Рішення

від 20.05.2013 по справі 905/1568/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2013р. Справа № 905/1568/13-г

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Москвітіній В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш», м. Горлівка, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 3330150,53 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 3045013,80 грн., пеня в розмірі 226518,91 грн., 3% річних в розмірі 58617,82 грн.,

за участю представників:

від позивача: Бак Е.Л., за довір. від 09.01.2013р.,

від відповідача: Вільгановської Є.М., за довір. від 14.01.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 3300182,49 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 3045013,80 грн., пеня в розмірі 212848,61 грн., 3% річних в розмірі 42320,08 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 2020 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 19 січня 2012 року №12. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується накладними. З урахуванням часткової сплати сума основного боргу становить 3045013,80 грн.

Згідно із пунктом 5.3 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 212848,61 грн.

Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 42320,08 грн.

Загальна сума заборгованості становить 3300182,49 грн.

17 квітня 2013 року представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 3045013,80 грн. в повному обсязі. Просив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних відмовити частково, оскільки за розрахунком представника відповідача розмір пені становить 132482,02 грн. та розмірі 3% річних становить 31968,48 грн.

18 квітня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про збільшення суми позову, в якій останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» заборгованість в розмірі 3344829,46 грн., з яких сума основного боргу 3045013,80 грн., пеня у розмірі 224029,31 грн., 3 % річних у розмірі 75786,35 грн.

Ухвалою суду від 18 квітня 2013 року для надання додаткових доказів та пояснень з приводу позовних вимог процесуальний строк розгляду справи продовжений до 20 травня 2013 року.

20 травня 2013 року представником позивача через канцелярію суду надана уточнена позовна заява, в якій останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» заборгованість в розмірі 3330150,53 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 3045013,80 грн., пеня в розмірі 226518,91 грн., 3% річних в розмірі 58617,82 грн.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про збільшення позовних вимог у суду відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в уточненій позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму основного боргу у розмірі 3045013,80 грн. та просив зменшити на розсуд суду розмір штрафних санкцій у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, про що надав 16 травня 2013 року через канцелярію суду клопотання та уточнення до відзиву на позовну заяву. Зазначив, що позивачем невірно вказаний період нарахування штрафних санкцій, оскільки між позивачем та відповідачем був укладений протокол узгодження графіку погашення заборгованості боргу та поточних платежів згідно договору, в якому сторонами узгоджено, що Покупець зобов'язаний сплатити наявний борг в розмірі 3045013,70 грн. в строк до 20 вересня 2012 року, а наступних платежів згідно специфікації №3 до договору згідно графіку: до 25 вересня 2012 року - 247730,35 грн.; до 25 жовтня 2012 року - 247730,35 грн., до 25 листопада 2012 року - 247730,35 грн.

Підстави для неприйняття визнання позову в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 3045013,80 грн. відповідачем у суду відсутні.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (Покупець) укладений договір поставки № 12 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених чинним договором, передати у власність Покупця гірничо-шахтне обладнання (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити грошову вартість товару (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет, ціну товару, суму договору та порядок проведення розрахунків, умови поставки товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість, комплектність, асортимент, одиниці виміру, ціна за одиницю товару оговорюється сторонами в специфікаціях на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.1 встановлено, що ціни на товар, який поставляється, визначаються згідно пункту 1.2 даного договору та попередньо узгоджуються з Покупцем в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна сума чинного договору визначається шляхом складання усіх сум специфікацій або накладних, оформлених за весь період дії договору (пункт 3.2 договору).

Згідно із пунктом 3.3 договору строки оплати товару за чинним договором узгоджуються сторонами в специфікаціях.

Відповідно до пункту 4.1 договору строки поставки на кожну партію товару вказуються у відповідній специфікації.

В наявних в матеріалах справи специфікаціях міститься інформація про найменування, кількість, ціну, строк поставки та строк оплати товару, які підписані сторонами без заперечень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до Специфікації №1 від 19 січня 2012 року, загальна сума товару становить 4821038,88 грн. з ПДВ; строк поставки - до 15 березня 2012 року; строки оплати за товар: до 30 січня 2012 року - 1500000,00 грн., до 15 лютого 2012 року - 1500000,00 грн., до 29 лютого 2012 року - 1000000,00 грн., до 15 березня 2012 року - 821038,88 грн. (а.с.15).

Відповідно до Специфікації №2 від 07 лютого 2012 року, загальна сума товару становить 326250,72 грн. з ПДВ; строк поставки - до 28 лютого 2012 року; строки оплати за товар: 50% - передоплата протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Останні 50% Покупець оплачує протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (а.с.16).

Відповідно до Специфікації №3 від 26 березня 2012 року, загальна сума товару становить 1981842,816 грн. з ПДВ; строк поставки - квітень 2012 року; умови оплати: до 25 квітня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 травня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 червня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 липня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 серпня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 вересня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 жовтня 2012 року - 247730,352 грн., до 25 листопада 2012 року - 247730,352 грн. (а.с.17).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Специфікацій позивачем складені рахунки-фактури №24/01-3 на суму 4821038,88 грн., № 07/02-8 на суму 326250,72 грн., №СФ-20/02-2 на суму 449496,00 грн., №29/02-3 на суму 778559,52 грн., №01/03-1 на суму 809092,80 грн., №16/03-3 на суму 1753034,40 грн., №20/03-4 на суму 865474,08 грн., №03/04-4 на суму 5442,72 грн., №03/04-5 на суму 743191,06 грн., №03/04-6 на суму 9672,00 грн., №04/04-2 на суму 743191,06 грн., №09/04-5 на суму 495460,70 грн., №09/04-6 на суму 404546,40 грн., №09/04-7 на суму 43541,76 грн., №10/04-4 на суму 19353,60 грн., №13/04-9 на суму 58060,80 грн., №13/04-10 на суму 19629,12 грн.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата, яка вказана в накладній про прийняття товару Покупцем.

Згідно із пунктом 4.4 договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент прийому-передачі товару по накладній на складі Постачальника.

На виконання умов договору позивачем поставлений товар, що підтверджується накладними №20/02-2/1 на суму 449496,00 грн., №29/02-3/1 на суму 778559,52 грн., №01/03-1/1 на суму 809092,80 грн., №16/03-3/1 на суму 1753034,40 грн., №20/03-4/1 на суму 809092,80 грн., №20/03-4/2 на суму 56381,28 грн., №03/04-4/1 на суму 5442,72 грн., №03/04-5/1 на суму 743191,06 грн., №03/04-6/1 на суму 9672,00 грн., №04/04-2/1 на суму 743191,06 грн., №09/04-5/1 на суму 495460,70 грн., №09/04-6/1 на суму 404546,40 грн., №09/04-7/1 на суму 43541,76 грн., №10/04-4/1 на суму 19353,60 грн., №13/04-9/1 на суму 58060,80 грн., №13/04-10/1 на суму 19629,12 грн. на загальну суму 7197746,02 грн., які містяться в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами особи, відповідальної за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме, Драгунова С.В., який діяв на підставі довіреностей № 387 від 17 лютого 2012 року, №403 від 28 лютого 2012 року, №443 від 15 березня 2012 року, №452 від 19 березня 2012 року, №473 від 02 квітня 2012 року, №476 від 04 квітня 2012 року, №516 від 13 квітня 2012 року.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Також, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, якими підтверджується факт отримання відповідачем товару.

Представником відповідача були надані докази, що підтверджують часткову оплату за отриманий товар згідно договору, а саме, платіжні доручення №79 від 25 січня 2012 року на суму 1500000,00 грн., №168 від 22 лютого 2012 року на суму 1000000,00 грн., №214 від 02 березня 2012 року на суму 326250,72 грн., №217 від 06 березня 2012 року на суму 200000,00 грн., №289 від 10 квітня 2012 року на суму 621038,88 грн., №290 від 10 квітня 2012 року на суму 5442,72 грн., №321 від 22 березня 2012 року на суму 500000,00 грн. на загальну суму 4152732,32 грн.(а.с.145,146,147,148,149,150,151).

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія на суму 2301822,65 грн. від 09 серпня 2012 року №711, яка отримана останнім, що підтверджується підписом юрисконсульта на зазначеній претензії (а.с.90-91).

У відповіді на вищевказану претензію відповідач зазначив, що вказана претензія розглянута, визнана повністю, але не може бути задоволена у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства та просив відстрочити погашення утвореної заборгованості за поставлений товар (а.с.92-93).

06 вересня 2012 року між сторонами складений протокол узгодження графіку погашення наявного боргу та поточних платежів згідно договору №12 від 19 січня 2012 року (а.с.95).

Пунктом 1 вищевказаного протоколу встановлено, що відповідно до умов договору №12 від 19 січня 2012 року Постачальник передав у власність Покупця гірнично-шахтне обладнання, а Покупець прийняв товар та зобов'язується оплатити виниклий борг в розмірі 3045013 (три мільйони сорок п'ять тисяч тринадцять гривень), 70 копійок в строк до 20 вересня 2012 року, а наступні платежі по специфікації №3 згідно графіку: до 25 вересня 2012 року - 247730,35 грн.; до 25 жовтня 2012 року - 247730,35 грн.; до 25 листопада 2012 року - 247730,35 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, позивач 15 січня 2013 року повторно звернувся до відповідача з претензією №25 на суму 3045013,70 грн. (а.с.96).

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти факту отримання товару, борг на суму 3045013,70 грн. визнав в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи (а.с.122-123).

Окрім цього, між сторонами складений акт звіряння розрахунків від 18 березня 2013 року на суму заборгованості в розмірі 3045013,70 грн., який підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень (а.с.152).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 3045013,80 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 226518,91 грн. необхідно зазначити наступне.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що при порушенні Покупцем строків оплати за товар, Покупець оплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно зазначений період нарахування пені, а тому допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені становить 225865,91 грн., а саме: за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 539072,32 грн. - 40036,38 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 56381,28 грн. - 4187,38 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 404546,40 грн. - 30045,27 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 43541,76 грн. - 3233,80 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 15758,40 грн. - 1170,36 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 3870,72 грн. - 287,47 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18398,69 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18398,69 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18398,69 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18398,69 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18398,69 грн., за період з 26 вересня 2012 року по 20 березня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18501,89 грн., за період з 26 жовтня 2012 року по 25 квітня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 18501,89 грн., за період з 26 листопада 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 17908,02 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 58617,82 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3 % річних суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно зазначений період нарахування 3% річних, а тому допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних становить 58408,18 грн., а саме: за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 539072,32 грн. - 10722,36 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 56381,28 грн. - 1121,44 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 404546,40 грн. - 8046,59 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 43541,76 грн. - 866,06 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 15758,40 грн. - 313,44 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 3870,72 грн. - 76,99 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4927,45 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4927,45 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4927,45 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4927,45 грн., за період з 21 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4927,45 грн., за період з 26 вересня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4825,65 грн., за період з 26 жовтня 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 4214,80 грн., за період з 26 листопада 2012 року по 20 травня 2013 року на суму заборгованості 247730,35 грн. - 3583,60 грн.

Що стосується клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій у зв'язку із скрутним фінансовим становищем необхідно зазначити наступне.

В силу пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, Закон відносить на розсуд суду.

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню з останнього, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перебільшує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору поставки №12 від 19 січня 2012 року.

В обґрунтування наданого клопотання про зменшення суми штрафних санкцій відповідач надав звіт про фінансові результати за перший квартал 2013 року, баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31 березня 2013 року та розшифровку дебіторської заборгованості за статтями балансу на звітну дату 31 березня 2013 року, з якої вбачається, що сума заборгованості за поставлену, відвантажену продукцію та надані послуги контрагентам становить 35834000 грн., державне відшкодування становить 828000 грн. (а.с.189,190,191).

Отже, з огляду на те, що рішення суду ґрунтується на принципах законності та справедливості, користуючись правами, наданими суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №12 від 19 січня 2012 року, його матеріальний стан та відсутність доказів понесення збитків позивачем, суд вважає можливим зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме розмір пені з 225865,91 грн. до 150000,00 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару в повному обсязі не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 3330150,53 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 3045013,80 грн., пеня в розмірі 226518,91 грн., 3% річних в розмірі 58617,82 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 97, каб. 332, п/р 26007962483291 в ПАО «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33454029) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (84647, Донецька область, м.Горлівка, вул. Володарського, 9, п/р 26007962496233 в ПАО «ПУМБ» м.Донецька, МФО 334851, код ЄДРПОУ 25101423) суму основного боргу в розмірі 3045013 (три мільйони сорок п'ять тисяч тринадцять) грн., 80 коп., пеню в розмяґірі 150000 (сто п'ятдесят тисяч) грн., 00 коп., 3% річних в розмірі 58408 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста вісім) грн., 18 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 97, каб. 332, п/р 26007962483291 в ПАО «ПУМБ» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 33454029) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Спецвуглемаш» (84647, Донецька область, м.Горлівка, вул. Володарського, 9, п/р 26007962496233 в ПАО «ПУМБ» м.Донецька, МФО 334851, код ЄДРПОУ 25101423) витрати по сплаті судового збору у розмірі 66585 (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн., 75 коп.

У судовому засіданні 20 травня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява