Постанова

від 28.05.2013 по справі 916/317/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 916/317/13-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Головей В.М.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „УКРАГРОЮГ"

на рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р.

по справі №916/317/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ"

до Приватного підприємства „УКРАГРОЮГ"

про стягнення 10 144,50 грн.

В судовому засіданні 28.05.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" (далі - ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „УКРАГРОЮГ" (далі - ПП „УКРАГРОЮГ", відповідач) про стягнення 10 144,50 грн. з яких: основна сума боргу в розмірі 9112,00 грн., пеня - 860, 43 грн. та 3% річних в розмірі 172, 07 грн.

Позов мотивований тим, що позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором поставки № 140512/6 від 14.05.2012р. , а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 14 412, 00 грн. Зазначена поставка підтверджується відповідними товаросупровідними документами, копії яких наявні в матеріалах справи. Але, відповідач розрахувався частково за поставлений товар. Отже, заборгованість відповідача становить 10 144,50 грн. з яких: основна сума боргу в розмірі 9112,00 грн., пеня - 860, 43 грн. та 3% річних в розмірі 172, 07 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з ПП „УКРАГРОЮГ" на користь ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" заборгованість в сумі 9 112, 00 грн., 3 % річних в сумі 172,07 грн., пеню в розмірі 745, 15 грн., судовий збір у сумі 1700,95 грн.

Рішення вмотивовано з посиланням на ст. ст. 525, 526, 530, 549, 625, 712 ЦК України та ст. 232 ГК України. Місцевий суд вважає, що наявними матеріалами справи підтверджується порушення умов договору поставки № 140512/6 від 14.05.2012р., а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 10 144,50 грн. вважає обґрунтованим.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ПП „УКРАГРОЮГ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення з урахуванням всіх обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, яким у повному задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає, що судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме не враховано факту неузгодження асортименту та ціни товару, у зв'язку з чим ПП „УКРАГРОЮГ" не сплатило за товар у повному обсязі. Рішення не підписано суддею, на розгляді якого перебувала справа. Прийняте рішення зобов'язує відповідача здійснити оплату за товар в розмірі більшому ніж підлягає сплаті, за цінами - які є вищими за ринкові та неузгоджений асортимент.

Крім цього, скаржник зазначив, що справа була розглянута за його відсутності, у зв'язку з чим, він не мав можливості висловити свою думку з приводу пред'явлених вимог та скористатись законними правами щодо захисту своїх прав та інтересів.

ПП „УКРАГРОЮГ" та ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.04.2013р., проте позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки не повідомили та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2012р. між ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" (постачальник) та ПП „УКРАГРОЮГ" (покупець) був укладений договір поставки № 140512/6 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, постачальник зобов'язується передати у власність покупця запасні частини та інші деталі (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його загальну вартість на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 асортимент, кількість та ціни на товар узгоджуються сторонами додатково, що підтверджується виписаними постачальником рахунками та вказується в накладних в кожну окрему партію товару (під партією товару розуміється товар, об'єднаний одним рахунком та накладною), які є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" поставило відповідачу товар на загальну суму 14 412,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, а саме: № 104 від 14.05.2012р. на суму 5362,00 грн., № 284 від 24.05.2012р. на суму 3600, 00 грн., № 75 від 06.06.2012р. на суму 544,00 грн., № 139 від 11.06.2012р. на суму 404,00 грн., № 253 від 15.06.2012р. на суму 2630,00 грн., № 149 від 09.07.2012р. на суму 1360,00 грн., № 150 від 09.07.2012р.

Умови договору ПП „УКРАГРОЮГ" виконані не були, що і стало підставою для звернення з вимогою ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" від 03.09.2012р. вих. №104 до ПП „УКРАГРОЮГ" здійснити остаточний розрахунок. У випадку не виконання вимог позивач змушений буде звернутись до суду за захистом своїх прав, при цьому додатково вимагати сплатити штрафні санкції.

Дану вимогу відповідач отримав 11.09.2012р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, залишив без відповіді.

Відповідно до платіжних доручень, що наявні в матеріалах справи, відповідач сплатив позивачу за поставлений товар 5300,00 грн. : № 2819 від 30.05.2012р. на суму 1300, 00 грн., № 2908 від 02.07.2012р. на суму 2000,00 грн., № 3080 від 13.09.2012 р. на суму 1000,00 грн., № 3105 від 18.09.2012р. на суму 1000,00 грн. Отже, загальна сума заборгованості склала 9 112, 00 грн. ( 14 412,00 грн. - 5300,00 грн.).

Відповідно д п. п. 4.2.1; 5.5; 8.3 договору, Оплата за кожну окрему партію товару здійснюється покупцем протягом 5 робочих днів з моменту отримання товару на підставі накладної. Право власності на відповідну партію товару і ризик його випадкової загибелі переходять до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін документа (накладної), що підтверджує фактичне передання товару від постачальника до покупця. За затримку оплати чи прийняття товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день затримки оплати чи прийняття відповідної партії товару.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно стягнув з ПП „УКРАГРОЮГ" на користь ТОВ „ЗАХІД АГРОПОСТАЧ" пеню у розмірі 745, 15 грн., розраховану відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996 р.), обчислену від суми простроченого платежу, та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня, що відповідає вимогам ст. 549, ч.2 ст.551 ЦК України, ч.6 ст. 232 ГК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір суми 3 % річних становить 172,07 грн. З даною сумою погоджується судова колегія, оскільки перевіривши арифметичний розрахунок позивача 3% річних, суми співпали.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Доводи апелянта, що справа розглянута за відсутністю відповідача, оскільки його не було повідомлено належним чином про час та місце засідання суду спростовується матеріалами справи з яких вбачається, що відповідач був своєчасно повідомлений судом про час та місце слухання справи, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи, відправлених йому рекомендаційною кореспонденцією, а також повідомлення про вручення поштового відправлення від 06.02.2013р., 07.03.2013р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст.87 ГПК України. У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України. Місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.04.2013р. за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

З урахування наведеного та згідно з ст.ст. 526, 530, 554, 712 ЦК України, судова колегія вважає висновки місцевого суду правомірними.

Наведені скаржником у апеляційній скарзі та поясненнях доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2013р. по справі №916/317/13-г залишити без змін , апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.05.2013 року.

Головуючий суддя Головей В.М.

Судді Мирошниченко М.А.

Шевченко В.В.