Постанова

від 21.05.2013 по справі 10/5007/1169/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Справа № 10/5007/1169/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької М. Данилової за участю представників: прокуратуриТомчук М.О. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачівБалан В.В. - довіреність від 25.05.2012 р.; Єрмощук О.В. - довіреність від 20.05.2012 р.; Маковій О.Є. - довіреність від 20.05.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги - Першого заступника прокурора Рівненської області - Заступника прокурора Житомирської області на постановувід 12.03.2013 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 10/5007/1169/12 господарського суду Житомирської області за позовомПрокурора Житомирського району в інтересах держави в особі: - Державного підприємства "Житомирське лісове господарство"; - Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області; - Житомирської обласної державної адміністрації до - Житомирської районної державної адміністрації; - Управління Держземагентства в Житомирському районі; - Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест" провизнання недійсним розпорядження голови Житомирської РДА № 680 від 17.12.2004р., визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005р. та звільнення земельної ділянки В С Т А Н О В И В :

Прокурор Житомирського району в інтересах держави в особі: ДП "Житомирське лісове господарство", Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до: Житомирської районної державної адміністрації, Управління Держземагентства в Житомирському районі, Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та ТОВ "Домінвест" (з урахуванням заяви від 12.11.2012 р. № 4 том 1 а.с. 90, яка прийнята судом ухвалою від 12.11.2012 р.), на підставі приписів статей 19, 20, 55, 57, 116, 118, 123, 149, 152 Земельного кодексу України, норми Лісового кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" про:

- визнання недійсним розпорядження Житомирської райдержадміністрації № 680 від 17.12.2004 р.;

- визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Житомирською райдержадміністрацією та ТОВ "Домінвест" 20.09.2005 р.;

- визнання недійсною державної реєстрації договору оренди землі;

- звільнення земельної ділянки площею 1,4 га, переданої ТОВ "Домінвест" за договором оренди.

Державна інспекція сільського господарства у Житомирській області підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити вказуючи на винесення спірного розпорядження № 680 від 17.12.2004 р. в порушення норм діючого законодавства, зокрема, Земельного кодексу України.

ТОВ "Домінвест" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні посилаючись на пропуск прокурором строку позовної давності, оскільки в січні 2009 році Житомирською природоохоронною прокуратурою за результатами перевірки Житомирської райдержадміністрації вносився протест на розпорядження № 680 від 17.12.2004 р., що є предметом спору у даній справі, який був відхилений за безпідставністю, що свідчить про обізнаність органів прокуратури із оскаржуваним розпорядженням і, як наслідок, в силу частини 4 статті 264 Цивільного кодексу України є підставою для відмови у позові.

Відповідач зазначав про те, що прокурором при поданні позову не обґрунтовано порушення прав позивачів та невірно визначено коло позивачів, з огляду на відсутність у визначених прокурором в якості позивачів органів передбачених законодавством повноважень здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах.

ТОВ "Домінвест" зазначав про помилковість висновку прокурора про зміну цільового призначення земельної ділянки, переданої відповідачу за спірним договором та зауважував на передачі та використанні товариством земельної ділянки за цільовим призначенням, визначеним умовами договору з дотриманням вимог законодавства, як й вважав помилковими доводи прокурора щодо порушення частини 6 статті 123 Земельного кодексу України та невідповідності державної експертизи проекту землеустрою вимогам закону, оскільки проектною організацією зауваження, зазначені у висновку повторної державної експертизи були усунуті, а доопрацьований проект з землеустрою схвалений органом, уповноваженим на виконання функцій з контролю за усуненням зауважень державної експертизи.

Відповідач вказував, що діючи на момент укладення спірного договору Земельний та Лісовий кодекси України визначали, що земельна ділянка лісового фонду надається в постійне користування, або в тимчасове користування або на умовах оренди, що і було дотримано при укладенні договору, тобто як оскаржуване розпорядження, так і спірний договорі відповідають нормам законодавства, а прокурором та позивачами не доведено протилежного та не доведено які саме права позивачів, які підлягають захисту в судовому порядку були порушені.

19.11.2012 р. ТОВ "Домінвест" подав до господарського суду заяву про застосування позовної давності в порядку частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, вказуючи на те, що у 2009 році Житомирською природоохоронною прокуратурою за результатами перевірки Житомирської райдержадміністрації вносився протест на розпорядження № 680 від 17.12.2004 р., що є предметом спору у даній справі, який було відхилено за безпідставністю, що свідчить про обізнаність прокуратури про прийняття спірного розпорядження, а отже пропущено строк позовної давності (том 1 а.с. 110-11).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 р. (суддя Прядко О.В.) позовні вимоги задоволені частково, а саме:

- визнано недійсним розпорядження Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 17.12.2004 № 680 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради";

- визнано недійсним договір оренди землі від 20.09.2005, укладений між Житомирською районною державною адміністрацією та ТОВ "Домінвест", зареєстрований у Державному реєстрі земель 20.10.2005 за № 040520900006;

- зобов'язано ТОВ "Домінвест" звільнити земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області, передану в оренду згідно договору оренди землі від 20.09.2005.

В решті позову прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" відмовлено.

В позові прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, зокрема, що оспорюване розпорядження було прийняте Житомирською райдержадміністрацією з перевищенням наданих їй законом повноважень, без дотримання відповідної процедури, передбаченої Земельним кодексом України та з порушенням вимог частини 5 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

За апеляційною скаргою ТОВ "Домінвест" Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Огороднік К.М., Тимошенко О.М., Коломис В.В.) переглянувши рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012р. в апеляційному порядку, постановою від 12.03.2013 р. скасував його частково, а саме:

- в частині визнання недійсним розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 17.12.2004 року № 680 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради";

- визнання недійсним договору оренди землі від 20.09.2005 року, укладеного між Житомирською районною державною адміністрацією та ТОВ "Домінвест", зареєстрований у Державному реєстрі 20.10.2005 року за № 040520900006;

- зобов'язання ТОВ "Домінвест" звільнити земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району, передану в оренду згідно договору оренди землі від 20.09.2005 року.

Прийняв в цій частині нове рішення. В позові відмовив.

В решті рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Заступник прокурора Житомирської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р., а рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також вказуючи на залишення поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини щодо перевищення райдержадміністрацією при прийнятті оскаржуваного розпорядження наданих їй повноважень, відсутність висновку державної експертизи та передачу земельної ділянки з вилученням її у постійного користувача та зміною цільового призначення земельної ділянки.

Перший заступник прокурора Рівненської області також подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. скасувати, а рішення господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 р. залишити без змін, з підстав аналогічних тим, що викладені у касаційній скарзі Заступника прокурора Житомирської області.

Житомирська районна державна адміністрація у відзиві на касаційні скарги просила відмовити у їх задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, вказуючи на всебічний та об'єктивний розгляд справи апеляційним судом та встановлення обставин щодо відповідності оспорюваного розпорядження та договору нормам законодавства та недоведеність порушення будь - яких прав позивачів, зауважуючи також, що зміст касаційних скарг зводиться до здійснення додаткової оцінки доказів у справі та надання переваги доказам, що надавались позивачами із встановленням на їх підставі обставин, на яких наполягає прокурор у позовній заяві.

ТОВ "Домінвест" у відзиві на касаційні скарги також просив відмовити у їх задоволенні, залишивши без змін постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. посилаючись на правильність встановлення апеляційним судом всіх обставин справи, зокрема, стосовно того, що внаслідок укладення спірного договору зміна цільового призначення землі не відбулась, земельна ділянка райдержадміністрацією передана товариству в межах повноважень, визначених законом та у відповідності і з дотриманням до норм законодавства.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представників відповідачів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:

-17.08.2004 р. Житомирською райдержадміністрацією прийнято розпорядження "Про надання ТзОВ "Домінвест" дозволу на вибір земельної ділянки для розширення існуючої ділянки, наданої для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасік на території Кам'янської сільської ради";

-03.12.2004 р. Житомирською райдержадміністрацією прийнято розпорядження № 646 "Про погодження матеріалів вибору земельної ділянки передбаченої для відведення ТОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради";

- 17.12.2004 р. розпорядженням Житомирської райдержадміністрації № 680 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТОВ "Домінвест" для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки на території Кам'янської сільської ради" вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки, з метою надання її в оренду ТОВ "Домінвест", для культурно-оздоровчих цілей та розміщення пасіки, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу на території Кам'янської сільської ради, а також вирішено надати ТОВ "Домінвест" в оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 1,40га для культурно-оздоровчих цілей, за рахунок земель Житомирського держлісгоспу, без вилучення її в постійного лісокористувача на території Кам'янської сільської ради;

- 20.09.2005 року між Житомирською райдержадміністрацією та ТОВ "Домінвест" укладено договір оренди землі, за умовами якого райдержадміністрація надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку лісового фонду, яка знаходиться за адресою: 29-й квартал Богунського лісництва Житомирського району Житомирської області. Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки, цільове призначення земельної ділянки: оздоровче призначення.

Земельна ділянка передається в оренду разом з лісом (пункт 4 договору). Відповідно до пунктів 15, 16 договору земельна ділянка передається в оренду для оздоровчих цілей та розміщення пасіки, цільове призначення земельної ділянки: оздоровче призначення.

Договір зареєстрований у Житомирському районному відділі Житомирської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.10.2005 р. за № 040520900006.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є вимога прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі: ДП "Житомирське лісове господарство", Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області та Житомирської обласної державної адміністрації, зокрема, про визнання недійсним розпорядження Житомирської райдержадміністрації № 680 від 17.12.2004 р., визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Житомирською райдержадміністрацією та ТОВ "Домінвест" 20.09.2005 р. та звільнення земельної ділянки площею 1,4 га, переданої ТОВ "Домінвест" за договором оренди, з посиланням на прийняття райдержадміністрацією спірного розпорядження з порушенням норм чинного на той момент законодавства, а саме без дотримання порядку зміни цільового призначення (категорії) землі, без проведення попереднього вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача, з перевищенням райдержадміністрацією повноважень, та за відсутності у райдержадміністрації правових підстав для затвердження проекту відведення земельної ділянки без висновку державної експертизи.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, а також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень розділу Х Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження по розпорядженню землями в межах населених пунктів, окрім земель переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

За приписами частини 4 статті 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття спірного розпорядження від 17.12.2004 р.), обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 3, 7 цієї статті.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) (частини 7 та 3 статті 122 Земельного кодексу України).

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що Житомирська райдержадміністрація прийняла спірне розпорядження № 680 від 17.12.2004 року в межах наданих їй законом повноважень.

При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка надана із земель запасу саме як землі лісогосподарського призначення, про що зазначено у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у договорі оренди; що культурно-оздоровче призначення є одним із видів використання земель лісового фонду, тому рішення про зміну цільового призначення (категорії) земельної ділянки райдержадміністрацією не приймалось.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлення відсутності перевищення компетенції Житомирської райдержадміністрації під час прийняття спірного розпорядження, дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації. При цьому, зазначивши про помилковість висновку суду першої інстанції про застосування строку позовної давності у даному випадку, оскільки строк позовної давності застосовується у разі обґрунтованості позовних вимог, а у випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку давності.

Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що висновок державної землевпорядної експертизи від 29.08.2005 року № 1201-05 не є негативним в розумінні Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", частинами 4 та 5 статті 35 якого передбачено, що позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією, а реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що згідно повідомлення розробника землевпорядної документації зауваження згідно висновку державної землевпорядної експертизи від 28.08.2005 року були доопрацьовані, що спростовує доводи щодо відсутності висновку державної експертизи.

Здійснюючи судовий розгляд справи судом апеляційної інстанції також було встановлено, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (в тому числі і спірною) було видано ДП "Житомирське лісове господарство" лише 17.06.2009 року, тобто після прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження № 680 від 17.12.2004 р.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги приписи законодавства та встановлені судом апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія погоджується з висновком апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційних скаргах доводи заявників колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи і зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 р. у справі № 10/5007/1169/12 господарського суду Житомирської області залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

М. Данилова