Рішення

від 14.05.2013 по справі 926/228/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа № 926/228/13-г.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Будматеріали», м. Чернівці

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька - Мілк», с. Горішні Шерівці Чернівецької області

про стягнення заборгованості - 83880 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Жмінка І.В., довіреність від 12.03.2013.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Будматеріали» звернулось до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька - Мілк» з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 84380 грн., з урахування зменшення розміру позову - 83880 грн.

Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання з боку відповідача своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару за накладними №№ 23, 56, 60 від 05.03.2012, 21.04.2012 та 01.05.2012.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.02.2013 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 26.03.2013.

Ухвалою від 26.03.2013, за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 11.04.2013.

Ухвалою від 11.04.2013, за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 14.05.2013.

На день вирішення спору, 14.05.2013 року, представник позивача у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи без його участі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позов не визнає, посилаючись на недоведеність позовних вимог.

При цьому представником відповідача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення ознак почерку та підпису директора СТОВ «Свіженька-Мілк» Велущака С.М.

У відповідності до вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судом в процесі розгляду справи наявності питань, необхідних для вирішення спору, які потребують спеціальних знань, не встановлено, а відтак у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

Крім цього, представник відповідача просить суд, у разі прийняття рішення на користь позивача, надати розстрочку виконання рішення строком на дванадцять місяців, що обґрунтовується важким фінансовим становищем відповідача та іншими зазначеними у заяві обставинами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

В матеріалах справи містяться рахунки-накладі №№ 23, 56, 60 від 05.03.2012, 21.04.2012 та 01.05.2012 на поставку каменю на суму 138780 грн.; податкові накладні на суму 95130 грн., а також виписка з банківського рахунку позивача з підтвердженням факту здійснення з боку відповідача на користь позивача оплат на загальну суму 54400 грн. за поставку каменю.

Зазначені письмові докази в своїй сукупності підтверджують факт поставки позивачем на користь відповідача каменю КР-6 на загальну суму 138780 грн., вартість якого відповідачем оплачена частково - на загальну суму 54400 грн.

Станом на день звернення до господарського суду з позовом, заборгованість відповідача перед позивачем становила 84380 грн., а враховуючи зменшення позивачем розміру позову, у зв'язку з добровільною сплатою з боку відповідача заборгованості, сума позову, станом на день вирішення спору, становить 83880 грн.

За своєю правовою природою правовідносини, які склалися між сторонами з приводу продажу товару за вищезазначеними накладними є правовідносинами поставки.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першою статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною другою статті 692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За таких умов, у відповідача, з моменту отримання товару, (05.03.2012, 21.04.2012, 01.05.2012) виник обов'язок оплатити вартість цього товару.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 83880 грн.

Беручи до уваги, що спір доведено до розгляду справи у господарському суді з вини відповідача, з нього стягуються судові витрати на користь позивача у повному обсязі.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі: загальна заборгованість відповідача перед іншими контрагентами становить 284002 грн.; з наданого відповідачем звіту про фінансові результати за перший квартал 2013 року вбачається значне зниження доходу Товариства, а також збільшення його збитковості. Водночас, відповідач є сільськогосподарським виробником, який також і забезпечує робочими місцями двадцять чотирьох працівників.

Виходячи зі змісту частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої статі 625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Крім того, частиною другою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Під розстрочкою виконання рішення розуміється виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Тобто, у випадку надання розстрочки виконання рішення, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань, що безпосередньо узгоджується з вимогами вищевказаних статтей Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Винесення господарським судом рішення на користь позивача, дає підстави для висновку про відновлення його порушеного права.

Разом з тим, вищезазначені обставини, в значній мірі унеможливлюють одноразове стягнення 83880 грн. заборгованості, а тому одночасне фактичне виконання рішення призведе до порушення майнових інтересів не тільки відповідача, а й самого позивача.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви відповідача про розстрочку виконання рішення, господарський суд встановив, що вищевказані обставини в своїй сукупності є винятковою ситуацією, наявність якої дає достатні підстави для застосування господарським судом, передбаченого статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, права на надання розстрочки виконання рішення.

Однак, враховуючи, також матеріальні інтереси та фінансовий стан позивача, господарський суд дійшов до висновку про можливість надання відстрочки виконання рішення всього строком на десять місяців.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька - Мілк» (вул. Задубрівська, 2, с. Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області, код 36752260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Будматеріали» (м. Чернівці, вул. Кармелюка, б. 78, код 31083071) 83880 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. Надати відповідачу розстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості, строком на десять місяців з рівними щомісячними платежами по 8388 грн., починаючи з 15.05.2013 року по 15.03.2014 року.

Повне рішення складено 15.05.2013 року.

Суддя О.В. Гончарук