Рішення

від 15.05.2013 по справі 910/4853/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4853/13 15.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» Національної академії наук України

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 11 309,56 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В., довіреність № 91/2013/01/28-4 від 28.01.2013 р.

від відповідача: Опалюк В.В., довіреність № 26/01-23 від 08.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - позивач) до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» Національної академії наук України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 11 309,56 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 3010218 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.2001 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/4853/13. Розгляд справи призначено на 17.04.2013 р., зобов'язано сторони вчинити певні дії.

15.04.2013 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 17.04.2013 р. представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 17.04.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 15.05.2013 р.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2013 р. з'явився, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2001 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі - енергопостачальна організація, позивач) та Державним виробничим підприємством «Будремкомплект» Національної академії наук України (далі - відповідач, абонент) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3010218 (далі - Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язана постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5 Додатку № 4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районі теплозбуту № 4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, буд. № 171/18, облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РТ); акт виконаних робіт.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч. 2 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині оплати за поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді.

На підтвердження заборгованості відповідача в розмірі 6 373,28 грн. позивачем надані табуляграми, відповідно до яких відповідач мав оплатити фактично поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом досліджені наявні в матеріалах справи докази заборгованості відповідача, а саме облікові картки (табуляграми) за спірний період та встановлено, що у відповідача перед позивачем існує прострочена заборгованість по оплаті за поставлену позивачем теплову енергію у гарячій воді відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування тверджень позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за поставлену теплову енергію у гарячій воді.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактично поставлену теплову енергію у гарячій воді за Договором в розмірі 10 569,38 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 365,49 грн. та 3% річних в розмірі 374,69 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Судом здійснено перерахунок заявленого розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та встановлено, що позивачем було допущено помилку при розрахунку зазначеного показника.

Таким чином, розмір пені, який підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача, складає 358,72 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та встановлено, що позивачем було вірно розраховано вищезазначений показник.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 374,69 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді в розмірі 10 569,38 грн., 3% річних в розмірі 374,69 грн. та пені в розмірі 365,49 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремкомплект» Національної академії наук України (03142, м. Київ, б-р. Вернадського, будинок 36-В; ідентифікаційний код: 25285647) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, будинок 5; ідентифікаційний код: 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 10 569 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 38 коп., пеню в розмірі 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 72 коп., 3 % річних в розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 47 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Перерахувати заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 10 569 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 38 коп., пеню в розмірі 358 (триста п'ятдесят вісім) грн. 72 коп., 3 % річних в розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн. 69 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 47 коп. на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, одержувач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код: 00131305).

Повне рішення складено 20.05.2013 р.

Суддя О.В. Нечай