Постанова

від 23.05.2013 по справі 810/845/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року 810/845/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд" про стягнення заборгованості по орендній платі з юридичних осіб у сумі 421 356,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі даних камеральної перевірки відповідач має перед державним бюджетом заборгованість по орендній платі за землі державної та комунальної власності.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В письмових запереченнях на позов просив справу закрити або залишити без розгляду, оскільки вважає що податковий орган не має права звернення до суду із позовами про стягнення заборгованості, що пов'язана з орендними правовідносинами.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 грудня 2007 року між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд" укладено договір оренди земельної ділянки розміром 15085 кв.м., що знаходиться в межах вулиць Екскаваторної, Козелецької та Авторемонтної у Святошинському районі м. Києва. Договір укладено на 10 років. Згідно з умовами договору сума річної орендної плати за земельну ділянку становить два відсотки від її нормативної грошової оцінки.

02 березня 2012 року податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності, якою встановлено, що відповідачем не подано за 2010 - 2012 роки податкових декларацій з плати за землю, про що складено акт № 2/15-410.

04 квітня 2012 року податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку податкової звітності, якою встановлено, що відповідачем не сплачено податкове зобов'язання по орендній платі за землю, про що складено акт № 97/15-410.

На підставі вказаних актів були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0003091504, яким визначено грошове зобов'язання за штрафними санкціями у сумі 510,00 грн., та № 0003361504, яким визначено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 420 847,48 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем.

В зв'язку із існуючою переплатою, сума що підлягає стягненню становить 421356,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу направлялась податкова вимога від 10.05.2012 року № 357, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності, є об'єктами оподаткування плати за землю.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю - п.290.1 ст.290 Податкового кодексу України.

В п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У свою чергу, п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Разом з тим, згідно із ст. 288 Податкового кодексу України, порядок обчислення орендної плати за землю, строки подання звітності, сплати податку регулюються тими ж нормами, що встановлюють такі вимоги до сплати земельного податку.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Таким чином, з дня подання такої декларації відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України таке податкове зобов'язання визнається узгодженим.

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Всупереч вищевказаним нормам Конституції України, Податкового кодексу України, а також Договору оренди земельної ділянки, Відповідач не сплачував орендну плату за землю. Станом на березень 2013 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжбуд" обліковується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 421 356,70 грн.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством здійснюють органи державної податкової служби.

У п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби є органами стягнення та уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Крім цього, відповідно до наказу Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2000 року №68/27/146 на органи Державної податкової служби покладено здійснення контролю за перерахуванням орендної плати за користування земельними ділянками.

На підставі викладеного, органи державної податкової служби уповноваженні здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків та звертатись до суду у разі виникнення податкового боргу з позовом про його стягнення, в тому числі по орендній платі за землю.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Як було зазначено вище, Відповідачем такі декларації не подавались.

Щодо вимоги про накладення арешту на кошти відповідача, то суд вважає її обґрунтованою, з огляду на таке.

Відповідно до п. 94.6 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Зі змісту Податкового кодексу України вбачається, що й при наявності обставин податкові органи звертаються до суду для прийняття останнім рішення про накладення арешту на кошти платника податків.

Так, згідно з пп.20.1.17 ПК України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд" (код ЄДРПОУ 13699651) заборгованість по сплаті орендної плати з юридичних осіб в розмірі 421 356 (чотириста двадцять одну тисячу триста п'ятдесят шість) грн. 70 коп.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбуд", що знаходяться в банках , які його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.