Рішення

від 22.05.2013 по справі 916/975/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р.Справа № 916/975/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Борисенко В.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явивя;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „СЕБ-Фармація" до медичного приватного підприємства „Вікторія - К" про стягнення 6 213,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „СЕБ-Фармація" (далі по тексту - ПП „СЕБ-Фармація") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до медичного приватного підприємства „Вікторія - К" (далі по тексту - МПП „Вікторія - К") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 6 213,61 грн., яка складається з суми основного боргу 5 880,44 грн., відсотків річних в сумі 183,66 грн., збитків від інфляції в сумі 11,76 грн. та пені в сумі 137,75 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором № 261/08 від 15.12.2008р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в засіданні суду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення суду під розписку, проте МПП „Вікторія - К" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзив на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.12.2008р. між ПП „СЕБ-Фармація" (Продавець) та МПП „Вікторія - К" (Покупець) було укладено договір № 261/08, у відповідності до п. 1.1 якого Продавець зобов'язується поставити лікарські засоби, зареєстровані в Україні, а Покупець - прийняти їх і оплатити в термін, зазначений у накладній. Кожна накладна є невід'ємною частиною договору.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з положень п.п. 4.3, 4.4, 4.6 договору № 261/08 від 15.12.2008р. поставка товару проводиться на умовах „Склад Продавця, м. Київ", або на умовах, що додатково обговорені сторонами. Обидві сторони визнають на накладних - додаткових угодах до діючого договору підписи та печатки (штампи) сторін, які засвідчують факт прийому продукції, факт досягнення згоди по строкам оплати і факт досягнення згоди по цінам за медичну продукцію. Датою продажу (постачання) вважається дата прийому товару Покупцем, зазначена в поворотному екземплярі накладної. У випадку, якщо така дата не поставлена або поворотний екземпляр накладної не повернено Постачальнику, то датою постачання вважається дата виписки накладної Продавцем. Право власності на товар переходить від Продавця Покупцю в момент здійснення поставки продукції або передачі товару перевізнику Покупця (дата накладної).

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 261/08 від 15.12.2008р. позивачем було передано у власність МПП „Вікторія - К" товар на загальну суму 5 880,44 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковими накладними № 13210 від 25.12.2012р. та № 13215 від 25.12.2012р., підписаними повноваженими представниками сторін та скріпленими відповідними штампами.

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору № 261/08 від 15.12.2008р. оплата за поставлену партію товару проводиться у національній валюті України шляхом перерахування суми, яка вказана у накладній, на рахунок Продавця. Оплата за одержану партію товару проводиться згідно дати, яка вказана у накладній.

В свою чергу, як вбачається із змісту видаткових накладних № 13210 від 25.12.2012р. та № 13215 від 25.12.2012р., відповідач був зобов'язаний здійснити оплату вартості придбаного товару в строк до 08.01.2013р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати вартості придбаного у позивача протягом спірного періоду товару в строк до 08.01.2013р., у зв'язку з чим, суд доходить висновку про допущення МПП „Вікторія - К" порушення власних грошових зобов'язань за договором № 261/08 від 15.12.2008р. В результаті викладеного, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у МПП „Вікторія - К" утворилась заборгованість перед ПП „СЕБ-Фармація" за вищезазначеним договором в сумі 5 880,44 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПП „СЕБ-Фармація" в частині стягнення з МПП „Вікторія - К" заборгованості за придбаний товар в сумі 5 880,44 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 7.1 договору № 261/08 від 15.12.2008р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за цим договором відповідно до діючого законодавства України. Покупець у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, пеню та проценти за користування чужими коштами в розмірі двадцяти відсотків загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і становить облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочки.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України та п. 7.1 договору № 261/08 від 15.12.2008р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати відсотки річних в сумі 183,66 грн., які є наслідком допущеного відповідачем порушення власних зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 3/, господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість та правильність, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із МПП „Вікторія - К" відсотків річних в сумі 183,66 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на положення ст. 625 ЦК України, позивачем було нараховано відповідачу до сплати збитки від інфляції в розмірі 11,76 грн. Розглянувши позовні вимоги у названій частині та перевіривши здійснений позивачем розрахунок, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 3/, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у наступному.

Так, ПП „СЕБ-Фармація" не було враховано зміст листа Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. № 62-97р., у відповідності до якого для визначення суми боргу з урахуванням індексу інфляції необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, помножити між собою, а отриманий зведений індекс інфляції помножити на суму боргу. Крім того, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається с наступного місяця - червня.

З приводу застосування ст. 625 ЦК України та наведених рекомендації Верховного Суду України Вищий господарський суд України у постанові від 05.04.2011р. № 23/466 зазначив, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Однак, всупереч наведеним рекомендаціям, позивач проігнорував випадок, коли індекс інфляції протягом періоду здійснення розрахунків складав менше 100%, чим необґрунтовано збільшив розмір нарахованих збитків від інфляції.

З огляду на викладене, правильним розрахунком збитків від інфляції у спірних правовідносинах має бути:

5 880,44 грн. * 1,000998 (зведений індекс інфляції протягом періоду з січня по лютий 2013р.) - 5 880,44 = 5,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення із відповідача збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню на суму 5,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З посиланням на п. 7.1 договору № 261/08 від 15.12.2008р., зміст якого було наведено вище по тексту рішення, позивачем було нараховано до сплати МПП „Вікторія - К" пеню в сумі 137,75 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даного різновиду неустойки, викладений по тексту позовної заяви /а.с. 3/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача пені в сумі 137,75 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості МПП „Вікторія - К" перед ПП „СЕБ-Фармація" в загальному розмірі 6 207,72 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 5 880,44 грн., відсотків річних в сумі 183,66 грн., збитків від інфляції в сумі 5,87 грн. та пені в сумі 137,75 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог на суму 6 207,72 грн. Таким чином, із МПП „Вікторія - К" слід стягнути на користь ПП „СЕБ-Фармація" суму основного боргу в розмірі 5 880,44 грн., відсотки річних в сумі 183,66 грн., збитки від інфляції в сумі 5,87 грн., пеню в сумі 137,75 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з медичного приватного підприємства „Вікторія - К" /місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пл. Куликове поле, 1; фактична адреса: 65027, м. Одеса, пров. Високий, 3; код ЄДРПОУ 30646731, р/р 26001665211921 в Одеському обласному філіалі АКБ УСБ, МФО 328016/ на користь приватного підприємства „СЕБ-Фармація" /місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. Аістова, 5, кв. 65; поштова адреса: 02090, м. Київ, вул. Бутлерова Академіка, 2; код ЄДРПОУ 21577761, р/р 2600701284705 в „Укрексімбанку" м. Києва, МФО 322313/ суму основного боргу в розмірі 5 880 грн. 44 коп. /п'ять тисяч вісімсот вісімдесят грн. 44 коп./, річні в сумі 183 грн. 66 коп. /сто вісімдесят три грн. 66 коп./, збитки від інфляції в сумі 5 грн. 87 коп. /п'ять грн. 87 коп./, пеню в сумі 137 грн. 75 коп. /сто тридцять сім грн. 75 коп./, судовий збір в сумі 1 718 грн. 87 коп. /одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 87 коп./. Наказ видати.

3. В решті позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 27.05.2013р.

Суддя С.П. Желєзна