1, 6074.2, бенкети «Пуерто» і «Патрік», крісло для відпочинку «Трінідад». Строк виконання роботи 1-2 кв. 2010р. Зміст і строки виконання окремих етапів (розділів, частин) роботи визначається календарним планом (п.1.1,1.3,1.4 договору №10-171/6). Вартість робіт визначена у п.2.1 договору і становить 14' 388,00 грн. Після закінчення роботи замовник протягом 10 днів з дня отримання акта зобов'язаний надіслати виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт. Якщо протягом зазначеного терміну до виконавця не надійде від замовника оформлений в установленному порядку акт, то робота вважається прийнятою (п.2.3-2.4 договору №10-171/6). Договір діє до повного виконання сторонами взаємних розрахунків (п.6.1 договору №10-171/6). 25.02.2010р. сторони підписали додаток №1 до договору - протокол погодження договірної ціни, у якому погодили договірну ціну у розмірі 14' 388,00 грн., та додаток №2 - календарний план робіт. 15.04.2010р. сторони підписали протокол №30 про те, що результати фізико-механічних випробувань продукції представник заявника отримав.

16.04.2010р. замовник оплатив виконавцю 1'000,00 грн. за сертифікацію меблів згідно рахунку від 25.02.2010р. (копія рахунку та виписки з банку знаходяться у матеріалах справи).

21.04.2010р. виконавець склав акт №64 здачі-приймання роботи по договору №10-171/6 на суму 13' 388,00 грн. Цього ж дня виконавець передав, а замовник отримав результати виконаних робіт за договором №10-171/6, що підтверджується накладною №394 та довіреністю №148 від 20.04.2010р. на отримання сертифікатів відповідності з додатками.

У лютому 2013р. відповідач надіслав позивачу гарантійний лист, у якому визнав існуючу заборгованість.

Доказів погашення суми заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних робіт або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу або конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання робіт по сертифікації меблів, проте факт проведення відповідачем оплати вартості наданих послуг в повному обсязі підтверджений не був. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

У заяві про забезпечення позову ПрАТ «Український інститут меблів», у якій він просить накласти арешт на кошти відповідача, які обліковуються на рахунку 2600200002148 у Львівській філії АТ «Укрексімбанк», у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат на суму 34' 998,50 грн. З даного приводу суд відзначає наступне.

Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 3 даної постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Жодних доказів, які могли б свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, прокурор та позивач не подали. Те, що відповідач не отримує поштову кореспонденцію та не відповідає на телефонні дзвінки не є свідченням вчинення зазначених вище дій. Тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зазначене, сплачений позивачем судовий збір підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.193, ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 610, 892 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі» (79040, м.Львів, вул.Городоцька, 357, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32970693) на користь Приватного акціонерного товариства «Український інститут меблів» (03056, м.Київ, вул.Польова, 21 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32344290) 33' 278,00 грн. - боргу та 1' 720,50 грн. - судового збору.

3. У задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

У судовому засіданні 28.05.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 28.05.2013р.

Суддя Яворський Б.І.