Рішення

від 21.05.2013 по справі 922/1114/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р.Справа № 922/1114/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (м. Київ) до Приватного підприємства Науково-виробничого та проектного центру "Титан" (м. Харків) про стягнення 149002,10 грн. за участю представників сторін:

позивача - Коцупатрий О.М. (довіреність №121-1 від 10.04.13 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства Науково-виробничого та проектного центру "Титан" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на виконання проектних робіт №11-16/03 від 10.11.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 149002,10 грн., з яких 118440,00 грн. - сума боргу; 30562,10 грн. - сума неустойки за порушення виконання умов договору на виконання проектних робіт №11-16/03 від 10.11.11 р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2013 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2013 р. о 11:30.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 01.04.2013 р. та 15.04.2013 р. розгляд справи відкладався.

21.05.2013 р. за вх. №18222 до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, а саме представник вказав, що предметом даної позовної заяви є стягнення 30% авансового платежу (боргу) та неустойки, замість стягнення збитків та неустойки, як вказано в шапці позову.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013 р. підтримав позов у повному обсязі з урахуванням письмових пояснень (вх. №18222 від 21.05.2013 р.).

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2013 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 21.03.2013 р., ухвали суду про відкладення розгляду справи від 01.04.2013 р. та від 15.04.2013 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем інформації з сайту irc.gov.ua з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінченням терміну зберігання та адресат вибув.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10.11.11 р. між ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (замовник) та ПП Науково-виробничий та проектний центр "Титан" (виконавець) було укладено договір на виконання проектних робіт №11-16/03.

Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець бере на себе зобов"язання своїми засобами за рахунок замовника виконати зазначені в пункті 1.2. договору роботи, а замовник зобов"язується прийняти результат таких робіт (проектну та технічну документацію) і сплатити виконавцеві вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 1.2 договору, об"єкт проектних робіт: 1.2.1. розробка проектної та кошторисної документації: Стадія робочий проект: "Реконструкція зернового току для приймання, обробки та зберігання зернових культур в селищі Бахмач-2 Бахмацького району Чернігівської області".

Проект поділяється на кілька виробничих одиниць: 1-ша - технічне переоснащення зернового відділення;

2-га - облаштування комбікормового відділення;

3-тя - облаштування відділення обробки насіння соняшнику.

Кожна виробнича одиниця виконується самостійним проектом згідно відповідного завдання на проектування.

Відповідно до п. 1.2.2 договору, робота по кожній виробничій одиниці виконується в кілька етапів: Перший етап - підготовка опитувальних листів для збору вихідних даних і підготовка необхідних креслень і матеріалів для отримання містобудівних умов і обмежень.

Другий етап - виконання робочого проекту по розділах.

Відповідно до п. 1.2.3 договору, наукові, технічні, економічні та інші вимоги до продукції, які є предметом договору: робота видається замовнику у вигляді альбомів креслень по кожній виробничій одиниці: загальна пояснювальна записка (ПЗ), проект організації будівництва (ПОБ), генеральний план ділянки заміни обладнання і будівництва (ГП), архітектурно-будівельні рішення (АБ) в складі: АС - архітектурно-будівельні, КЗ - конструкції залізобетонні і КМ - конструкції металеві (без креслень: "конструкції залізобетонних виробів" (КЗВ), "будівельні конструкції заводського виготовлення" та "конструкції металеві деталіровочні" (КМД)); технологічні рішення (ТХ) (без креслень "конструкції технологічні деталіровочні" (ТХД)); санітарно-технічні рішення в обсязі внутрімайданчикових інженерних мереж (водогін, каналізація) і внутрішніх інженерних мереж будівель і споруд; електротехнічні рішення (ЕТ) в обсязі рішень по електропостачанню - внутрішньо майданчикові питаюча та розподільча мережі 0,4 кВ, блокіровка електроприводів технологічного обладнання, що встановлюється та освітлення проектуємого обладнання; кошторисна документація - зведений кошторис, локальні, об"єктні, ресурсні кошториси по вказаним робочим кресленням.

Судом встановлено, що згідно п. 2.1.1 вказаного договору замовник надіслав поштою виконавцю вихідні дані та сплатив виконавцю 118440,00 грн. авансу, що підтверджується платіжним дорученням №118988 від 10.11.11 р.

Відповідно до п.2.3.1 та п.3.4. договору виконавець взяв на себе зобов"язання почати виконання робіт на наступний день, після отримання необхідних вихідних даних та авансу, виконати весь об"єм робіт протягом 4 місяців з моменту їх початку і по закінченню строків відведених на виконання етапу робіт, надіслати замовнику один примірник проектної документації разом з актом приймання-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що виконавець (відповідач) мав розпочати виконання робіт з 11.11.11 р. та закінчити їх виконання 10.03.12 р., але як вбачається з матеріалів справи станом на 29.12.12 р. виконавець свої зобов"язання за договором не виконав.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України позивачем була надіслана відповідачу претензію вих. № 0003 від 04.01.13 р. про сплату боргу та неустойки, а також повідомлення про розірвання договору на виконання проектних робіт від 10.11.11 р. №11-16/03 в односторонньому порядку вих. № 0004 від 04.01.13 р., які залишились без відповіді.

Відповідно до п. 7.8 договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи замовника, шляхом направлення письмового повідомлення про розірвання за 10 днів до дати розірвання, в наступних випадках: виконавець невиправдано зупинив виконання робіт, проти виконавця порушено справу про банкрутство, виконавець порушує строки виконання робіт (в т.ч. етапу робіт) більш як на 15 календарних днів.

Договір вважатиметься розірваним на 10 день з моменту отримання (або відмови в отриманні) відповідного письмового повідомлення виконавцем. При цьому, замовник має право вимагати повернення сплачених коштів та відшкодування завданих збитків.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми основного боргу в сумі 118440,00 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем зроблений розрахунок неустойки в розмірі 30562,10 грн. Оскільки надані розрахунки не відповідають вимогам чинного законодавства, тому нарахована сума неустойки за порушення виконання умов договору на виконання проектних робіт №11-16/03 від 10.11.11 р. підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 29351,11 грн. В іншій частині стягнення неустойки слід відмовити.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2955,83 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 887 ЦК України, ст. 193, 317 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Науково-виробничого та проектного центру "Титан" (61020, м. Харків, Комсомольське шосе, 92; код ЄДРПОУ 32745600; р/р №26007052297689 у відділенні №2 Харківського ГРУ Приватбанка м. Харків; МФО 351533; ІПН 327456020352; св. платника ПДВ №29464575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Агродім" (03138, м. Київ, Голосіївський р-н., вул. Сумська, буд. 3; код ЄДРПОУ 32659577; ІПН 326595726507; Свідоцтво №100263415; п/р 26004300266457 в ТВБВ №10026/0533 філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк", МФО 322669) суму боргу в розмірі 118440,00 грн., сума неустойки за порушення виконання умов договору на виконання проектних робіт №11-16/03 від 10.11.11 р. в розмірі 29351,11 грн. та судовий збір в сумі 2955,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 1210,99 грн. в позові відмовити.

Повне рішення складено 27.05.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.