Рішення

від 28.05.2013 по справі 925/602/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року Справа № 925/602/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Єлісєєв А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Норма", м.Харків до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаторг Плюс", с.Червона Слобода Черкаського району про стягнення 63204,27 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Торгівельна компанія "Норма" (позивач) до господарського суду Черкаської області подано позовну заяву, у якій він просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Мегаторг Плюс" (відповідач) 63204,27 грн., у тому числі: 58181,53 грн. основного боргу з оплати за поставлений товар, 5022,74 грн. договірних 23% процентів річних від простроченої суми.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки №12102012 від 12.10.2012 року позивач поставляв відповідачу продовольчі товари, які відповідач прийняв, однак вартість товарів оплатив частково, тому утворився прострочений борг з оплати за товар в сумі 58181,53 грн.; від простроченої суми боргу позивач нарахував договірні 23% річних за період прострочення з 23.11.2012 року по 09.04.2013 року.

Письмовий відзив на позовну заяву відповідач не подав , представника у судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлена за адресою державної реєстрації відповідача, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання". Таким чином, судом виконані вимоги ГПК України щодо належного повідомлення відповідача про дату, час розгляду справи. Згідно ст.64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою належним чином.

Неявка у судове засідання представника відповідача, явка якого не визнавалась обов'язковою, та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті.

Згідно ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в загальній сумі стягнення 63204,27 грн., просив позов задовольнити повністю, при цьому пояснив, що у позовній заяві допущена описка у загальній сумі стягнення на 0,01 коп. у сторону зменшення.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

12 жовтня 2012 року ТОВ "Торгівельна компанія "Норма" (позивач у справі, постачальник за Договором) та ТОВ "Мегаторг плюс" (відповідач у справі, покупець за Договором) уклали Договір поставки №12102012 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти протягом строку дії даного договору, а покупець - приймати і оплачувати товари в асортименті, в обсязі по цінах, вказаних у товарних накладних на умовах, зазначених у даному Договорі. Товарні накладні, вказані у даному пункті Договору, є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п.2.1 Договору ціна і кількість товару зазначаються у товарних накладних, які заповнюються представниками сторін на кожну партію товару.

Відповідно до п.5.1 Договору покупець зобов'язаний здійснювати оплати вартості кожної партії товару протягом 21 дня з моменту поставки товару.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що у випадку прострочення виконання або невиконання покупцем своїх зобов'язань з оплати товару згідно умов даного договору, постачальник має право призупинити поставку товарів, а покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять три проценти річних від простроченої суми.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 63181,53 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТК-001589 від 17 жовтня 2012 року на суму 29285,16 грн., №ТК-001741 від 23 жовтня 2012 року на суму 26535,87 грн. та №ТК-001866 від 02 листопада 2012 року на суму 7360,50 грн., які підписані представниками обох сторін, підписи яких засвідчені печатками підприємств.

За одержаний товар відповідач сплатив позивачу 5000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 19.11.2012 року на суму 1000,00 грн., від 26.11.2012 року на суму 2000,00 грн. та від 29.11.2012 року на суму 2000,00 грн.

Отже, на дату звернення позивача до господарського суду з цим позовом заборгованість відповідача перед позивачем становила 58181,53 грн. (63181,53 грн., сума поставки - 5000,00 грн., сума оплати), що також підтверджується двостороннім актом звіряння розрахунків станом на 30.11.2012 року, який підписаний представниками обох сторін, підписи яких засвідчені печатками підприємств; а також актом звіряння розрахунків станом на 07.05.2013 року, який підписаний позивачем (копія акту від 07.05.2013 року направлена відповідачу, однак ним підписаний примірник акту звіряння розрахунків по Договору позивачу не повернутий).

28 березня 2013 року позивач направив відповідачу вимогу, у якій вказав на наявність заборгованості в сумі 58181,54 грн., та вимагав негайно сплатити 62764,34 грн. (58181,54 грн. боргу та 4582,80 грн. 23% річних). На вказану вимогу позивача відповідач не відповів, заборгованість у встановлений строк не сплатив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення грошової суми боргу з оплати за поставлений товар та договірні проценти річних за порушення грошового зобов'язання.

Сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання в розумінні ст.55 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що відповідач прийняв від позивача товар на суму 63181,53 грн.; однак, у встановлений договором строк (протягом 21 дня з моменту постави партії товару), його оплату не здійснив, сплатив частинами лише 5000,00 грн. Тому утворився прострочений борг з оплати за товар в сумі 58181,53 грн., який на вимогу позивача, відповідач не погасив. Зазначену суму боргу відповідач визнав, що підтвердив у акті звіряння розрахунків по Договору за станом на 30.11.2012 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву, не спростував доводів позивача щодо наявності вказаної заборгованості на дату звернення до господарського суду.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені правові норми права, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 58181,53 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Договорі сторони встановили, що у випадку прострочення виконання або невиконання покупцем своїх зобов'язань з оплати товару згідно умов даного договору, постачальник має право призупинити поставку товарів, а покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцять три проценти річних від простроченої суми.

Отже, позивачем обґрунтовано нарахована сума 5022,74 грн. договірних 23% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 23.11.2012 року по 09.04.2013 року (137 днів) від простроченої суми боргу 58181,54 грн. Розрахунок процентів річних перевірений судом, він зроблений вірно.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеними позовні вимоги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 58181,53 грн. основного боргу, 5022,74 грн. процентів річних, отже суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаторг Плюс" (Черкаська область, Черкаський район, с.Червона Слобода, вул.Першотравнева, будинок 3А, ідентифікаційний код 38118105) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Норма" (м.Харків, вул. Двадцять третього серпня, будинок 12, корпус А, ідентифікаційний код 33411509) - 58181,53 грн. основного боргу, 5022,74 грн. процентів річних, 1720,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 30 травня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко