Постанова

від 21.05.2013 по справі 809/1199/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 809/1199/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Ковтун Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Станьківської сільської виборчої комісії Калуського району Івано-Франківської області про стягнення податкового боргу в сумі 850,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби звернулась в суд з адміністративним позовом до сільської територіальної виборчої комісії Станьківської сільської ради по виборах депутатів сільської ради та сільського голови про стягнення заборгованості в сумі 850,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 850,00 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення № 0000801501 від 14.02.2012 року за неподання податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами і організаціями.

Відповідно до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, за згодою позивача, суд допустив заміну первинного відповідача належним відповідачем - Станьківською сільською виборчою комісією Калуського району Івано-Франківської області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Станьківська сільська виборча комісія Калуського району Івано-Франківської області 08.02.2006 року зареєстрована Калуською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.19-20) та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії та Податковим кодексом України.

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" та підпунктом 9.1.1. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

У відповідності до статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пункту 15.1. статті 15, підпункту 133.1.4. пункту 133.1. статті 133 Податкового кодексу України відповідач являється платником податку на прибуток підприємств.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Приписами підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 згаданого Закону визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно до пункту "б" підпункту 4.1.4 статті 4 коментованого Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Аналогічна правова норма відображена у підпункті 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 та пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.

На виконання підпункту 7.11.12. пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Державною податковою адміністрацією України наказом № 233 від 11.07.1997 року затверджено Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями.

Згідно пункту 1.3 Порядку, податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (далі по тексту - звіт) складається за формою, що додається, і подається неприбутковою установою за кожний звітний період.

Пунктом 4.1 Порядку визначено, що, звіт подається неприбутковою установою до податкового органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Аналогічні правові норми після 01.04.2011 року врегульовані наказом Державної податкової адміністрації України № 56 від 31.01.2011 року "Про затвердження форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організації".

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків також у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно підпункту 17.1.1. пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі неоскарження платником податків рішення податкового органу за наслідками самостійного визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

За приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 154.6 статті 154 цього Кодексу, подають органам державної податкової служби декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами підпунктів 49.18.2.-49.18.3. пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно пункту 152.9. статті 159 Податкового кодексу України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Відповідно до підпункту 152.9.1. пункту 152.9. статті 159 Податкового кодексу України звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно приписів пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності податку на прибуток за № 269/1501/34159986 від 13.02.2012 року (а.с.9), яким встановлено неподання відповідачем податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 9 місяців 2010 року, 2010 рік, І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року, ІІ-ІІІ квартал 2011 року, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" за № 0000801501 від 14.02.2012 року, яким Станьківській сільській виборчій комісії Калуського району Івано-Франківської області збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, що належить до комунальної власності Станьківської сільської ради за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 850,00 грн. (а.с.11). Вказане податкове повідомлення-рішення 18.02.2012 року отримане Станьківською сільською виборчою комісією Калуського району Івано-Франківської області, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12).

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкового зобов'язання визначеного зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 850,00 грн. є узгодженою.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області надсилалися відповідачу перша податкова вимога форми "Ю1" за № 1/458 від 26.11.2008 року та друга податкова вимога форми "Ю2" за № 2/513 від 29.12.2008 року (а.с.13), які надсилалися відповідачу згідно реєстрів від 27.11.2008 року та від 29.12.2008 року відповідно (а.с.26-27). На час розгляду справи вищезазначені податкові вимоги є не оскаржені та є невідкликаними.

Згідно пунктів 1.2, 1.3 статті 1 зазначеного Закону, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума боргу відповідача з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 850,00 грн. є узгодженою та несплаченою, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується листом від 10.04.2013 року за № 1829/10/190 (а.с.8), податковим повідомленням-рішенням № 0000801501 від 14.02.2012 року (а.с.11), першою податковою вимогою форми "Ю1" за № 1/458 від 26.11.2008 року та другою податковою вимогою форми "Ю2" за № 2/513 від 29.12.2008 року (а.с.13), а також зворотнім боком облікових карток платника, які містяться в матеріалах справи (а.с.21-25).

Доказів, які б свідчили про погашення зазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг з податку на прибуток підприємств у сумі 850,00 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Станьківської сільської виборчої комісії Калуського району Івано-Франківської області податкового боргу в сумі 850,00 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Станьківської сільської виборчої комісії Калуського району Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 34159986) в дохід бюджету податковий борг в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують Станьківську сільську виборчу комісію Калуського району Івано-Франківської області та за рахунок готівки, що їй належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 24.05.2013 року.