Постанова

від 23.08.2011 по справі 5002-24/1134-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 серпня 2011 року Справа № 5002-24/1134-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача: Жменько Оксана Володимирівна, довіреність № 59-Д від 10.05.11, Фонд майна Автономної Республіки Крим;

відповідача: Божина Яна Віталіївна, довіреність № б/н від 19.08.11, приватне підприємство "Крим-Автолік";

розглянувши апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 25 травня 2011 року у справі № 5002-24/1134-2011;

за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

до приватного підприємства "Крим-Автолік" (пров. Виробничий, 8, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95023)

про спонукання до повернення майна та стягнення 448,75 грн.

ВСТАНОВИВ :

21 березня 2011 року Фонд майна АРК на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою до приватного підприємства "Крим-Автолік" про повернення Фонду майна АР Крим цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг - 92" у м. Сімферополь по провулку Виробничий, 8 та стягнення з відповідача пені у розмірі 448 грн. 75 коп.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку ПП "Крим-Автолік" умов договору оренди цілісного майнового комплексу від 29.06.2005 р., що належить АР Крим, відносно повного та своєчасного внесення орендної плати протягом 3-ох місяців, у зв'язку з чим Фонд майна АРК відмовився від цього договору (т.1 а.с. 2-3).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року у справі № 5002-24/1134-2011 у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання приватного підприємства "Крим-Автолік" повернути Фонду майна Автономної республіки Крим цілісний майновий комплекс автотранспортного підприємства "Юг - 92", що розташований за адресою: м. Сімферополь, пров, Виробничий, 8, відмовлено.

Провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 448,75 грн. припинено.

Стягнуто з приватного підприємства "Крим-Автолік" в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що спірним договором оренди цілісного майнового комплексу від 29.06.2005 р., що належить АР Крим, не передбачено розірвання вказаного договору в односторонньому порядку, а ПП "Крим-Автолік" здійснюється часткова сплата орендної плати, що не дає Фонду майна АРК відповідно ст. 782 ЦК України в односторонньому порядку розірвати договір оренди. Крім того, суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідачем сплачено на погашення пені за договором 450 грн. (т.1 а.с. 124-130).

Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позов задовольнити (т.1 а.с. 138-140).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що у зв'язку з несплатою протягом 3-ох місяців орендної плати Фонд майна АРК відмовився від договору оренди від 29.06.2005 р. на підставі вимог ст. 782 ЦК України в односторонньому порядку.

У зв'язку з відпусткою судді Плута В.М., його замінено на суддю Видашенко Т.С. за розпорядженням секретаря 1-ої судової палати від 27.07.2011 р. Головуючим суддею по справі призначено суддю Видашенко Т.С.

У зв'язку з відпусткою судді Видашенко Т.С. та відпусткою судді Борисової Ю.В., їх замінено на суддів Балюкову К.Г. та Дмитрієва В.Є. за розпорядженням секретаря 1-ої судової палати від 27.07.2011 р. Головуючим суддею по справі призначено суддю Гонтаря В.І.

У судовому засіданні 23 серпня 2011 року представник Фонду майна АРК підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, представник ПП "Крим-Автолік" проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважаючи їх безпідставними.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає підлягаючою задоволенню апеляційну скаргу Фонду державного майна України, а рішення суду підлягаючим скасуванню у зв'язку з наступним.

Встановлено, що 29 червня 2005 р. між Фондом майна АР Крим (орендодавець) та приватним підприємством "Крим - Автолік" (орендар) укладений договір б/н оренди цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг -92", розташованого за адресою: м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8, що належить Автономної Республіки Крим (т.1 а. с. 5-10).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 24.11.2004 р. № 1391 "Про передачу цілісного майнового комплексу автотранспортного підприємства "Юг - 92", розташованого за адресою: м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8, що належить Автономної Республіки Крим», передає в оренду приватному підприємству "Крим - Автолік", в орендар приймає вказане майно в строкове платне користування, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу.

29.06.2005 р. обумовлене договором майно було передано позивачем відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання передачі орендованого майна, який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками (а. с. 11).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору орендна плата визначається на підставі методики розрахунку, розподілу і порядку сплати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженою Постановою АР Крим від 19.11.1998 р. №274-2/98 та з урахуванням умов конкурсу і зобов'язань орендаря щодо перевищення орендної плати на 5,5 відсотків і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - травень 2005 р. - 3389 грн.

Відповідно пункту 3.2 вказаного договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Державним комітетом статистики.

Згідно пункту 3.4 вказаного договору орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше" 12-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі:

85% - до бюджету АР Крим;

15% - Фонду майна АР Крим , як орендодавцю.

Позивач вказує на те, що відповідач не сплачував орендну плату належним чином, що привело до виникнення заборгованості по орендній платі за три місяці у розмірі 20.524,36 грн. На підставі вказаного ним було направлено відповідачу лист вих. № 03/2201 від 20.12.2010 р., відповідно до якого він повідомив відповідача про відмову від укладеного з відповідачем договору оренди від 29.06.2005 р., на підставі статті 782 Цивільного кодексу України (т.1 а. с. 16).

Вказаний лист був отриманий представником відповідача 24.12.2010 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а. с. 15).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги відносно зобов'язання відповідача повернути орендоване майно, посилається на статтю 782 Цивільного кодексу України відповідно до якої наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно пунктам 2 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно пункту 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є : термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з урахуванням її індексації, відновлення орендованого майна та умови його повернення, страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Згідно пункту 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно пункту 5.11 вищевказаного договору оренди у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язався повернути орендоване майно в належному стані, з урахуванням фізичного зносу.

Пунктом 3.5 вищевказаного договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету Автономної республіки Крим та Фонду майна АР Криму визначеному пунктом 3.4 цього договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що на час подання Фонду майна АРК позову до суду за ПП "Крим-Автолік" була наявна заборгованість по сплаті орендної плати, а не несплата її протягом 3-ох місяців, є необґрунтованими, так як положеннями самого договору передбачено, що оплата сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає перерахуванню за кожний місяць, тобто, за приватним підприємством "Крим-Автолік" мається заборгованість саме за 3 місяці оренди.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд у постановах від 09.03.2011 р. у справі № 7/145-10 та від 12.04.2011 р. у справі № 4/162-ПН-10.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що спірний договір оренди нерухомого майна є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору, тобто, з 24.12.2010 р.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пленум Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", виклав наступне - при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Відповідно пункту 3.5 вищевказаного договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету Автономної республіки Крим та Фонду майна АР Криму визначеному пунктом 3.4 цього договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі 0,5% на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд прешої інстанції з ним погодився та вважає, що розмір пені за період з 13.08.2010 р. по 12.01.2011 р. складає 448,75 грн., з урахуванням наявної переплати у розмірі 128,59 грн.

Відповідачем суду було представлено квитанцію №К15/С/29 від 12.04.2011 р., відповідно до якої вбачається, що відповідач сплатив на погашення нарахованої пені 450 грн. (а. с. 114).

Але суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого суду 1стосовно того, що відповідач сплатив на погашення нарахованої пені 450 грн., так як до цього часу приватне підприємство "Крим-Автолік" продовжує користуватись майном, яке належить АР Крим, суми цих платежів відносяться до зарахування до бюджету, як сплачена орендна плата.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, частиною 1 пунктом 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року у справі № 5002-24/1134-2011скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позовні вимоги Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Крим-Автолік" (м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8 ЄДРПОУ 10006372222) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим пеню у сумі 448,75 грн. на р/р 33210870700001, ОКПО 23896447, МФО 824026, код платежу 22080400 ГУГУДК в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь.

Зобов'язати приватне підприємство "Крим-Автолік" (м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8 ЄДРПОУ 10006372222) повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим цілісний майновий комплекс Автотранспортного підприємства "Юг - 92", що розташований за адресою: місто Сімферополь, пров. Виробничий, 8.

Стягнути з приватного підприємства "Крим-Автолік", 95023, м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8 (ЗКПО 33187462) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002; одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя; код платежу - 22090200; ЄДРПОУ - 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) 102 грн. державного мита.

Стягнути з приватного підприємства "Крим-Автолік", 95023, м. Сімферополь, пров. Виробничий, 8 (ЗКПО 33187462) на користь Державного бюджету м. Сімферополь (р/р 31214264700002; одержувач - Державний бюджет м. Сімферополя; код платежу - 22050003; ЄДРПОУ - 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) 118 грн. на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді К.Г. Балюкова

В.Є. Дмитрієв

Розсилка:

1. Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

2. Приватне підприємство "Крим-Автолік" (пров. Виробничий, 8,Сімферополь,95023)

3. Господарському суду Автономної Республіки Крим (вул. Р.Люксембург/речна, 29/11, Сімферополь, 95000)

4. наряд