Постанова

від 13.05.2013 по справі 804/5424/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 804/5424/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Міськінформбюро» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Міськінформбюро», в якому просить стягнути з відповідача суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 436,65 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не здійснює розрахунки з Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, внаслідок чого допустив недоїмку по страховим внескам на суму 436,65 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Міськінформбюро» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та зареєстроване в Жовтневій районній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

ПП «Міськінформбюро» до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подано звіт за 9 місяців 2009 року, де ним самостійно відображено заборгованість в сумі 460,09 грн.

Відповідно до бухгалтерської довідки відповідачем 01.10.2009р. перераховано 23,44 грн. Залишок боргу складає 436,65 грн. Зазначена заборгованість пов'язана з невиплатою заробітної плати в розмірі 23940,33 грн.

Листом від 21.12.12р. № 9259/02-14 управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська повідомило, що згідно наданого Відповідачем звіту за серпень 2012 року ПП «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) заборгованість по заробітній платі відсутня.

Керівнику Відповідача 01.02.2013 р. направлено лист-вимогу № 02-24-212-14 про наявність заборгованості по страховим внескам та обов'якове погашення недоїмки в розмірі 436,65 грн.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ст. 21 Закону України №2240-ІІІ (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №2240-ІІІ страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до п.5.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП № 16 від 26.06.2001р. не сплачені в строк страхові платежі стягуються в доход Фонду зі страхувальника, згідно з Порядком надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001р. №1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001р. (яка діяла на час виникнення заборгованості) закріплено, що суми донарахованих платежів, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2240-ІІІ, які не перераховані на рахунок Фонду у визначений строк, вважаються недоїмкою.

Пунктом 9.1 вказаної Інструкції передбачено, що спори, які виникають з правовідносин за базовим Законом №2240-ІІІ та цією Інструкцією, вирішуються органами Фонду та в судовому порядку.

Згідно до ч. 7 п. 5.5 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати і працездатності із змінами і доповненнями, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.06.2001 № 9 інтереси страховика в судових та інших органах представляє виконавча дирекція обласного відділення Фонду.

Відповідно до абз. 5 ч. 7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином в зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум страхових внесків у встановлені законодавством терміни, у нього виникла прострочена заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 436,65 грн.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до приватного підприємства «Міськінформбюро» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Міськінформбюро» (код ЄДРПОУ 33611209) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму недоїмки по сплаті страхових внесків в розмірі 436 (чотириста тридцять шість) гривень 65 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя В.С. Парненко