Рішення

від 27.05.2013 по справі 908/1654/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/31/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.13 Справа № 908/1654/13

м. Запоріжжя

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлма", м. Запоріжжя

до відповідача : Приватного підприємства "Вивас", м. Запоріжжя

про стягнення 11 862 грн. 58 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Логачов В. В., на підставі довіреності б/н від 19.04.2013 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлма", м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Вивас", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 11 862 грн. 58 коп., з якої основний борг складає 10 661, 22грн., витрати від інфляції склали 479, 76 грн., 3% річних склали 721, 60 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/31/13. Слухання справи призначено на 27.05.2013 р. о 10-20 год.

27.05.2013 р. представник позивача надав до суду уточнення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 9661 грн. 22 коп., без врахування 3% річних та інфляційних витрат. Також в своїх уточненнях до позову, позивач зазначив, що відповідачем 24.05.2013 р. було сплачено в рахунок основного боргу за поставлений товар суму в розмірі 1000, 00 грн. Суд заяву про уточнення позовних вимог прийняв та задовольнив. З урахуванням заяви позивача від 27.05.2013 р. про уточнення позовних вимог, судом розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 9661 грн. 22 коп.

27.05.2013 р. представник відповідача до суду не з'явився, відзив на адресу суду не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання відповідач був попереджений належним чином. Ухвала про порушення провадження у справі, направлена відповідачу на адресу, зазначену в позові, до суду не повернулася.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 27.05.2013 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку - фактури № 9 від 23 листопада 2010р. та видаткової накладної № 5 від 26 листопада 2010 р. ПП «Вивас» отримало від ТОВ «Сєлма» по довіреності №283 від 26 листопада 2010 р. товар загальною вартістю 5094,54 грн. (з ПДВ).

Згідно рахунку - фактури № 14 від 29 грудня 2010р. та видаткової накладної № 10 від 29 грудня 2010 р. ПП «Вивас» отримало від ТОВ «Сєлма» по довіреності № 302 від 29 грудня 2010 р. товар загальною вартістю 5566,68 грн. (з ПДВ).

Всього ПП «Вивас» отримало від ТОВ «Сєлма» товар, загальною вартістю 10 661 грн. 22коп, та станом на момент подачі позову до суду 13.05.2013 р. заборгованість не була сплачена.

Вимога позивача за вих. № 2 від 16.01.2013року, про сплату заборгованості у термін до 11.02.201З року, залишена без відповіді, в наслідок чого ТОВ «Сєлма» вимушено було звернутись до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Статтею 11 ЦК України, передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини, які у відповідності до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України можуть укладатися як письмово так і усно.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

У видаткових накладних № 5 від 26 листопада 2010 р та № 10 від 29 грудня 2010 р та відповідних рахунках фактурах вказано перелік, асортимент та кількість товару (тобто

предмет договору), ціна за одиницю, загальна ціна, тобто є всі істотні умови, по яких досягнуто сторонами письмової згоди.

При підписанні видаткових накладних, відповідач своїм підписом та печаткою підтвердив своє погодження саме із отриманою кількістю, асортиментом, якістю та ціною товару.

Таким чином, між сторонами відбувся правочин купівлі-продажу, згідно якого, одна сторона (продавець) передає (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно (товар) і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Не сплачуючи вартість отриманого товару, відповідач порушив чинне законодавство України.

Законодавець з цього приводу у ч.1.ст.193 Господарського кодексу України зазначає: Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, згідно з законом, іншими правовими актами, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

ч. 1 ст.198 ГК України вказує, що платежі по грошовим зобов'язанням, які виникають в господарських відношеннях, виконуються в безготівковій формі.

Про належне виконання вимог договору законодавець говорить і в ч.1 ст. 526 ЦК України: зобов'язання повинно виконуватись згідно до умов договору і вимог Кодексу, інших актів чинного цивільного законодавства України.

У ч. 1 ст.629 ЦК України зазначено що, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач цих вимог чинного законодавства Україні не виконав.

Не сплачуючи гроші за отриманий товар, відповідач також порушив ч. 1 ст.199 ГК України, де зазначено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відношень, передбачених цим Кодексом, та іншими законами.

27.05.2013 р. представник позивача надав в судове засідання уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 9661 грн. 22 коп., без врахування 3% річних та інфляційних витрат. Також в своїх уточненнях до позову, позивач зазначив, що відповідачем 24.05.2013 р. було сплачено в рахунок основного боргу за поставлений товар суму в розмірі 1000, 00 грн. З урахуванням заяви позивача від 27.05.2013 р. про уточнення позовних вимог, судом розглядається позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 9661 грн. 22 коп.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої, сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право учасників господарських відносин встановлювати інші ніж передбачено Цивільним кодексом України види забезпечення виконання зобов'язань визначено ч. 2. статтею 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Факт порушення відповідачем умов усного договору купівлі - продажу та факт заборгованості за поставлений товар, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлма", м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Вивас", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі основного боргу в розмірі 9 661, 22 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлма", м. Запоріжжя до Приватного підприємства "Вивас", м. Запоріжжя задовольнити

Стягнути з Приватного підприємства "Вивас", м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, буд.36, кв. 59, ЄДРПОУ 32513046, р/рах. 26000010000532 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сєлма", 69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, буд. 5, кв. 78, ЄДРПОУ 33700653, ІПН 337006508294, Св-во ПДВ 100109499, р/рах. 26004214758400 в АКІБ «Укрсіббанк», м. Харків, МФО 351005 - суму боргу у розмірі 9 661 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 22 коп. та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейнікова

Рішення підписане 28.05.2013