Постанова

від 29.05.2013 по справі 825/1879/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року Справа № 825/1879/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Лазоренко В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області

до селянського (фермерського) господарства "Венера"

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області (далі - ДПІ у Ріпкинському районі) до селянського (фермерського) господарства "Венера" (далі - СФГ "Венера"), в якій позивач просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 128625,56 грн., а саме по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43890,00 грн. та по податку на додану вартість в сумі 84735,56 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі (Вх. № 10312 від 29.05.2013).

Відповідач також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі (Вх. № 10314 від 29.05.2013).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2001 Ріпкинською райдержадміністрацією було здійснено державну реєстрацію СФГ "Венера" (код 30904262), відомості про підприємство внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1521041, а. с. 7-8) і взято на облік до ДПІ у Ріпкинському районі як платника податків 31.01.2001 за № 366 (довідка про взяття на облік платника податків від 04.12.2011 № 188, а. с. 9).

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15251041 основним видом діяльності СФГ "Венера" є (за КВЕД): 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Так, відповідно до п. 109.2 ст. 109 Кодексу вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (довідка від 22.04.2013 № 36, а. с. 10) відповідач має податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43890,00 грн. та по податку на додану вартість в сумі 84735,56 грн., що підтверджується:

податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2012 № 0000082330, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 84735,56 грн. (у т.ч. за основним платежем - 67788,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16947,11 грн.), яке було вручено відповідачу - 16.03.2012 (а. с. - 11);

податковим повідомленням-рішенням від 16.03.2012 № 0000102330, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 43890,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 43890,00 грн.), яке було вручено відповідачу - 16.03.2012 (а. с. - 12).

Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта перевірки від 03.03.2012 № 1/22-101/30904262, яким встановлено порушення:

- ст. 4, п. 11.2 та 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 135 137, 138, пп. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року СФГ «Венера» занижено суму податку на прибуток до сплати в бюджет на суму 43890 грн., в т.ч. за 2 квартал - на 2468 грн., за 2-3 квартали - на суму 23139 грн. та за 2-4 квартали - на суму 43890 грн.;

- п.180.1 ст.180, п.183.1. п.183.2, 183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 67788,45 грн., в т.ч. у серпні 2011 року - в сумі 26417,9 грн., у вересні 2011 року - в сумі 2200,5 грн., у жовтні 2011 року - в сумі 16267,98 грн., у листопаді 2011 року - в сумі 6889,84 грн. та у грудні 2011 року - в сумі 16012,23 грн.

Так, п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем оскаржено зазначені вище податкові повідомлення - рішення до суду. Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року по справі 2а/2570/2541/2012 апеляційну скаргу СФГ "Венера" залишено без задоволення, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.10.2012, якою у задоволенні позову СФГ "Венера" відмовлено - без змін (а. с. 54 - 55).

Отже, оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення, були оскаржені у судовому порядку і є рішення суду у справі № 2а/2570/2541/2012, що набрало законної сили, то воно в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України має преюдиціальне значення, оскільки згідно даної статті, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

Як встановлено вище, сума податкових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств та по податку на додану вартість відповідачем сплачена не була. При цьому, п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А тому, відповідно до вимоги п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 05.03.2013 № 2 у розмірі 128625,56 грн. (а. с. 53). Вказана вимоги була отримана відповідачем, а отже податкові зобов'язання є узгодженими.

При цьому, суд зазначає, що існуючий податковий борг відповідача на момент звернення до суду не погашався в повному обсязі, а отже відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вищевказана податкова вимога не є відкликаною та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України та встановлено преюдиційність рішення суду у справі № 2а/2570/2541/2012, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 43890,00 грн. та по податку на додану вартість в сумі 84735,56 грн., такими, що підтверджені належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Венера" (вул. Щорса, 57, с. Убіжичі, Ріпкинський р-н, Чернігівська обл., 15062, код 30904262) з рахунків у банках податковий борг у сумі 128625,56 грн. (сто двадцять вісім тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 56 коп.) та перерахувати:

- у сумі 43890,00 грн. (сорок три тисячі вісімсот дев'яносто гривень 00 коп.) по податку на прибуток приватних підприємств на користь Державного бюджету Ріпкинського району р/р 31116002700421 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, код 38046020, МФО 853592;

- у сумі 84735,56 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 56 коп.) по податку на додану вартість на користь Державного бюджету Ріпкинського району р/р 3111102900421 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, код 38046020, МФО 853592 .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.О.Скалозуб