Постанова

від 21.05.2013 по справі 812/3978/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2013 року Справа № 812/3978/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Широкої К.Ю.,

при секретарі судового засідання Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганської міської дитячої лікарня №2 до Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська про скасування рішень від 11.02.2013 №108 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська про скасування рішень від 11.02.2013 №108 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Позивач зазначає, що вказане рішення незаконне, тому що Луганська міська дитяча лікарня №2 є бюджетною установою і повністю фінансується з міського бюджету. Платежі по заробітній платі проводяться негайно після отримання фінансування з органів місцевого влади, тобто після зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок лікарні. Несвоєчасне перерахування страхових внесків до відповідача відбулось внаслідок несвоєчасного фінансування лікарні з місцевого бюджету міста Луганська для оплати заробітної плати і нарахувань не неї. Оскільки у Луганської міської дитячої лікарня №2 власних коштів для перерахування даного податку немає і самостійно не мав можливості не допустити заборгованості, то і вини в діях не має.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що в кошторисі на 2013 рік за цим призначенням видаткові кошти не планувались та не затверджувались, Луганської міської дитячої лікарня №2 не має можливості взяти фінансові зобов'язання на погашення нарахованих штрафних санкцій.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення проти позовної заяви у яких проси суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог повністю (а.с.31-32).

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464, яким внесено зміни до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В той же час, відповідно до п.7 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Судом встановлено, що Луганська міська дитяча лікарня №2 (код ЄДРПОУ 01986411) є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, що підтверджується статутом (а.с.14-22).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська №108 від 11.02.2013 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну (несвоєчасно перерахування) єдиного внеску до Луганської міської дитячої лікарня №2 застосовано штрафні санкцій у сумі 6318,04 грн. та нарахована пеня -148,85 грн. за період з 20 березня 2004 року до23 червня 2006 року. (а.с. 11).

25 лютого .2013 позивач оскаржив рішення Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська №108 від 11.02.2013 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішенням ГУПФУ в Луганській області №1869/09-10 від 14.03.2013 залишено без змін рішення Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська №108 від 11.02.2013, а скаргу позивача без задоволення (а.с.8-9).

Не погодившись із рішенням ГУПФУ в Луганській області №1869/09-10 від 14.03.2013 позивачем подано скаргу до Пенсійного фонду України.

Рішенням ПФУ № 9498/09-10 від 12.04.2013 скаргу Луганської міської дитячої лікарні №2 на рішення Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська №108 від 11.02.2013 -залишено без задоволення (а.с.5-6).

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ст.ст.14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до ч. 6 ст.18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавством не про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не передбачено пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення щодо їх сплати.

Таким чином, посилання позивача на не можливість сплати єдиного внеску через те, що кошторисом доходів на 2013 рік не передбачено та не затверджено фінансові зобов'язання на погашення нарахованих штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими, оскільки, частиною п. 12 ст. 20 Закону України № 1058 передбачено, що Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З вищевикладеного вбачається, що для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій достатньо даних картки особового рахунку платника страхових внесків.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України правомірно винесло рішення №108 від 11.02.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Луганської міської дитячої лікарня №2 до Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська документально та нормативно не обґрунтовані та є такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову - відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Луганської міської дитячої лікарня №2 до Управління пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська про скасування рішень від 11.02.2013 №108 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка