Ухвала

від 16.05.2013 по справі 825/540/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/540/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Домінант» до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Менська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Менською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Домінант» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2010 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Фаворит-ЛМ», за листопад 2010 року з ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», за січень 2011 року з ТОВ «Укрдрім», за лютий - березень 2011 року з ТОВ «Український інвестиційний холдинг», за квітень, червень 2011 року з ТОВ «Супреммум», за липень 2011 року з ТОВ «Компанія Квік Дан» та податку на прибуток по податкових деклараціях з податку на прибуток за 9-ть місяців 2010 року, 2010 рік, І-й квартал 2011 року, ІІ-й квартал 2011 року, ІІ-ІІІ-й квартали 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «Фаворит-ЛМ», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдрім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан».

За результатами перевірки було складено акт №286/22/31324399 від 31.10.2012 року, в якому встановлено порушення п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», порушення п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 71522,40 грн., в тому числі за ІІІ-й квартал 2010 року на суму 10096,50 грн., за ІV-й квартал 2010 року на суму 2132,25 грн., за І-й 2011 року на суму 15907,38 грн., за ІІ-й квартал 2011 року на суму 27050, 08 грн., за ІІІ-й квартал 2011 року на суму 16336,19 грн.

Також встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», порушення п. 1986.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 61342,69 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 8077,20 грн., за листопад 2010 року на суму 1705,80 грн., за січень 2011 року на суму 4409,60 грн., за лютий 2011 року на суму 5013,30 грн., за березень 2011 року на суму 4409,60 грн., за квітень 2011 року на суму 20489,15 грн., за червень 2011 року на суму 3032,36 грн., за липень 2011 року на суму 14205,38 грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкові-повідомлення рішення №0000242300/341 від 12 листопада 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74580,59 грн., в тому числі за основним платежем - 71522,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3058,19 грн., та № 0000252300/342 від 02 вересня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 67344,79 грн., в тому числі за основним платежем - 61342,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 6002,10 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення були оскаржені в адміністративному порядку.

Рішенням державної податкової служби у Чернігівській області № 1890/10/10-215 від 14.12.2012 року податкове повідомлення-рішення Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби №0000242300/341 від 12.11.2012 року залишено без змін, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000252300 від 12.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3103,69 грн., а скаргу підприємства в цій частині задоволено, також збільшено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в сумі 211,65 грн. та зменшено заявлену платником податків суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 1731 грн., зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість, заявлену в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, в сумі 1372 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Домінант» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ «Фаворит ЛM», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан».

01.11.2010 року між ТОВ «Домінант» (покупець) та ТОВ фірма «Форвард, ЛТД» (постачальник) було укладено договір поставки № 01/11-10 (а.с. 228, Том І). Відповідно до вказаного договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) покупцеві товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково - прибутковій накладній на поставку товару. Сума договору складається з суми вартості видатково - прибуткових накладних, оформлених постачальником, на видачу товарів покупцю протягом дії договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок постачальника.

24.11.2010 року на виконання умов вищевказаного договору було укладено договір про відступлення права вимоги № 24-11-01 (а.с. 229, Том І).

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують первинні документи. Позивачем було надано суду першої інстанції податкові накладні № 221108 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 8886,00 грн., № 221109 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 1348,80 грн. (а.с. 223, 226, Том І), видаткові накладні № БС 221108 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 8886,00 грн., № БС 221109 від 22.11.2010 року на загальну суму з ПДВ 1348,80 грн. (а.с. 222, 225, Том І)

Розрахунки за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1161 від 20.12.2010 року на суму 8886,00 грн. та № 1162 від 20.12.2010 року на суму 1348,80 грн. (а.с. 224, 227, Том І).

01.04.2011 року між ТОВ «Домінант» (покупець) та ТОВ «Супреммум» (постачальник) було укладено договір поставки № 020411 (а.с. 253, Том І). Відповідно до вказаного договору постачальник зобов'язується передати в погоджені строки (строк) покупцеві товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково - прибутковій накладній на поставку товару. Сума договору складається з суми вартості видатково - прибуткових накладних, оформлених постачальником, на видачу товарів покупцю на протязі дії договору. Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок постачальника.

27.04.2011 року на виконання умов вищевказаного договору був укладений договір про переведення боргу (а.с. 254, Том І).

Реальність виконання вказаних договорів підтверджують первинні документи. Позивачем надано податкові накладні № 7 від 01.04.2011 року на загальну суму з ПДВ 8996,70 грн., № 238 від 01.06.2011 року на загальну суму з ПДВ 18194,16 грн., видаткові накладні № 010407 від 01.04.2011 року на загальну суму з ПДВ 8996,70 грн., № РН-010601 на загальну суму з ПДВ 18194,16 грн.

Розрахунки за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1286 від 16.05.2011 року на суму 8996,70 грн., № 1387 від 16.08.2011 року на суму 7194,16 грн., № 1390 від 19.08.2011 року на суму 7000 грн. та № 1398 від 26.08.2011 року на суму 4000 грн.

ТОВ «Домінант» здійснювало господарські операції з покупки товару у ТОВ «Фаворит ЛM», що підтверджується первинними документами. Позивачем було надано до суду першої інстанції видаткові накладні № Ф - 00000037 від 13.09.2010 року на суму з ПДВ 29263,20 грн., № Ф - 00000038 від 24.09.2010 року на суму з ПДВ 19200,00 грн., податкові накладні № 56 від 13.09.2010 року на суму з ПДВ 29263,20 грн., № 57 від 24.09.2010 року на суму з ПДВ 19200,00 грн.

Розрахунки за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1100 від 05.10.2010 року на суму 29263,20 грн., № 1104 від 08.10.2010 року на суму 19200,00 грн.

Також ТОВ «Домінант» здійснювало господарські операції з покупки товару у ТОВ «Укрдім», що підтверджують первинні документи, зокрема, видаткова накладна № УД-040101 від 04.01.2011 року на суму з ПДВ 26457,60 грн., податкова накладна № 4 від 04.01.2011 року на суму з ПДВ 26457,60 грн.

Розрахунок за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копією платіжного доручення № 1222 від 01.03.2011 року на суму 26457,60 грн. (а.с. 232 т. 1).

Крім того, ТОВ «Домінант» здійснювало господарські операції з покупки товару у ТОВ «Український інвестиційний холдинг», що підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними № УІХ -140201 від 14.02.2011 року на суму з ПДВ 30079,80 грн., № УІХ -240396 від 24.03.2011 року на суму з ПДВ 26457,60 грн., № УІХ -010408 від 01.04.2011 року на суму з ПДВ 59220,00 грн., № УІХ -020407 від 02.04.2011 року на суму з ПДВ 39480,00 грн., № УІХ -120403 від 12.04.2011 року на суму з ПДВ 15240,00 грн., податковими накладними № 44 від 14.02.2011 року на суму з ПДВ 30079,80 грн., № 96 від 24.03.2011 року на суму з ПДВ 26457,60 грн., № УІХ -010408 від 01.04.2011 року на суму з ПДВ 59220,00 грн., № 23 від 02.04.2011 року на суму з ПДВ 39480,00 грн., № 53 від 12.04.2011 року на суму з ПДВ 15240,00 грн., рахунком - фактури № УІХ -240396 від 24.03.2011 року на суму з ПДВ 26457,60 грн.

Розрахунки за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1255 від 12.04.2011 року на суму 30079,80 грн., № 1259 від 19.04.2011 року на суму 26457,60 грн., № 1285 від 16.05.2011 року на суму 59220,00 грн., № 1309 від 08.06.2011 року на суму 9480,00 грн., № 1320 від 20.06.2011 року на суму 9000,00, № 1301 від 30.05.2011 року на суму 15240,00 грн.

Також ТОВ «Домінант» мало господарські операції з покупки товару у ТОВ «Компанія Квік Дан», що підтверджують первинні документи, зокрема, видаткові накладні № 010701 від 01.07.2011 року на суму з ПДВ 21824,28 грн., № 040701 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 55848,00 грн., № 080701 від 08.07.2011 року на суму з ПДВ 7560,00 грн., податкові накладні № 1291 від 01.07.2011 року на суму з ПДВ 21824,28 грн., № 1367 від 04.07.2011 року на суму з ПДВ 55848,00 грн., № 1470 від 08.07.2011 року на суму з ПДВ 7560,00 грн., рахунок - фактура № 080701 від 08.07.2011 на суму з ПДВ 7560,00 грн.

Розрахунки за товар здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується копіями платіжних доручень № 1385 від 15.08.2011 року, № 1399 від 26.08.2011 року, № 1411 від 05.09.2011 року, № 1413 від 05.09.2011 року, № 1415 від 06.09.2011 року, № 1427 від 08.09.2011 року, № 1428 від 09.09.2011 року, № 1431 від 14.09.2011 року, № 1412 від 05.09.2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що перевезення товару за вищезазначеними угодами здійснено власним автотранспортом засновника ТОВ «Домінант», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 53) та копією тимчасового реєстраційного талону (а.с. 51).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2, п.п 5.3.9. п.5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у позивача наявні всі первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Фаворит ЛM», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан», що підтверджує реальність господарських операцій. Дані первинні документи відповідають вимогам чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Підпунктом 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно із Законом № 168/97-ВР. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону; протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 7.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

П.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.2.3, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Правові норми аналогічного змісту передбачено Податковим кодексом України.

Щодо податку з прибутку підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 134.1.1 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (на час формування спірних сум валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228. ПК України під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

При цьому, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В контексті наведеного, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

У той же час, згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Щодо податку на додану вартість, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «Фаворит ЛM», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники податку та їм присвоєно індивідуальні податкові номери.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач посилається на наявність кримінальних справ, як на доказ вчинення правочинів, спрямованих на порушення публічного порядку, проте доказів існування вироків суду, якими б встановлювалися факти фіктивного підприємства ТОВ «Фаворит ЛM», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан» чи ухилення від сплати податків, відповідачем не надано.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Тобто факт порушення кримінальної справи за відсутності обвинувального вироку не є достатнім доказом для висновку про нікчемність правочинів, укладених підприємствами, адже повинні бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, які б підтверджували ті чи інші юридичні факти.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Фаворит ЛM», ТОВ фірма «Форвард, ЛТД», ТОВ «Укрдім», ТОВ «Український інвестиційний холдинг», ТОВ «Супреммум», ТОВ «Компанія Квік Дан», які на момент здійснення господарської діяльності були зареєстровані як платники податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 21.05.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.