Рішення

від 20.05.2013 по справі 913/849/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2013 року Справа № 913/849/13

Провадження №16/913/849/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісгруп", м. Антрацит Луганської області

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного підприємства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Антрацитівська дорожня експлуатаційна дільниця", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 102 151 грн. 92 коп.,

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Маценко О.В.,

за участю:

від позивача: Яремчук В.В.; дов. від 16.05.13;

від відповідача: Крупнік О.М., довіреність № 27юр від 02.01.2013;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 99000 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 3254 грн. 01 коп. на підставі договору купівлі-продажу від 01.02.2012 № 16/СГ-0029.

Відповідач відзивом від 18.04.2013 №1-12-1/621 на позовну заяву з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав:

- договір від купівлі-продажу від 01.02.2012 № 16/СГ-0029 відповідач вважає неукладеним, оскільки не досягнуто згоди з усіх істотних умов;

- строк для оплати за договором не настав, оскільки позивачем не надавались рахунки на оплату та документи про якість товару.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу за видатковою накладною № СГ - 0000091 від 21.02.2012 в даній справі та в справі № 913/850/13, яка знаходиться в провадженні господарського суду Луганської області.

Представник позивача надав до справи клопотання від 23.04.13, яким уточнив позовні вимоги, і просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 99000грн. та 3% річних в сумі 3151,92грн., зменшивши ціну позову.

Таким чином, предметом спору по справі є : стягнення боргу за договором купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029 в сумі 99000грн. та 3% річних в сумі 3151,92грн. за несвоєчасне виконання грошового обов'язку по оплаті товару.

Листом від 14.04.13 позивач надає до справи пояснення, в якому надає оцінку своїм доказам по справі як належним та допустимим і просить суд задовольнити вимоги повністю.

У судовому засіданні 14.05.13 було оголошено перерву до 20.05.13 в порядку ст.77 ГПК України для надання позивачем та огляду оригіналів документів.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029, на підставі якого продавець (позивач) зобов'язується передати згідно з умовами даного договору продавцеві (відповідачу) товар - бензин та дизельне пальне - за ціною, у кількості, по відповідній якості та в асортименті за домовленістю сторін договору, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених даним договором - протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення рахунків.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам правового інституту купівлі-продажу (ст.ст.655,693 ЦК України).

Позивач звернувся з даним позовом до суду, вказуючи про порушення відповідачем вимог закону і умов укладеного договору у зв'язку з несплатою поставленого товару у повному обсязі, і просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар в сумі 990000грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по договору, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3151,92грн. Розрахунок річних виконано:

- за період з 01.02.12 по 07.03.13 за несвоєчасну оплату поставки на суму 34983грн., яка оформлена видатковою накладною від 01.02.12 №СГ-0000091 на суму 34983грн. Річні за даною поставкою дорівнюють 1152,71грн.;

- за період з 21.02.12 по 07.03.13 за несвоєчасну оплату поставки на суму 64017грн., оформленої видатковою накладною від 21.02.12 №СГ=0000091 на суму 64017грн. Річні за даною поставкою дорівнюють 1999,21грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 75810,19грн., а відповідач отримав продукцію за вказаним договором, що підтверджено видатковою накладною від 15.02.2012 №СГ-0000072 на суму 75810,19грн. Даний документ має посилання на договір купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029, укладений сторонами по справі. Також, на оплату даної поставки продукції позивач пред'явив відповідачеві рахунок фактуру від 15.02.12 на суму 75810,19грн., який відповідач отримав 15.02.12.

Документи, якими позивач намагається підтвердити борг на суму 23189,81грн. (99000-75810,19=23189,81),не мають відношення до поставки товару за вказаним договором, але позивач стверджує про борг в сумі 99000грн. і просить позов в цій частині задовольнити.

Відповідач відзивом від 18.04.13 №1-12-1/621 проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029 є неукладеним, не містить строку виконання обов'язку по оплаті товару, видаткові накладні не мають посилання на вказаний договір. Також, відповідач у відзиві вказує про не дотриманість позивачем приписів закону щодо якості товару.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029с, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов'язань по сплаті вартості поставленої продукції. Умови пункту 2.2 зобов'язують покупця (відповідача) сплатити вартість отриманого товару протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення рахунку на оплату.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 75810,19грн., пред'явив рахунок на оплату від 15.02.12 на вказану суму і відповідач його отримав 15.02.12, але не отримав оплату. Дані факти належним чином - в порядку ст.ст.33,34 ГПК України - довів суду позивач. За таких підстав, позивач, у відповідності до умов договору та вимог закону, має право на стягнення боргу з відповідача в сумі 75810,19грн.

Приписи ст.ст.655-693 ЦК України зобов'язують відповідача виконати обов'язок по оплаті поставленої продукції у відповідності до вимог закону та умов договору. За таких підстав з відповідача слід стягнути борг в сумі 75810,19грн.

Вимоги позивача в решті суми основної заборгованості 23189,81грн. (99000-75810,19=23189,81) є безпідставними. Документи, надані позивачем до матеріалів справи, не підтверджують у встановленому законом порядку (ст.ст.33,34 ГПК України) поставку товару за вказаним договором.

Додана до справи видаткова накладна від 21.02.12 №0000091 на суму 133983,50грн. видана на підставі договору від 16.02.12 №20/СГ-0035, який не є підставою даного позову, в матеріалах справи відсутній і посилань на цей договір позов не містить.

Посилання представника позивача (в додаткових поясненнях до позову) на часткову оплату видаткової накладної від 21.02.12 №0000091 на суму 133983,50грн. не підтверджені доказами.

Отже, позивач необґрунтовано та безпідставно заявив до стягнення борг в сумі 99000грн., тоді як відповідач заборгував позивачеві 75810,19грн.

Доводи відповідача про неукладеність договору купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029 спростовуються фактом виконання сторонами умов цього договору: позивач продав товар, а відповідач його отримав. Відсутність оплати за отриманий товар не є підставою для того, щоб вважати договір неукладеним. Договір містить всі суттєві умови, які передбачає закон для право чинів купівлі-продажу і, як вказано вище за текстом рішення, договір купівлі-продажу від 01.02.12 №16/СГ-0029, укладений сторонами по справі, є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам правового інституту купівлі-продажу (ст.ст.655,693 ЦК України). Строк оплати в договорі встановлено пунктом 2.2 - протягом 3 банківських днів з дня пред'явлення рахунків.

Посилання відповідача в своєму відзиві на недотримання позивачем приписів Інструкції П-7 не мають відношення до суті спору, оскільки договір не містить посилань на дану норму права, як і не містить особливих умов по поставці товару. Тому інформацію, викладену відповідачем в п.2.2 відзиву (а.с.64), суд не приймає до уваги.

Вимоги про стягнення 3% річних слід задовольнити частково на підставі ст.625 ЦК України, виходячи з суму боргу у розмірі 75810,19грн. за період з 19.02.12 по 07.03.13. Так до задоволення підлягає сума 3% річних у розмірі 2374,85грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Повернути позивачеві надмірно сплачене державне мито в сумі 2,04грн. з державного бюджету України на підставі даного рішення, скріпленого гербовою печаткою суду.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,232 ГК України, ст.ст.625,629,655-693 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 83,84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного підприємства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Антрацитівська дорожня експлуатаційна дільниця", м. Антрацит Луганської області, вулиця «Лінія залізниці», буд. 9, ід. Код 31995774 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісгруп", м. Антрацит Луганської області, вул.. ім.. Корчагіна, 74, ід. Код 23265362 суму боргу у розмірі 75810,19грн., 3% річних в сумі 2374,85грн., витрати на судовий збір в сумі 1563,10грн. Видати наказ.

3. В решті вимог відмовити.

4. Повернути позивачеві надмірно сплачене державне мито в сумі 2,04грн. з державного бюджету України на підставі даного рішення, скріпленого гербовою печаткою суду.

Рішення підписане 27.05.13

Суддя Р. Шеліхіна