Рішення

від 23.05.2013 по справі 905/2152/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2013 р. Справа № 905/2152/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП - М» м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 10410,00 грн., 3% річних у розмірі 417,54 грн.

Представники сторін:

від позивача: Колесніков О.Ю. - за довіреністю №8 від 31.01.2013р.

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» м. Донецьк звернулось з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП - М» м. Донецьк заборгованості у розмірі 10410,00 грн., 3% річних у розмірі 417,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №б/н від 22.09.2011р. відповідач зобов'язався поставити у власність позивача, а позивач прийняти та оплатити продукцію, однак свої зобов'язання відповідач виконав не в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 10410,00 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 14, 15, 16, 20, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 175, 193 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 1, 12, 13, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.03.2013р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Сторони зобов`язані надати документи та виконати певні дії.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, що відбулося 24.04.2013р. розгляд справи було відкладено у зв`язку з неявкою сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

16.05.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №б/н від 16.05.2013р. про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, в якій він зазначає, що зміна підстави позову пов'язана з тим, що договір поставки №б/н від 22.09.2011р. не підписаний уповноваженою особою відповідача, а лише скріплений печаткою.

Також, у заяві №б/н від 16.05.2013р. про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 10410,00 грн. та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

Оскільки, 24.04.2013р. в судовому засіданні розгляд справи по суті не починався, у зв'язку з неявкою сторін та ненаданням сторонами витребуваних судом документів.

Тому, заява про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Заявою від 16.05.2013р. позивач змінив підставу позову та зменшив розмір позовних вимог, яка судом була прийнята до розгляду, в зв'язку з вищевикладеним.

Договір поставки №б/н від 22.09.2011р., дійсно не може бути підставою заявлених позовних вимог, тому що зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП - М» м. Донецьк, даний договір не підписаний уповноваженою особою.

Згідно вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, підпис сторін відображає волевиявлення сторони. Водночас, відсутність підпису під договором унеможливлює констатацію надання договору письмової форми.

В силу вимог ст. 207 Цивільного кодексу України зазначений договір фактично є неукладеним.

Абзацом 5 п. 20 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» передбачено, що в разі, якщо правочин не відповідає вимогам ст. 207 ЦК України, то його не можна вважати вчиненим у письмовій формі.

Разом з тим за загальними правилом ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсності, крім випадків, встановлених законом, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з'ясування факту його вчинення та змісту слід застосовувати за аналогією ч. 2 ст. 205 ЦК України.

Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків.

Факт вчинення правочину між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКИП - М» м. Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» м. Донецьк підтверджується платіжними дорученнями: №870 від 23.09.2011р. на суму 67567,39 грн.; №1179 від 13.10.2011р. на суму 67567,39 грн. (а.с. 19-20), всього на суму 135134,18 грн., за якими позивачем були здійснені попередні оплати.

Відповідачем було поставлено за попередніми оплатами товар позивачу, що підтверджується видатковими накладними: №18 від 28.09.2011р. на суму 28800,58 грн.; №20 від 12.10.2011р. на суму 30391,20 грн.: №31 від 17.11.2011р. на суму 23050,60 грн.; №36 від 09.12.2011р. на суму 9052,72 грн.; №3 від 07.05.2012р. на суму 20761,28 грн.; №9 від 12.06.2012р. на суму 12668,40 грн. (а.с. 13-18), всього на суму 124724,78 грн.

Враховуючи, що загальна сума здійсненої позивачем попередньої оплати становить 135134,18 грн., відповідачем фактично недопоставлено товару на загальну суму 10410,00 грн.

Частиною 2 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, або одностороння зміна його умов, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 1 інформаційного листа від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, з урахуванням викладеного, відповідач шляхом одержання попередньої оплати в розмірі, зазначеному в платіжних дорученнях №870 від 23.09.2011р., №1179 від 13.10.2011р. та відпуску товару за видатковими накладними №18 від 28.09.2011р., №20 від 12.10.2011р., №31 від 17.11.2011р., №36 від 09.12.2011р., №3 від 07.05.2012р., №9 від 12.06.2012р., а позивач шляхом одержання товару в асортименті, кількості і ціною, вказаних у цих накладних, створили певні права та обов'язки.

Зокрема, у позивача виникло право вимагати, а у відповідача обов'язок поставити товар на суму отриманої ним попередньої оплати.

Оскільки, сторони не обумовили строк поставки оплаченого Позивачем товару, обов'язок відповідача з його поставки має обраховуватися, у відповідності із приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, після направлення позивачем претензії №957 з вимогою про сплату суми заборгованості, та мав бути виконаний у строк до 10.12.2012р.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, станом на момент звернення до суду з цим позовом відповідач свого зобов'язання з поставки гранітних виробів на суму 10410,00 грн. не виконав, відповідну грошову суму не повернув, про причини невиконання своїх господарських зобов'язань позивача не повідомив.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 10410,00 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» м. Донецьк доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКИП - М» (83121, м. Донецьк, вул. Артема, б. 169 «В», кв. 60, ЄДРПОУ 32645043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСЬКЕ БУДІВНИЦТВО» (83122, м. Донецьк, вул. Куйбишева, б. 240, ЄДРПОУ 23979469) заборгованості у розмірі 10410(десять тисяч чотириста десять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 27.05.2013 року.

Надруковано 4 примірника: 1-до справи; 2-позивачу; 1-відповідачу