Рішення

від 22.05.2013 по справі 916/903/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "22" травня 2013 р.Справа  № 916/903/13 За позовом:  Селянського фермерського господарства "ДЖЕРЕЛЬЦЕ"   До відповідача:  Приватного підприємства "БІАНОР"   про стягнення 44115,53 грн.   Суддя Д'яченко Т.Г. Представники: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивач - Селянське фермерське господарство "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "БІАНОР", у якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором №01062012/12 від 01.06.2012р. в сумі 40504 грн., індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 207,50 грн., пеню в сумі 2431,45 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 972,58 грн. Відповідно до наданих суду 21.05.2013р. письмових пояснень та нових розрахунків, заборгованість відповідача перед позивачем становить 40504 грн. - заборгованість за договором  №01062012/12 від 01.06.2012р., 126,50 грн. - індекс інфляції; 1629,12 грн. пеня, 659,65 грн. 3% річних від простроченої суми. Письмової заяви про зменшення позовних вимог позивачем не подавались. Приватним підприємством "БІАНОР"  відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, яка не змінювалась відповідачем, що вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з ЄДР станом на 12.04.2013р. За наведених обставин, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив. 01 червня 2012 року між Селянським фермерським господарством "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" (Продавець) та Приватним підприємством "БІАНОР" (Покупець) було укладено Договір            № 01062012/1 (далі за текстом – Договір), згідно якого Продавець зобов'язався передати Покупцю, а Покупець зобов'язався купити та оплатити просо жовте, українського походження  врожаю 2011 року, на умовах СРТ склад Покупця. У відповідності до положень п. п. 4.1, 4.2 Договору ціна товару, що поставляється по даному договору встановлюється у гривні та складає 1200 грн. за одну тону без ПДВ, загальна вартість договору складає 45504 грн. З урахуванням положень п. п. 5.1, 5.2 Договору оплата за поставлений товар по договору повинна бути здійснена у гривні шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Сплата вартості поставленого товару здійснюється не пізніше 01.07.2012р. На виконання умов Договору постачання товарів № 01062012/1 від 01 червня 2012 року 15.06.2012р. Селянським фермерським господарством "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" поставлено Приватному підприємству "БІАНОР" товар на загальну суму 45504 грн., що підтверджується копією видаткової накладної № Дж-0000002 від 15.06.2012р. та копією довіреністю на отримання матеріальних цінностей, залучених до матеріалів справи (копії а.с. 12,14 Т.1). Як вбачається з пояснень представника позивача та засвідчується поданими ним доказами, Приватним підприємством "БІАНОР"  лише частково сплачено вартість товару на суму 5000 грн., згідно прибуткового касового ордеру № 11 від 27.10.2012р. (копія а.с. 11), у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість по сплаті вартості отриманого та прийнятого товару на суму 40504 грн. Відповідно до п. 10.3 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань по даному договору Покупець та Продавець несуть майнову відповідальність у відповідності до діючого законодавства. У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого товару, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних. Так,  відповідно до даних розрахунку позивача станом на 21.05.2012р. за відповідачем рахується основна заборгованість за поставлений товар у розмірі 40504 грн., пеня у розмірі 1629,12 грн., 3% річних у розмірі 659,65 грн., індекс інфляції у розмірі 126,50 грн. Позовні вимоги залишені позивачем без змін та доповнень, обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 44115,53 грн.   Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків. Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України     передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України). Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Селянського фермерського господарства "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" про стягнення основної заборгованості в розмірі 40504 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З приводу заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних суд зазначає наступне. Як встановлено судом, прострочення відповідача виникло починаючи з 1 липня 2012р., відповідно до п. 5.2 Договору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне перевірити наявність збитків у позивача від інфляції за весь час прострочення. Відповідно до даних Мінстату, індекс інфляції в Україні у період з липня 2012р.(момент виникнення зобов'язання по сплаті товару) по квітень 2013р. (подання позову до суду) склав 99,8 %, тобто індекс інфляції за період прострочення становить від'ємне значення, у зв'язку з чим можна констатувати наявність дефляції в економіці держави, а тому, відсутність збитків у позивача, пов'язаних з інфляцією у період прострочення оплати за договором, у зв'язку з чим правових підстав для стягнення інфляційних збитків на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України у суду немає. Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3% річних у розмірі 659,65 грн. за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними. Відповідно, залишені позивачем позовні вимоги про стягнення 3% річних у первісній редакції задовольняються судом частково на суму 659,65 грн. Щодо заявлених вимог про стягнення пені суд зазначає наступне. Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які     боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У зв'язку з чим, обов'язковою умовою для стягнення пені є узгодження її розміру сторонами договору. Між тим, як встановлено судом, положення укладеного між сторонами договору не містять доказів досягнення згоди щодо розміру пені, яка підлягає стягненню в разі прострочення відповідачем сплати товару за договором. Оскільки, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається згоди Селянського фермерського господарства "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" та Приватного підприємства "БІАНОР" щодо розміру пені, в разі прострочення платежу за поставлений товар, суд вважає що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені є необґрунтованими. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 40504 грн. та 3% річних у розмірі 659,65 грн., в решті позовних вимог судом відмовляється. На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1501,80грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволеним вимогам у справі. Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, – ВИРІШИВ: 1.   Позов задовольнити частково. 2.  Стягнути з Приватного підприємства "БІАНОР" (67620, Одеська область, Біляївський район, с. Вигода, вул. Вінявського, 3Б, код 37913692; р/р 2600637206980 в ПАО „КБ”Інвестбанк” м. Одеса, МФО 328210) на користь Селянського фермерського господарства "ДЖЕРЕЛЬЦЕ" (67650,  Одеська область, Біляївський район, с. Майори, вул. Садова, 9, код 13920630; р/р 26009060171280 Южне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк” м. Одеси, МФО 328704) заборгованість за договором №01062012/12 від 01.06.2012р. в сумі 40504 (сорок тисяч п'ятсот чотири) грн., 3% річних у розмірі 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп., 1501 (тисяча п'ятсот одна) грн. 80 коп. судового збору. 3. В решті позовних вимог відмовити. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                 Повний текст рішення складено 27 травня 2013 року.           Суддя                                                                                       Д'яченко Т.Г.