Ухвала

від 23.05.2013 по справі 22/133

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

23.05.13 р. Справа № 22/133

Суддя господарського суду Донецької області Риженко Т.М., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» м.Сміла Черкаської області про поновлення строку для пред'явлення наказу та видачу дублікату наказу по справі №22/133

по справі за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» м.Сміла Черкаської області

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

про: про стягнення 24 740,00грн.

за участю представників:

від Заявника (Позивача) - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» м.Сміла Черкаської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 24 740,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівс-Км» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно договору поставки №14 від 01.01.2010р. у сумі 24 740,00 грн. задоволені та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лівс-Км" 24 740,00 грн. основного боргу, відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 247,40грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Постановою від 15.03.2011р. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1- задоволено частково, рішення від 01.07.2010 року по справі №22/133 - скасовано частково та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лівс-Км" основний борг в розмірі 23 732,00 грн., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 237,32 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 226,38 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лівс-Км" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецької області витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 5,04 грн.

На виконання Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2011р., господарським судом Донецької області 24.03.2011р. видані відповідні накази та 25.03.2011р. надіслані стягувачу рекомендованим листом, про що свідчить відмітки на зворотній стороні копій наказів, які містяться в матеріалах справи.

16.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» м.Сміла, Черкаська обл. звернулось до господарського суду із заявою від 10.01.2013р. №3 про поновлення строку для пред'явлення наказу від 24.03.2011р. по справі №22/133 відносно стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Маріуполь Донецької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Лівс-Км" основного боргу в розмірі 23 732,00 грн., витрат по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 237,32 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 226,38 грн.

05.02.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано заперечення в яких просить у задоволенні заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та видачі дублікату наказу відмовити.

06.03.2013р. Заявником через канцелярію суду надано пояснення відносно поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, в яких зазначає, що рішенням господарського суду Донецької області від 01 липня 2010 року у справі №22/133 було стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЛІВС-КМ» 24 740,00грн. суму основного боргу 247,40грн., державного мита та 236,00грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання зазначеного рішення було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 12 липня 2010 року, який був направлений до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції. За вказаним наказом було відкрито виконавче провадження. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2011 року у справі №22/133 вищевказане рішення частково скасовано. З ФОП ОСОБА_1 на користь «Меблі ЛІВС» стягнуто 23 732,00грн. основного боргу, 237,32грн. витрат по сплаті державного мита та 226,38грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначив, що товариство не зверталось за видачею нового наказу, оскільки вважало, що попередній наказ, від 12 липня 2010 року визнано таким, що не підлягає виконанню частково, а виконавче провадження за вищевказаними рішеннями продовжується. Також вказує, що з відповіді на заяву про видачу наказу стало відомо, що 24.03.2011 року господарським судом Донецької області видано новий наказ по справі №22/133, за яким стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Лівс-КМ» основний борг у розмірі 23 732,00грн., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 237,32грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 226,38грн. Було також вказано, що наказ був надісланий стягувачеві в одному оригінальному примірнику 25.03.2011 року, що підтверджується відміткою на зворотній стороні копії наказу, яка є в матеріалах справи №22/133. Проте вищевказаний наказ ТОВ „Лівс-Км" також отримано не було, як наслідок, він не був пред'явлений до виконання.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 14.03.2013р. справу для розгляду заяви передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.05.2013р. справу для розгляд заяви передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Дослідивши надані Заявником докази суд дійшов висновку, що дана заява задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати наказу, господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

За приписами статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені строки для пред'явлення виконавчих документів до виконання, а саме: виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року. Тобто, наказ господарського суду може бути пред'явлений до примусового виконання протягом 1(одного) року з наступного дня набрання рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні накази видані 24.03.2011р. на виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі № 22/133, яке набрало законної сили 15.03.2011р.

У зв'язку з закінченням строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» звернулось до господарського суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу та видачу дублікату наказу по справі №22/133.

За твердженням заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» не зверталось за видачею нового наказу, оскільки вважало, що попередній наказ, від 21 липня 2010 року визнано таким, що не підлягає виконанню частково, а виконавче провадження за рішенням від 01.07.2010 року продовжується.

Проте вказані твердження Заявника не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. по справі №22/133 зазначено, що зобов'язано господарський суд Донецької області видати відповідні накази. Крім того відповідно до списку №707 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів наказ від 24.03.2011р. на виконання рішення господарського суду Донецької області від 01.07.2010р. по справі №22/133, яке набрало законної сили 15.03.2011р. було направлено 25.03.2011р. на адресу Позивача.

Інших доказів поважності пропуску строку для пред'явлення наказу Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Заявник не довів за допомогою належних та допустимих у розумінні статей 33, 34 ГПК України доказів, факту поважності пропуску строку, як того вимагає стаття 119 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на наведене, у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення наказу та видачу дублікату наказу по справі №22/133 слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівс-КМ» м.Сміла, Черкаська область про поновлення строку для пред'явлення наказу та видачу дублікату наказу від 24.03.2011р. по справі №22/133 відмовити.

Суддя Т.М. Риженко