Рішення

від 27.05.2013 по справі 922/1631/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р.Справа № 922/1631/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в особі філії ТОВ "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в м. Харкові, м. Харків до Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий Купець", м. Харків про стягнення 20283,23 грн., за участю представників сторін:

позивача - Хворостян О.О.

відповідача - Гетьман П.С.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача 20283,23 грн. заборгованості, з яких: 19433,39 грн. основний борг, 849,84 грн. пеня, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 330, укладеного між сторонами 01.06.2012 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

20.05.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому нарахована до основної суми заборгованості пеня у розмірі 849,84 грн. не підлягає стягненню. Крім того, вказує на те, що питання щодо стягнення боргу у розмірі 19433,39 грн. повинно вирішуватися у межах розгляду справи № 5023/4217/12 у порядку черговості, ані в окремому провадженні.

Суд, дослідивши відзив та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи.

27.05.2013 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити в задоволенні позову.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в особі філії ТОВ "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в м. Харків (далі - позивач), та Приватним підприємством "Торгівельна Мережа "Добрий Купець" (далі - відповідач), був укладений Договір поставки № 330 (далі - Договір).

Згідно п.1.1. Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу товари (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати товар і своєчасного його оплачувати на умовах, передбачених Договором.

У пункті 1.2. Договору сторони обумовили, що товар поставляється позивачем відповідачу окремими партіями відповідно до замовлень відповідача. Найменування та кількість товару погоджується сторонами в замовленнях та вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 1.3. Договору сторони передбачили, що накладна, оформлена належним чином, яка відноситься до Договору, є документом підтверджуючим факт досягнення згоди між сторонами відносно асортименту (номенклатури) товару і його кількості.

У пункті 2.3. Договору сторони обумовили, що право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання відповідачем накладної.

Розділом 6. Договору - порядок розрахунків, згідно п.п. 6.1-6.1.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплачувати отриманий товар на умовах відстрочки платежу, на протязі 60 (шістдесят) календарних днів з моменту поставки товару відповідачу і підписання уповноваженими представниками сторін відповідної накладної.

На виконання умов Договору позивачем за період з 21.09.2012р. по 27.11.2012р. була здійснена поставка товару на загальну суму 20001,25 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких досліджені судом та долучені до матеріалів справи. Накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідач повинен був розрахуватись за отриманий товар не пізніше 25 січня 2013 року.

Відповідачем частково повернуто товар по видатковій накладній № 3/РН028730 від 21.09.12р. по Приб. накл. (товари) (повернення) № 3/ВН-01038 (вх. № ВН 6623) від 20.09.12р. в сумі 567,86 грн.

08.01.2013 року між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 31.12.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 19433,39 грн.

21.02.2013р. на адресу відповідача була направлена Претензія №165 від 21.02.2013р. з вимогою про перерахування суми заборгованості, яка станом на 21.02.2013р. становила 19433,39 грн., або повернути отриманий товар, відповіді на яку позивач не отримав.

Отже, в порушення умов Договору відповідач своє грошове зобов'язання не виконав, повністю не розрахувався за товар та не повернув його позивачу.

Станом на день подання позовної заяви загальний борг відповідача становить 19433,39 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять три) грн. 39 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2. Договору сторони обумовили, що у випадку порушення строку оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожний день прострочення. Позивач просить суд стягнути з відповідача 849,84 грн. пені.

Окремими законодавчими актами передбачені норми, які забороняють нарахування штрафних санкцій. До таких законодавчих актів відноситься і Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, у відповідності до ч. 2 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Згідно ч. З ст.19 Закону України ."Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Згідно ч. 7 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

21.09.2012 року ухвалою господарського суду Харківської області було відкрито провадження по справі № 5023/4217/12 про банкрутство ПП "Торгівельна мережа "Добрий купець". Цією ж ухвалою було введено і мораторій на задоволення вимог кредиторів. На теперішній час провадження по справі № 5023/4217/12 не припинено.

Проте, як встановлено судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2013 року у справі № 5023/4217/12 розгляд справи відкладений до 13.06.2013 року у зв'язку з неодноразовою неявкою в судове засідання керуючого санацією та розпорядника майна та не подання ними до суду витребуваних доказів, зокрема, на підтвердження надання оголошення про банкрутство відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 19433,39 грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 849,84 грн. суд відмовляє.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Торгівельна мережа "Добрий купець" (61135, м. Харків, вул. Героїв Праці, 46, код ЄДР 37364856, р/р 26004060382318 у Харківському ГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в особі філії Товариства "Медком Маркетинг і Продаж Україна" в м. Харків (61072, м. Харків, вул. Тобольська, 42, код ЄДР 36059085, р/р 26009010706002 у ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 19433,39 грн. основного боргу та 1648,41 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 28 травня 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.