Рішення

від 27.05.2013 по справі 913/1149/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ===============================================================================

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27 травня 2013 року Справа № 913/1149/13

Провадження №14/913/1149/13

Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., при секретарі судового засідання Єретиковій К.В. розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом Іноземного підприємства "Біазі Україна", село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжстрой Плюс", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 4 160 грн. 02 коп.

Суддя Лісовицький Є.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за Договору поставки (виставкового обладнання) № 344/1 від 12.07.2012 у розмірі 4160 грн. 02 коп., з яких:

- 3103,94 грн. - основна заборгованість;

- 8,81 грн. - індекс інфляції;

- 193,07 грн. - пеня;

- 38,61 грн. - 3% річних;

- 815,59 грн. - штраф.

Сторони участі у судовому засіданні повноважних представників не забезпечили, про поважність причин відсутності не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 27.05.2013, яку було направлено рекомендованими листами з повідомленням на адреси зазначені у позовній заяві.

Згідно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АВ№082808 від 29.04.2013 станом на 29.04.2013 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжстрой Плюс" є адреса: 94800, Луганська область, місто Свердловськ, кв. 60 років СРСР, будинок 44, квартира 48.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно Витягу з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 94800, Луганська область, місто Свердловськ, кв. 60 років СРСР, будинок 44, квартира 48 та адресою місцезнаходження позивача є адреса: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, будинок 17, за якими було надіслано ухвалу суду у справі, суд приходить до висновку, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Від позивача через канцелярію суду надійшли витребувані ухвалою суду документи, які судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви , господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Як свідчать матеріали справи, 12 липня 2012 року між Іноземним підприємством "Біазі Україна" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінжстрой Плюс" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки (виставкового обладнання) №344/1.

Відповідно до пункту 2.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві Виставкове обладнання , надалі за текстом "Товар", для виставкової експозиції в місцях продажу Покупця. Кількість та перелік, строки оплати та загальна вартість виставкового обладнання узгоджується у Специфікації Додаток № 1, яка є невід'ємною частиною до даного договору, а Покупець зобов'язаний оплатити виставкове обладнання згідно умов, зазначених в специфікації до даного договору.

У пункті 2.2 Договору зазначено, що прийняття продукції здійснюється Покупцем по видатковій накладній (им), що підтверджує згоду останнього на купівлю товару даного асортименту, в кількості та по цінам, що визначаються в видатковій накладній (их). Право власності переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за видатковою накладною.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що сторони домовляються про те що, розрахунок за відвантажений товар здійснюється згідно графіку встановленої плати зазначеної в Специфікації Додаток № 1 до даного договору; Розрахунки здійснюються Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно пункту 9.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, Покупець сплачує Постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Відповідно до умов Договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № 2242 від 17.08.2012 на суму 10103,94 грн. та податковою накладною № 89 від 17.08.2012 на суму 10103,94 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 1114 від 16.08.2012 на суму 10106, 94 грн.

Згідно Специфікації № 1 до Договору поставки (виставкового обладнання) № 344/1 від 12.07.2012 відповідач повинен був сплатити за поставлений товар з відстроченням платежу за графіком:

- 18.08.2012 - 1683,99 грн.;

- 18.09.2012 - 1683,99 грн.;

- 18.10.2012 - 1683,99 грн.;

- 18.11.2012 - 1683,99 грн.;

- 18.12.2012 - 1683,99 грн.;

- 18.01.2013 - 1683,99 грн.

Так, відповідно до Специфікації, останнім днем сплати за поставлений товар було 18.01.2013 року.

Проте, в порушення своїх зобов'язань за Договором, Відповідач здійснив оплату товару лише частково, на загальну суму 7000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача від 02.11.2012 року.

Позивачем 19.02.2013 було направлено Відповідачу претензію - попередження №1902/1 про оплату за поставлений товар згідно Договору, однак Відповідач відповіді на претензію не надав і заборгованість не погасив.

19.03.2013 Позивач направив Відповідачу Акт звірки взаєморозрахунків, але Відповідач його не засвідчив та не надіслав Позивачу.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем на день звернення з позовною заявою до суду складає 3103,94 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором поставки (виставкового обладнання) № 344/1 від 12.07.2012 у розмірі 4160 грн. 02 коп., з яких: 3112,75 грн. - борг з урахуванням індексу інфляції, 193,07 грн. - пеня, 38,61 - 3% річних, 815,59 грн. - штраф.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі виходячи з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.

Позивач виконав своє зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач, відповідно до умов Договору, повинен був оплачувати отриманий товар відповідно до Специфікації № 1 до Договору поставки (виставкового обладнання) № 344/1 від 12.07.2012 з відстроченням платежу за графіком, де останнім днем сплати за поставлений товар було 18.01.2013 року.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, отже, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений.

За таких підстав позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 3103,94 грн. є обґрунтовані та підлягають задоволенню судом.

Щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат у розмірі 8,81грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013, пені у розмірі 193,07 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013, 3% річних у розмірі 38,61 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013 та штрафу у розмірі 815,59 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013 слід зазначити наступне.

Як було зазначено раніше, згідно пункту 9.1 Договору у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, Покупець сплачує Постачальнику штраф за порушення порядку оплати, визначеного у даному договорі, у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на зазначені норми права, вказані договірні умови заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат у розмірі 8,81грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013, пені у розмірі 193,07 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013, 3% річних у розмірі 38,61 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013 та штрафу у розмірі 815,59 грн. за період з 19.08.2012 по 25.03.2013 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та теж підлягають задоволенню.

На підставі викладеного позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі та стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договору поставки (виставкового обладнання) № 344/1 від 12.07.2012 у розмірі 4160 грн. 02 коп., з яких: 3103,94 грн. - основна заборгованість, 8,81 грн. - інфляційні нарахування, 193,07 грн. - пеня, 38,61 грн. - 3% річних та 815,59 грн. - штраф.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області, -

В И Р І Ш И В

1. Позов Іноземного підприємства "Біазі Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжстрой Плюс" про стягнення 4 160 грн. 02 коп. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінжстрой Плюс" (місцезнаходження юридичної особи: 94800, Луганська область, місто Свердловськ, кв. 60 років СРСР, будинок 44, квартира 48, код ЄДРПОУ 34720483) на користь Іноземного підприємства "Біазі Україна" (місцезнаходження юридичної особи: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, будинок 17, код ЄДРПОУ 36263446) боргу у загальному розмірі 4160 грн. 02 коп ., з яких: 3103,94 грн. - основна заборгованість, 8,81 грн. - інфляційні нарахування, 193,07 грн. - пеня, 38,61 грн. - 3% річних та 815,59 грн. - штраф, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27 травня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 30 травня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький