Рішення

від 02.03.2009 по справі 8/4-88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/4-88

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

 "02" березня 2009 р.

Справа № 8/4-88

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська–Гріга, 3, м. Тернопіль

до відповідача: Комунального підприємства "Новий Світ", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль

про: стягнення вартості наданих послуг на загальну суму 25 476 грн. 50 коп., в т.ч. 1810,88 грн. пеня та 701,28 грн. індекс інфляції

За участю представників:

позивача: Балабана П.О. –представника, довіреність, від 26.10.2007р.;

відповідача:  не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Дочірнє підприємство фірма “Альтфатер Тернопіль”, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства "Новий Світ", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на загальну суму 25 476,50 грн., з яких: 22 964,34грн.  –сума боргу за надані протягом травня-серпня 2008р. послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, на підставі договору № 667 від 29.12.06р., 1810,88 грн. - пеня та 701,28 грн. -  інфляційна сума.

В обґрунтування позовних вимог представив Договір № 667 від 29.12.2006 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів та Доповнення до Договору № 667 від 29.12.2006 р. про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення виконання грошових зобов`язань за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів КП „Новий світ” за Договором, розрахунок пені, копії актів виконаних робіт, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:45 год. 09.02.2009 року, у зв'язку із неявкою відповідача та клопотанням позивача, було відкладено до 10:30 год. 02.03.2009р., в порядку ст. 77 ГПК України.

Відповідач в судові засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не надав, хоча про  дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення №2168449 від 21.01.09р. та №221206 від 10.02.09р. про вручення  відповідачу 24.01.09р. поштового відправлення –ухвали про порушення провадження у справі №8/4-88 від 19.01.09р. та, відповідно, 12.02.2009р. –ухвали про відкладення розгляду справи від 09.02.03р., а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.09р. представник позивача заявлені вимоги підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:

29.12.2006 року між Дочірнім підприємством «Альтфатер Тернопіль», Виконавець, та Комунальним підприємством «Новий світ», Замовник, укладено договір №667 про надання послуг із збирання та вивезення твердих побутових відходів, згідно умов якого Замовник (відповідач у справі) доручає, а Виконавець (позивач у справі) надає послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника.

Послуги надаються Замовнику за планово-дворовою системою (п.2.2 Договору).

У відповідності до п.п. 4.2.1 п.4.2 вказаного договору Замовник зобов'язався своєчасно, у встановлений договором термін (п.3.1), сплачувати надані послуги.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 15 числа місяця, що настає після розрахункового періоду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг, згідно якого, в силу ст.901,903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, актів виконаних робіт за період травень-серпень 2008 року (із зазначенням заборгованості за попередній період), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 22 964,34грн.

Однак, відповідач всупереч умов діючого законодавства та положень договору, зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг не виконав, і станом на час розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить 22 964,34грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

На розгляд справи відповідач не з'явився, не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Комунального підприємства "Новий Світ", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль заборгованості за  надані послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів згідно договору № 667 від 29.12.06 р. в сумі 22964 грн. 34 коп. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст. 625 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Тому суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 701 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.  

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання  (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи, що умовами укладеного договору (п.3.3 Р. 3)  сторони визначили, що у разі несплати за надані послуги по вивезенню ТПВ понад установлений термін (п.3.1) Замовник сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у певний період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 810 грн. 88коп. пені.

У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 254,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509,526,901,903Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12,33,34,43,44,49,75,82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Новий Світ", вул. Д. Нечая, 31, м. Тернопіль (ідентифікаційний номер 32148181) на користь Дочірнього підприємства фірма "Альтфатер Тернопіль", вул. Бродівська–Гріга, 3, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22601875) –22 964 грн. 34 коп. боргу, 701 грн. 28 коп. інфляційних нарахувань, 1 810 грн. 88 коп. пені, та  372 грн. 77коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання –06.03.2009р.), через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                            І.М. Гирила