Рішення

від 28.05.2013 по справі 920/650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.2013 Справа № 920/650/13

За позовом: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунсервіс», м.Суми

про стягнення 4 018 грн. 66 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Пігарєвій І.О.

Представники:

Від позивача: Сай С.В., довіреність № 72-09-03 від 03.04.2013 року

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просив суд стягнути з відповідача 4018 грн. 66 коп. заборгованості за невиконання умов договору на контейнерний вивіз твердих побутових відходів № 18П/3-02-11 від 04.01.2011 року, укладеного між сторонами у справі, а саме: 2044 грн. 50 коп. - основного боргу, 1974 грн. 16 коп. - пені.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, повноважного представника в засідання суду не направив, ухвала суду від 14.05.2013р., яка була надіслана на адресу відповідача: 40005, м.Суми, вул. Привокзальна, 33 повернулася до суду з відміткою органу зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться». Вказана адреса зазначена в довідці з ЄДРПОУ, отже судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач подав заяву № 127-09-03 від 28.05.2013 року, в якій уточнює позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 2044 грн. 50 коп. - основного боргу та 156 грн. 74 коп. - пені, а також надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 21.05.2013 року. Вказане уточнення суми позовних вимог прийнято судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подану заяву про уточнення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

04.01.2011 року між Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумикомунсервіс» був укладений договір № 18П/3-02-11 про надання послуг з контейнерного вивозу твердих побутових відходів, відповідно до умов якого виконавець (відповідач) зобов'язався за завданням замовника (позивача) надавати послуги по вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від об'єктів замовника та здійснювати передачу ТПВ на утилізацію КП «Сумижилкомсервіс».

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 18П/3-02-11 від 04.01.2011 року, за своє правовою природою є договором надання послуг, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

Відповідно до п.2.1. договору виконавець (відповідач) зобов'язаний своєчасно проводити вивіз ТПВ за графіком або після одержання заявки від замовника. Замовник за договором зобов'язаний надавати виконавцю заявку (письмово або телефоном) на вивіз ТПВ із контейнера, а також призначити відповідальну особу для контролю за завантаженням контейнера та передачу корінців талонів на вивіз ТПВ водію сміттєвоза.

Умовами договору сторони узгодили, що замовник виходячи з власних потреб, але в межах норм накопичення ТПВ оплачує вартість талонів на контейнерний вивіз ТПВ, одержує їх і повертає корінці цих талонів водію спец автомобіля, виходячи з розрахунку: 1 талон за 1 вивантажений контейнер.

Як вбачається з матеріалів справи. Позивачем на 2012 рік було придбано талони у кількості 50 штук на загальну суму 2175,00 грн. що підтверджується рахунком - фактурою № СФ-0002534 від 01.12.2011р., видатковою накладною № РН-001570 від 01.12.2011 року та платіжним дорученням № 1375 від 06.12.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач неодноразово звертався до відповідача с замовленням на вивезення ТПВ, проте останнім послуги за договором надані не були. Також позивач направляв відповідачу претензію з вимогою надати послуги. Претензія залишена відповідачем без відповіді і без задоволення.

Судом досліджено, що відповідач в порушення умов договору з травня 2012 року не виконує взятих на себе зобов'язань по вивозу ТПВ. У позивача залишилися 47 талонів на вивезення ТПВ на загальну суму 2044 грн. 50 коп., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 18П/3-02-11 не виконує, відповідно у позивача виникає право на захист свого порушеного права шляхом звернення до суду про стягнення з відповідача заборгованості..

Відповідно до заяви позивача № 127-09-03 від 28.05.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи становить 2201 грн. 24 коп., з яких: 2044 грн. 50 коп. - сума основного боргу та 156 грн. 74 коп. - пені.

Умовами договору, а саме пунктом 4.2, передбачена відповідальність відповідача за невиконання чи неналежне виконання умов договору виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день невиконання або неналежного виконання умов договору. Згідно наданого позивачем розрахунку розмір пені, що підлягає сплаті відповідачем становить 156 грн. 74 коп.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

При цьому, згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, пеня в сумі 156 грн. 74 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 2201 грн. 24 коп., з яких: 2044 грн. 50 коп. - основного боргу, 156 грн. 74 коп. - пені. Відповідач в засідання суду не з'явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. Факт заборгованості відповідача в зазначеній сумі підтверджено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунсервіс» (40000, м.Суми, вул. Привокзальна, 33; код 36707878) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області (40024, м.Суми, вул. Даргомижського, 6; код 24015762) 2044 грн. 50 коп. - основного боргу, 156 грн. 74 коп. - пені.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумикомунсервіс» (40000, м.Суми, вул. Привокзальна, 33; код 36707878) в доход Державного бюджету (р/р 31218206783002, код бюджетної класифікації 22030001, одержувач - УДКС у м.Суми, код 37970593, МФО 837013) 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 29.05.2013 року.

СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО