Постанова

від 22.05.2013 по справі 812/4127/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 року Справа № 812/4127/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача: Пропльоткіної Н.В. (довір. № 05-10-6 від 02.01.2013,

дійсна до 31.12.2013),

представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз-2» про стягнення заборгованості в сумі 423,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз-2» про стягнення заборгованості в сумі 423,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Ленінській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440110005670.

Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.10.2008 за відповідачем рахується заборгованості у сумі 423,03 грн.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду справи був повідомлений, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо.

22.05.2013 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 16). Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ТОВ «Енергосоюз-2» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.11.2005 (а. с. 9), про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (а. с. 10). В Ленінській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу з 07.11.2005 за №440110005670 (а. с. 8).

Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.

Частиною 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-111.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» виконавча дирекція Фонду, серед іншого:

1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;

2) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

3) представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції від 01.01.2011 року зі змінами та доповненнями) страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і спати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 №2213-111 та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 (далі Інструкція № 16).

Пунктом 5.1 Інструкції №16 передбачено, що нарахування збору до Фонду здійснюється страхувальниками за чинними ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування виплат, статті витрат і види платіжних документів. Згідно п. 5.5 вказаної Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується

Згідно довідки про стан заборгованості від 09.02.2012 (а. с. 7) та фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2008 року форми 4-ФСС (а. с. 11), станом на 01.01.2012 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 423,03 грн.

Заборгованість до теперішнього часу відповідачем в добровільному порядку не погашена.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз-2» про стягнення заборгованості в сумі 423,03 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз-2» (юридична адреса: 91000, м. Луганськ, кв. Шевченка, 116, інд. код 33846413) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 423,03 грн. (чотириста двадцять три гривні 03 копійки), перерахувавши стягнені кошти на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва