Рішення

від 23.05.2013 по справі 905/3055/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.05.2013р. Справа № 905/3055/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Лагодіні Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача(за первісним позовом): не з'явився

Від відповідача(за первісним позовом): ОСОБА_1 за довіреністю

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 07.04.2013року,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

про визнання права власності на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га.,-

Фізична особа-підприємць ОСОБА_2, м. Донецьк (далі-Позивач за первісним позовом) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 підприємства «Дон торг-2012», м. Донецьк (далі-Відповідач за первісним позовом) про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 07.04.2013року .

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 202, 203, 215, 759, 761 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3055/13 .

16 травня 2013р. до початку розгляду справи по суті до канцелярії господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про визнання права власності на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га.

Ухвалою суду від 16.05.2013р. зустрічний позов прийнято до спільного провадження із первісним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Відповідач посилається на той факт, що він є власником будівлі, переданої в оренду за спірним договором, оскільки він є законним користувачем земельної ділянки, на якій зведено будівлю, що підтверджується договором купівлі-продажу від 24.04.2012р.

Нормативно свої вимоги Відповідач обґрунтовує ст.ст. 328, 376, 377, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 4, 16 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач за первісним позовом у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду 16.05.2013р. надав відзив на зустрічну позовну заяву, яким зустрічні позовні вимоги визнав повністю та просив розглянути позовну заяву без його участі.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог за первісним позовом, підтримавши позовні вимоги за зустрічним позовом.

Заслухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.04.2013р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) укладений договір оренди нерухомого майна №б/н (далі-Договір, а.с.а.с.7-9), яким регулюються правовідносини пов'язані із переданням Орендодавцем Орендарю за плату у користування наступного нежитлового комплексу, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення аптеки строком до 07 квітня 2014 року (п.п.1.1,1.2, 1.4)

Площа, що орендується: 1800 кв.м. (п.1.1.2). Вартість приміщення, що орендується 10 300,00грн. (п.1.1.4).

Розділом 4 Договору сторони визначили розмір орендної плати та порядок розрахунків за договором.

Відповідно до п.п.5.1.,5.2 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.5.1 та закінчується 02.07.2013р.

Посилаючись на те, що Відповідач не є власником приміщення, переданого в оренду за спірним договором, у зв'язку із чим він не мав права передавати відповідне нежитлове приміщення в оренду Позивачу, останній звернувся до суду з вимогами про визнання спірного договору оренди недійсним.

Відповідач, заперечуючи проти позову, заявив зустрічні вимоги про визнання його власником об'єкту оренди.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги первісного Позивача такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічний позов - таким, що підлягає задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи та змісту позовних заяв, сутність розглядуваного спору полягає у встановлені наявності або відсутності права власності на приміщення, яке є об'єктом оренди за спірним договором, та оцінка такого договору у світлі цієї обставини.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються його положеннями та іншими актами законодавства, зокрема - Цивільним кодексами України, у світлі яких судом і розглядається питання дійсності спірного договору.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Як визначено положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як зазначалось, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Донецьк на момент звернення до суду не визнавала право власності ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га.

За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, Позивач на момент звернення з даним позовом не визнавав права власності Відповідача, суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виходячи зі змісту положень ст.376 Цивільного кодексу України, загальне правило ч.2 ст. 376 вказаного Кодексу України встановлює, що сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

За приписами ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Як встановлено судом, згідно з договором купівлі-продажу від 04.04.2012р. між ВАТ «Ясинуватьский комбікормовий завод» (Продавець) та ПП «Донторг-2012» (Покупець) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю майно, а саме: будівлю лабораторії К-1, загальною площею 39,0кв.м., що складає 1/100 частини кормопереробного заводу, будівлю холодного складу літ.Ж-1, загальною площею 101,1кв.м., зо складає 4/100 частини кормоперепобного заводу; будівлю вагончику літ.Е-1, загальною площею 33,4кв.м, що складає 1/100 частину кормоперебного заводу; будівлю заводу літ. А-1 та огородження №1, загальною площею 10003,2 кв.м., що складає 40/100 частини кормоперебного заводу, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Право власності ПП «Донторг-2012» на вищевказані будівлі підтверджується витягом Комунального підприємства бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради №34196191 від 21.05.2012.

Відповідно до ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Виходячи з наведеного, Відповідач є законним користувачем земельної ділянки (кадастровий номер 1425585600:01:000:0438) загальною площею 1,8313 Га., на якій знаходиться об'єкт оренди.

Одночасно, до матеріалів справи не надано яких-небудь доказів порушення відповідачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача відповідної земельної ділянки.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази наявності будь-яких звернень до відповідача, до суду з вимогою щодо знесення самочинного будівництва, усунення припущених порушень прав інших осіб внаслідок здійснення цього будівництва.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушень прав інших осіб під час проведення самочинного будівництва Відповідачем.

Крім того, згідно з наданим до матеріалів справи висновком експертного дослідження від 22.05.2013р., який складено суб'єктом оціночної діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 будівля складу (літера-Л1), площею 1491 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в задовільному стані; будівництво проводилось згідно вимогам Сніп 2.09.02-85 Виробничі будівлі, Сніп 2.09.03-85 Споруди промислових підприємств; Сніп 2.11.01-85 Складські будівлі, Сніп 21-01-97 Пожежна безпека будівель і споруд; будівля промислового складу (літ. Л-1), загальною площею 1491 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 придатна для подальшої експлуатації; інженерні комунікації, санітарно-гігієнічні умови, об'ємно-планувальні рішення будівлі госпблоку відповідають вимогам Сніп та ДБН.

За таких обставин, приймаючи до уваги, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи, що технічний стан спірного об'єкту нерухомості забезпечує його подальшу безпечну експлуатацію, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донторг-2012», м. Донецьк є законним власником складу, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донторг-2012», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про визнання права власності на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га. підлягають задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України є спірний договір, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Проте, згідно з висновками суду, викладеними вище, Відповідач є власником складу, загальною площею 1491 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га..

Інших доказів невідповідності спірного договору оренди від 07.04.2013р.вимогам закону позивачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано, судом не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що вимоги про визнання недійсним договору оренди від 07.04.2013р.не доведені фактичними обставинами справи, первісний позов підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом відносяться на рахунок Позивача за первісним позовом у повному обсягу, а за зустрічним позовом -стягуються з Позивача за первісним позовом на користь Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк до відповідача ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 07.04.2013року.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підприємства «Донторг-2012», м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк про визнання права власності на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га. задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Донторг-2012», м. Донецьк (код ЄДРПОУ 37135423) право власності на склад, загальною площею 1491 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці кадастровий номер 1425585600:01:000:0438, загальною площею 1,8313 Га.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (83000, АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донторг-2012» (83015, м. Донецьк, пр. Б. Хмельницького, 100, код ЄДРПОУ 38083041) судові витрати в сумі 4000 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст судового рішення підписано 28.05.2013р.