Рішення

від 23.05.2013 по справі 911/1215/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2013 р. Справа № 911/1215/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Проф Трейд", Київська обл., м. Бровари до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотех Плюс", Київська обл., м. Бровари про стягнення 142 574,46 грн. за участю представників:

позивача:Вітрук О.М. (дов. № б/н від 01.03.2013 року); Вітрук А.В. (директор); відповідача:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 142574,46 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.04.2013 року розгляд справи було відкладено на 23.05.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

До канцелярії господарського суду Київської області 23.05.2013 року від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди, яке судом задоволено.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Проф Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотех Плюс" про стягнення 142574,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 вересня 2011 року між ПП «Проф Трейд» та ТОВ «Екотех Плюс» був укладений договір доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 року про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, відповідно до п. 2.1 договору № 01/09/11 від 01.09.2011 року, Експедитор, за плату і за рахунок Замовника, у межах договору надає послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом. Згідно п. 2.2 договору конкретні умови обумовлюються в одноразовій заявці на перевезення, яке є невід'ємною частиною Договору. Допускається отримання договору-заявки по факсимільному зв'язку або по електронній пошті (Е - mail). Сторони можуть передбачити в заявці умови відмінні від умов цього договору. У разі різночитань пріоритет мають умови заявки.

27 грудня 2011 року відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р., Відповідач на адресу Позивача направив договір-заявку від 27.12.2011 року щодо надання йому автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська обл., Україна). З Відповідачем було погоджено оплату за транспортно-експедиційні послуги. Відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р. ПП «Проф Трейд» має право залучати третіх осіб (далі - Перевізник) для ефективного та повного виконання умов договору-заявки. Так 30.12.2011 року Позивачем було залучено в якості перевізника, фізичну особу-підприємця Гупало Людмилу Василівну (далі - Перевізник 1) та на адресу Перевізника 1 направлено договір-заявку № 101-12/11 від 30.12.2011 року щодо надання автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська обл., Україна). Відповідно до умов договору-заявки № 101-12/11 від 30.12.2011 року. Перевізником 1 було надано три автомобілі для перевезення вантажу та погоджено оплату за транспорті послуги в сумі еквівалентній 2400 Євро за кожен автомобіль по курсу НБУ на дату розмитнення ( 73656 грн. 00 коп.). Свої зобов'язання щодо виконання умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р. та договору - заявки від 27.12.2011 року Позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується міжнародними товарно - транспортними накладними (CMR) від 05.01.2012 року за №№ 044614, 013343 та 004367 та відміткою отримувача на них. В той же час з вини Відповідача усі три автомобілі разом з водіями Перевізника 1 змушені були простоювати під час розмитнення на Київській обласній митниці по 8 днів кожен, що в цілому склало 24 (двадцять чотири) дні, так як у Відповідача не було коштів на оплату митного оформлення, що згідно умов договору, а саме п. 6.4 договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р. передбачено штраф у розмірі 400 грн. за кожну почату добу простою кожного автомобіля, що всього склало 9600,00 грн.

20 січня 2012 року після вивантаження автомобілів Перевізника 1 та підрахунку штрафних санкцій за простій автомобілів Позивачем на електрону адресу Відповідача були направлені копії документів, а саме: договір-заявку від 27.12.2011 року з урахуванням змін, податкові накладні, акт здачі - прийому виконаних робіт за № ОУ - 0000003 від 20.01.2012 року, рахунок фактуру за № СФ-0000003 від 20.01.2012 року, який був дійсним до 31.01.2012 року, з урахуванням вантажних перевезень, штрафних санкцій та експедиторських послуг на загальну суму 89 394,00 грн., з яких 73 656,00 грн. боргу за вантажні перевезення, 9600,00 грн. штрафу за простій трьох автомобілів та 6138,00 грн. за експедиторські послуги з урахуванням ПДВ. Вищевказану суму Відповідач повинен був сплатити протягом 3-4 днів після вивантаження автомобілів після пред'явлення оригіналів документів та/або отримання факсимільним зв'язком копій документів.

31 січня 2012 року Позивачем були отримані оригінали документів від Перевізника 1, а саме: акт прийому-передачі виконаних робіт за № ОУ - 0000033 від 11.01.2012 року, рахунок фактуру за № СФ-0000033 від 11.01.2012 року, податкову накладну № 68 від 11.01.2012 року та міжнародні товарно-транспортні накладні, граничним терміном сплати за надання послуг з перевезення вантажу в договорі-заявці № 101-12/11 від 30.12.2011 було визначено 15.02.2012 року. 31.01.2012 року Позивачем було надано оригінали документів Відповідачу, а саме: акт здачі-прийому виконаних робіт за № ОУ - 0000003 від 20.01.2012 року, рахунок фактуру за № СФ- 0000003 від 20.01.2012 року, дійсного до сплати до 31.01.2012 року, податкову накладну № 5 від 20.01.2012 року та податкову накладну № 6 від 20.01.2012 року. Таким чином граничним терміном сплати за надання послуг з перевезення вантажу відповідно до договору - заявки від 27.12.2011 року та рахунку фактури за № СФ- 0000003 від 20.01.2012 року було визначено 31.01.2012 року.

Проте, Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору - заявці від 27.01.2011 року та не здійснив повної оплати за рахунком фактурою № СФ-0000003 від 20.01.2012 року.

13 січня 2012 року відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 року, Відповідач на електрону адресу Позивача направив договір-заявку № б/н від 13.01.2012 року щодо надання йому автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська обл., Україна). З Відповідачем було погоджено оплату за транспортно-експедиційні послуги. Відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р., ПП «Проф Трейд» має право залучати третіх осіб для ефективного та повного виконання умов договору-заявки. Так 13.01.2012 року було залучено в якості перевізника, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВестАвтоТрейд» (далі - Перевізник 2) та на адресу Перевізника 2 направлено договір-заявку № 01/12 від 13.01.2012 року щодо надання автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська обл., Україна). Відповідно до умов договору-заявки № 01/12 від 13.01.2012 року, Перевізником 2 було надано автомобіль для перевезення вантажу та погоджено оплату за транспорті послуги в сумі еквівалентній 2400 Євро за автомобіль по курсу НБУ на дату розмитнення (27606 (двадцять сім тисяч шістсот шість) грн. з яких 2065 (дві тисячі шістдесят п'ять) грн. 75 коп. експедиторські послуги). Свої зобов'язання щодо виконання умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р. та договору - заявки № б/н від 13.01.2012 року Позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною (СМR) за № 010606 та відміткою отримувача на ній.

26 січня 2012 року після вивантаження автомобіля Перевізника 2, Позивачем на електрону адресу Відповідача були направлені копію договору-заявки № б/н від 13.01.2012 року, акт здачі-прийому виконаних робіт (надання послуг) за № ОУ - 0000004 від 26.01.2012 року, податкову накладну № 7 від 26.01.2012 року, податкову накладну № 8 від 26.01.2012 року та рахунок фактуру за № СФ-0000004 від 26.01.2012 року, який був дійсним до 06.02.2012 року, з урахуванням вантажних перевезень та експедиторських послуг на загальну суму 27606,00 грн., з яких 2065,75 грн. експедиторські послуги, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до умов договору-заявки № б/н від 13.01.2012 року вищевказану суму Відповідач повинен був сплатити протягом 3-4 днів після вивантаження автомобілів після пред'явлення оригіналів документів та/або отримання факсимальним зв'язком копій документів. Тобто фактично граничним терміном сплати за надання послуг з перевезення вантажу відповідно до договору - заявки № б/н від 13.01.2012 року та рахунку фактури за № СФ-0000004 від 26.01.2012 року було визначено 06.02.2012 року.

Проте, Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору - заявці № б/н від 13.01.2012 року та не оплатив рахунок фактуру за № СФ-0000004 від 26.01.2012 року.

22 лютого 2012 року була підписана заявка № Б/н від 22.02.2012 року про організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні з м. Варніце (Польща) до м. Севастополь (Україна). Відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р., Позивач, ПП «Проф Трейд» має право залучати третіх осіб для ефективного та повного виконання умов договору-заявки. Так 22.02.2012 року було залучено в якості перевізника, Приватне транспортно-експедиційне підприємство «Головатенко» (далі - Перевізник 3) та на адресу Перевізника 3 направлено договір-заявку № б/н від 22.02.2012 року щодо надання автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Варніце (Польща) до м. Севастопіль (Україна).

Перевізником 3 було надано автомобіль, який доставив вантажі до місця вивантаження в строки обумовлені в заявці від 22.02. 2012 року, які були вивантажені 29.02.2012 року, а Відповідач дав зобов'язання сплатити за перевезення вантажу суму у розмірі 29 200,00 грн. з яких 27800,00 грн. за вантажні перевезення та 1400,00 грн. експедиційні послуги на протязі 3-4 днів після вивантаження автомобіля. В зв'язку з чим відповідно до заявки від 22.02.2012 року. 29.02.2012 року Позивачем було виписано рахунок фактуру № СФ-0000005 від 29.02.2012 року та складено акт здачі-прийому робіт № ОУ-0000005 від 29.02.2012 року. Того ж дня Позивачем було надано оригінали документів Відповідачу, а саме: акт здачі-прийому виконаних робіт (надання послуг) за № ОУ - 0000005 від 29.02.2012 року, рахунок фактуру за № СФ - 0000005 від 29.02.2012 року, дійсного до сплати до 11.03.2012 року, податкову накладну № 1 від 29.02.2012 року та податкову накладну № 2 від 29.02.2012 року. Тобто фактично граничним терміном сплати за надання послуг з перевезення вантажу відповідно до договору - заявки № б/н від 22.02.2012 року та рахунку фактури за № СФ-0000005 від 29.02.2012 року було визначено 11.03.2012 року.

Проте, Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору - заявці № б/н від 22.02.2012 року та не оплатив рахунок фактуру за № СФ-0000005 від 29.02.2012 року.

24 квітня 2012 року була підписана заявка № Б/н від 24.04.2012 року про організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська область Україна). Відповідно до умов договору доручення № 01/09/11 від 01.09.2011 р., Позивач, ПП «Проф Трейд» має право залучати третіх осіб для ефективного та повного виконання умов договору-заявки. Так 24.04.2012 року було залучено в якості перевізника, Товариство з обмеженою відповідальністю «КБ» (далі - Перевізник 4) та на адресу Перевізника 4 направлено договір-заявку № б/н від 24.04.2012 року щодо надання автотранспорту на здійснення міжнародного перевезення з м. Неурюпін (Німеччина) до м. Бровари (Київська обл., Україна). Відповідно до умов договору-заявки № б/н від 24.04.2012 року, Перевізником 4 було надано автомобіль, який доставив вантаж до місця вивантаження в строки обумовлені в заявці від 24.04.2012 року та були вивантажені 04.05.2012 року, а Відповідач дав зобов'язання сплатити за перевезення вантажу суму у розмірі 28 539,00 грн. з яких 26953,00 грн. за вантажні перевезення та 1586,00 грн. експедиційні послуги з урахуванням ПДВ на протязі 3-4 днів після вивантаження автомобіля, у відповідності до заявки № б/н від 24.04.2012 року. 04 травня 2012 року Позивачем було виписано рахунок фактуру № СФ-0000008 від 04.05.2012 року та складено акт здачі-прийому робіт №ОУ-0000008 від 04.05.2012 року. Того ж дня Позивачем було надано оригінали документів Відповідачу, а саме: акт здачі-прийому виконаних робіт за № ОУ - 0000008 від 04.05.2012 року, рахунок фактуру за № СФ-0000008 від 04.05.2012 року, дійсного до сплати до 15.05.2012 року, податкову накладну № 1 від 04.05.2012 року та податкову накладну № 2 від 04.05.2012 року. Тобто фактично граничним терміном сплати за надання послуг з перевезення вантажу відповідно до договору - заявки № б/н від 24.04.2012 року та рахунку фактури за № СФ-0000008 від 04.05.2012 року було визначено 15.05.2012 року.

Проте, Відповідач не виконав свої зобов'язання по договору - заявці № б/н від 24.04.2012 року та не оплатив рахунок фактуру за № СФ-0000008 від 04.05.2012 року.

Станом на 1 червня 2012 року Відповідач частково сплатив кошти по рахункам які були виставлені раніше.

У відповідності до п.п. 7.1., 7.2. договору № 01/09/11 від 01.09.2011 року всі розбіжності, що виникають у зв'язку з даним договором, вирішуються за допомогою переговорів між сторонами. У випадку якщо сторони не дійдуть згоди по суперечним питанням, то вони підлягають розгляду у Господарському суді, згідно діючого законодавства України.

18 червня 2012 року між сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків заборгованості, за результатами якої складено акт звірки розрахунків від 18.06.2012 року щодо заборгованості на суму 132 015,00 грн. Після чого Відповідач попросив відстрочку по оплаті заборгованості по рахункам №№ СФ-0000003 від 20.01.2012 року, СФ-0000004 від 26.01.2012 року, СФ- 0000005 від 29.02.2012 року, СФ-0000008 від 04.05.2012 року та надав графік погашення заборгованості перед Позивачем до жовтня 2012 року.

Листом Відповідач визнав повністю заборгованість у сумі 132 015,00 грн. та зобов'язувався сплачувати заборгованість в червні 2012 року на суму 10 000,00 грн., в липні 2012 року 40 000,00 грн., в вересні 41 000,00 грн. та в жовтні 41015,00 грн. Приватне підприємство «Проф Трейд» надало згоду для Відповідача щодо розстрочення заборгованості до жовтня 2012 року, в зав'язку з чим Відповідач направив на електрону адресу Позивача лист - гарантію з графіком погашення заборгованості, який наявний в матеріалах справи.

24 вересня 2012 року після не належного виконання листа-гарантії з графіком погашення заборгованості від 18.06.2012 року Позивачем до Відповідача була направлена претензія щодо оплати заборгованості.

Проте відповідач письмової відповіді на претензію не надав, зобов'язання по сплаті боргу виконав частково.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 111 265,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 122 574,46 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.5. договору № 01/09/11 від 01.09.2011 року у випадку прострочення платежу Замовник відшкодовує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Оскільки пеня є за правовою природою неустойкою, щодо її розрахунку та стягнення, відповідно, існують обмеження. Одне з них - пеня за порушення грошового зобов'язання не може бути більшою подвійної облікової ставки НБУ. Зазначене випливає зі змісту ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22 листопада 1996 р. Одночасно, обмеження для пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ не застосовується для не грошового виконання зобов'язання, та може бути передбачена договором між сторонами вищою, ніж встановленому обмеженням. Щодо давності застосування пені, необхідно відзначити наступне. У п. 6 ст. 232 ГКУ зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом чи договором, припиняється через шість місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Таким чином, передбачені відповідні обмеження для нарахування пені - виходячи з того, що вона може стосуватись як грошового так і не грошового зобов'язання та введено можливість застосовувати строк давності для її нарахування (6 місяців), а також стягнення (1 рік, давність). Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки. Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом першим частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГКГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, в постанові Верховного суду України від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення про пріоритетність норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яким обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням ч. 2 ст. 551 ЦК України зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Загальна сума пені за договором складає 11309,46 грн., яку нараховано судом відповідно до вимог закону та умов договору.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 11309,46 грн. пені.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 11309,46 грн. у зв'язку простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2 452,28 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням пункту 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в разі зменшення позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається в розмірі переплаченої суми.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно квитанції № 552110001 від 21.03.2013 року підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 399,21 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2452,28 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотех Плюс» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Постишева, буд. 1-в, оф.1, код 35612547) на користь Приватного підприємства «Проф Трейд» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, буд. 15-а, код 34838136) 111265,00 грн. (сто одинадцять тисяч двісті шістдесят п'ять грн. 00 коп.) боргу, 11309,46 грн. (одинадцять тисяч триста дев'ять грн. 46 коп.) пені, 2452,28 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві грн. 28 коп.) судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Приватному підприємству «Проф Трейд» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, буд. 15-а, код 34838136) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 399 (триста девяносто девять) грн. 21 коп., що перерахований згідно квитанції № 552110001 від 21.03.2013 року. Оригінал квитанції № 552110001 від 21.03.2013 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 911/1215/13.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.05.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак