Постанова

від 29.05.2013 по справі 825/1823/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1823/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргагробуд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргагробуд" (далі-відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2012 рік у сумі 9318,18 грн. та пені в розмірі 53,94 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не проінформував у порядку встановленому законодавством центр зайнятості, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, що стало підставою звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ним вживались відповідні заходи щодо працевлаштування інвалідів, однак останні відмовлялись від запропонованої роботи. Крім того зазначив, що на підприємстві у 2012 році працювали два інваліди: ОСОБА_1- 2 місяці, ОСОБА_2 - 3 місяці. За таких обставин вважає позов безпідставним.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Згідно звіту про зайнятись і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (форма № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 11 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників в 2012 році складав 205 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2012 році 18636,36 грн., сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів - 9318,18 грн. (а.с.4).

Згідно списку працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2012 році, у відповідача працювали два інваліди: ОСОБА_1 - 2 місяці, ОСОБА_2 - 3 місяці (а.с.14).

Дані спірні правовідносини регулюються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», також встановлено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», зокрема, передбачено, що підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Постановою Національного банку України від 21.03.2012 року № 102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 23.03.2012 року встановлена облікова ставка у розмірі 7,5 відсотків річних за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Частиною 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Аналогічні положення викладені в Інструкції щодо заповнення форми звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, відповідно до якої підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем для працевлаштування.

З аналізу наведених положень випливає, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Як вбачається з інформації Чернігівського міського центру зайнятості від 04.04.2013 року № 07/1642, ТОВ «Оргагробуд» протягом 2012 року подавало звіти про наявність вільних робочих місць (вакансій) за формою 3-ПН стосовно вакантних місць для працевлаштування інвалідів лише 21.06.2012 року та 16.10.2012 року і без зазначення вакансії в рахунок нормативу робочих місць для інвалідів (а.с.5).

Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1-го робочого місця, щомісяця не звітував перед центром зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не вжив усіх залежних від нього засобів для недопущення господарського правопорушення, а отже повинен нести відповідальність за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні також просив врахувати ті обставини, що на підприємстві у 2012 році працювало 2 інваліди, але не повних рік, а тому зменшити розмір адміністративно-господарської санкції.

Позивач у даних правовідносинах керується насамперед Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Однак, вказаним законом не передбачено повноважень Фонду щодо зменшення санкцій за таких обставин.

Оскільки відповідачем адміністративно-господарські санкції у визначений строк сплачено не було, йому, у відповідності до вимог чинного законодавства, позивачем нараховано пеню в розмірі 53,94 грн.

Отже, заборгованість відповідача складає: 9318,18 грн. за основним платежем та 53,94грн. пені.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів про виконання ним в повному обсязі вимог закону про щомісячне подання даних про наявність на підприємстві вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, в зв'язку з чим державна служба зайнятості не мала можливості своєчасно направляти інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача, накладення на відповідача адміністративно-господарської санкції є правомірним.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргагробуд" (р/р 2600700016170 в ЧФ Укрексімбанк, МФО 353649, код 34654133) до державного бюджету (р/р 31211230700002 в ГУДК України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) адміністративно-господарських санкцій в сумі 9318 (дев'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 00 коп. та пені в сумі 53 (п'ятдесят три) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко